Після того, як фрегат Тихоокеанського флоту ВМФ РФ "Маршал Шапошников" не зміг вдало запустити з корабля крилату ракету "Калібр", в світі знову стали згадувати про «вундерваффе» Кремля. Якась диво-зброя, якою так любить хвалитися Путін, знову і знову викликає цікавість.
Раніше Realist.online вже писав про декілька зразків такої зброї, яка насправді виявилася «перефарбованим» радянським «металобрухтом». Правда, не позбавленим нових вигадок, які ще варто втілити в життя російським воєнпромом.
Тепер же продовжимо розмову про "військову міць" РФ, якою Кремль так лякає своїх сусідів і «ворогів».
Говорячи про путінську «чудо-зброю», не варто забувати, що серед різних прожектів є і як мінімум два реалізованих у вигляді дослідних зразків проекти - правда, з набагато більш скромними характеристиками, ніж в знаменитих мультфільмах 2017 року. Йдеться про гіперзвукові ракети - повітряного базування Х-47 «Кинджал» і корабельного «Циркон».
«Кинджал»
Про розробку нової ракети офіційно стало відомо ще в 2012 році, коли тодішній головнокомандувач ВПС Росії генерал-полковник Олександр Зелін заявив про те, що корпорація «Тактичне ракетне озброєння» і конструкторське бюро «Веселка» займаються розробкою нового авіаційного боєприпасу в рамках проекту «Гіперзвукова керована ракета». За його словами, дальність польоту ракети перевищить 1,5 тисячі кілометрів, а швидкість польоту - шість чисел Маха (7,4 тисячі кілометрів на годину). Цікаво, що тоді термін закінчення розробки цієї «чудо-зброї» визначався як 2020 рік.
Однак вже 1 березня 2018 року В. Путін в знаменитому зверненні до Федеральних Зборів заявив, що гіперзвуковий комплекс «Кинджал» з 1 грудня 2017 року постав на чергування в Південному військовому окрузі і продемонстрував мультиплікаційну картинку.
Згодом російські ЗМІ продемонстрували відразу кілька телевізійних репортажів з новою зброєю. Тоді стало зрозуміло, що фактично «Кинджал» - це варіант балістичного боєприпасу оперативно-тактичного комплексу «Іскандер» і носієм є модернізований винищувач МіГ-31к.
Причому знову-таки відзначимо, що російські конструктори фактично просто «довели до розуму» радянський проект. Так, ще в 1987 році (тобто більше 30 років тому) перший політ зробив МіГ-31Д з противоспутниковою ракетою 79М6 та елементами системи противоспутникової зброї 30П6 «Контакт». До 1991 року був розроблений і більш досконалий варіант МіГ-31ДМ з ракетою 95М6.
Після розпаду СРСР обидва прототипу МіГ-31Д залишилися на полігоні Сари-Шаган в Казахстані - там же, де і проходили випробування. Зрозуміло, що в 1990-ті грошей на проект не було і тільки в 2005 році Росія і Казахстан повідомили про роботу над проектом «Ішим», в якому був МіГ-31І і ракета «Ішим» масою 10,3 тонни, яка підвішувалася на центральну точку підвіски. Вважалося, що «Ішим» зможе виводити на орбіту висотою 300 км супутники масою до 160 кг. Однак в подальшому Казахстан відмовився від участі в проекті через фінансові причини, а всі напрацювання відійшли росіянам.
Виходячи з наявної інформації, американські фахівці припускають, що ракета «Кинджал» масою 4 тонни є протикорабельною та основним завданням для неї стане боротьба з американськими авіаносцями, які досі розглядаються в Росії як «мета №1» для атаки.
Хоча російські офіційні особи заявляють, що нині на чергуванні стоять десять носіїв «Кинджалів», що має на увазі переозброєння стройової частини Повітряно-космічних сил Росії, проте єдиний відеорепортаж телеканалу «Зірка», що з'явився за ці роки на «аеродромі на території Південного військового округу» був знятий на аеродромі 929-го Державного льотно-випробувального центру Міністерства оборони імені В. П. Чкалова в Ахтубінську (Астраханська область). Тому є серйозні сумніви в тому, що почалося масове переозброєння і ці ракети є що називається «в товарних кількостях».
Проте, як російські офіційні особи, так і американські аналітики заявляють про те, що зараз ведуться роботи з адаптації ракети Х-47 до складу бортового озброєння далекого бомбардувальника Ту-22М3. Нині вважається, що бомбардувальник зможе нести до чотирьох таких ракет, а дальність ураження цілей скласти близько трьох тисяч кілометрів.
Останні на сьогодні відомі відомості про «Кинджали» датуються листопадом 2019 року, коли федеральні ЗМІ повідомили про те, що цієї ракетою екіпаж МіГ-31к, що злетів з аеродрому Оленєгорськ, відстрілявся по цілях на полігоні Пембой, розташованому на північний схід від Воркути.
«Циркон»
Протикорабельна ракета 3M22 «Циркон» теж має коріння з СРСР і по суті є глибоко модернізованою версією радянської протикорабельної ракети П-800 «Онікс». І тут росіяни не стали першопрохідцями - ще в 2009 році індійці, використовуючи можливості російських підприємств оборонної промисловості, викотили універсальну надзвукову ракету «БраМос» (названа в честь річок Брахмапутра і Москва) - фактично варіант експортного «Онікса» ( «Яхонт»). Ракета викликала великий інтерес як в Індії, так і за кордоном і нині її авіаційний варіант є на озброєнні відразу декількох країн, а корабельний - на озброєнні ВМС Індії.
Цікаво, що практично відразу з'явилася інформація про розробку гіперзвукового варіанту "БраМос-2». А так як збірка ракет здійснюється як на потужностях «BrahMos Aerospace» в Хайдарабаді, так і ВАТ «ПО «Стріла» в Оренбурзі, то з великою часткою ймовірності саме ці роботи і були покладені в основу «Циркону», розробка якого почалася в 2011 році.
Імовірно, «Циркон» - це двоступенева ракета, в якій перша ступінь обладнана твердопаливним ракетним двигуном, а друга - прямоточним повітряно-реактивним. Розрахункова дальність польоту боєприпасів складає до 600 кілометрів, а швидкість розвивається до 9 Махів.
Так як ракета повністю відповідає габаритам «Онікса» і означає і пускових установок для ракет «Калібр-НК», то з впровадженням нової ракети по ідеї проблем з її інтеграцією не повинно було виникнути.
А проте вони є. За даними російської преси випробування «Циркону» почалися ще 17 березня 2016 року, однак державні випробування планують завершити до кінця 2021 року. Відповідно серійні поставки нового боєприпасу на флот планується почати в 2022 році. Зрозуміло, що все це тільки плани і в разі виникнення проблем ці дати будуть коригуватися.
А поки можна говорити про те, що існують серйозні проблеми, пов'язані як видно, з невідповідністю озвучених показників. Так, за 2020 року в рамках програми льотних випробувань «Циркону» були проведені всього три пуски таких ракет: два - по морських цілях і один - по наземній. Причому якщо судити з відкритої інформації, всі пуски нині робляться тільки з борту фрегата «Адмірал Горшков», а до пусків з підводного човна «Сєверодвинск» проекту 885 «Ясень» (як це планується в рамках випробувань) ще навіть не приступали.
Таким чином, можна говорити про те, що незважаючи на те, що «Кинджал» і «Циркон» нині існують у вигляді готових виробів, а «Кинджал» навіть нібито прийнятий на дослідну експлуатацію в ВКС РФ, однак фактично все це ще дослідні зразки і говорити про реальне серійне виробництво ще дуже і дуже рано.
Нагадаємо, раніше Realist.online писав про те, що і підконтрольні Кремлю квазіреспублікі оккупірованих Донбасу намагаються заявляти про свої "новітні військові розробки". Правда, у них це більше схоже на пародію.
