Тема із підвищенням вартості комунальних послуг заграла у новому світлі. Незважаючи на лякаючі прогнози, стрибків тарифів для населення з початку зими не відбулася. Про що вказали і в Офісі Президента України, пояснивши це системною працею уряду. Але чи все так гладко? Адже країна живе не тільки нинішнім опалювальним сезоном, а багато факторів говорять про те, що ситуація в ЖКГ вимальовується сумною.
Як справи на кінець року і чого очікувати українцям, розбирався Realist.online
Читайте також: Україна взимку ризикує замерзнути без газу та вугілля: прості рішення не працюють
Не прямо, так побічно
Коментуючи тему тарифів, заступник голови ОП Ростислав Шурма допустив незначне подорожчання деяких видів комунальних послуг – у межах інфляційних очікувань 10 – 11%. Не забув Шурма та тих, хто восени прогнозував "тарифні бунти".
"Коли нічого придумати, то розгойдують тему тарифів для населення", - наголосив він, закликавши українців звертати увагу на факти, а не на політичні спекуляції.
Цікаво, що в день, коли була опублікована заява заступника голови ОП, Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, скоригувала цінники водоканалам. У результаті тарифи на водопостачання та водовідведення для населення з січня зростуть на 15%.
Щодо тепла, то, як уточнив Realist.online голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, тарифи вже підвищені, просто їх ще не запровадили.
"Піднімати тарифи готуються з наступного року від 30% до 60%", - уточнив Realist.online експерт.
Зазначимо, що вартість 1 Гкал у Києві для населення з жовтня підвищили на 50%: з 1654 грн до 2381 грн, про що зазначається і на сайті столичної держадміністрації. Але, відповідно до Меморандуму між урядом та обладміністраціями, "гайки" населенню поки що не закручують – стримують.
Ситуація зі стабілізацією тарифів цієї зими може вдарити по українцям та непрямим чином - через підвищення цін на продукти, ліки та послуги. Адже бізнес не отримав від уряду жодних компенсацій і пільг. А тому оплачує комунальні послуги за всіма підвищеними цінами, а збільшену собівартість закладає в цінники.
"Ті ж тарифи електроенергії для бізнесу в січні становитимуть 5,5 - 7 грн кВт/год, залежно від областей. Це на 50% вище по відношенню до місяця - два тому... Щодо тепла, то останні платіжки становлять майже 7 тис. грн за гігакалорію. Торік бізнес платив 1754 грн за Гкал, як і населення", - підсумував Олег Попенко.
Ну і не забуваємо ціну на газ, яка підскочила до межі $2000. У деяких сферах виробники призупинили виробництво або закрилися. Це стосується насамперед хімічної промисловості, власників теплиць, а з недавніх пір і кондитерів.
Читайте також: В новий рік зі старою економікою: що буде з курсом долара та цінами до кінця грудня
Системні проблеми
Чи можна вважати умовну стабілізацію тарифів перемогою? На тлі галопуючих цін на газ – можливо. При цьому влада не згадує, що сама привела країну до нинішньої ситуації, яку зараз так героїчно вирішують. Візьмемо той самий газ. Минулого року в Україні було скасовано механізм PSO – спеціальні зобов'язання "Нафтогазу" щодо продажу "блакитного палива" для потреб населення. В результаті з 5 грн за кубометр ціна в січні 2021 р. зросла до 7,22 грн куб. м. Але після "тарифних бунтів" було скинуто до 6,99 куб. м, а цього літа знову підвищено до 7,96 грн. куб. м.
Доречно згадати і епопею із закупівлею Україною європейського газу, який насправді може виявитися російським, просто нам його продають із націнкою 25% - 50%. Про це прямо говорить польський енергоексперт Анджей Щенсняк у виданні " Myśl Polska ". До речі, вугілля у Росії влада закуповувати не соромилася, поки РФ з 1 листопада за своєю ініціативою не припинила його продаж для українських теплоелектростанцій.
Є питання і щодо електроенергії, мінімальна вартість якої для населення зросла з 0,99 грн. кВт/год. 2020-го до 1,44 грн влітку 2021 р. Однією з причин зростання вартості влади називали мільярдні борги за "зеленим тарифом", тобто перед власниками відновлюваних джерел електроенергії – вітрових та сонячних електростанцій. Держава в особі ДП "Гарантований покупець" зобов'язалася викуповувати зелену електроенергію по - 5 грн кВт/год., у населення та по 3,5 грн – 4,6 грн, у юрособ залежно від регіону. На покриття видатків грошей немає, а тому компенсацію поклали на українців, підвищивши тарифи.
У тому ж "Укренерго" зазначають , що "постійне збільшення об'єктів ВДЕ призводить до зростання цінового навантаження на споживачів, а також загострює проблеми, пов'язані із забезпеченням операційної безпеки ОЕС України".
Читайте також: Чи обійдеться Україна без білоруської енергії?
Системний розлад
Чого чекати? Звісно, що подальшого підвищення тарифів. Нагадаємо, що в обмін на скромні порівняно з бюджетом України $700 млн траншу від Міжнародного валютного фонду, Україна зобов'язалося "не вводити жодного обмеження цін на газ, що поставляється для домогосподарств", зазначається на сайті Мінфіну.
Зростання тарифів призведе до кризи комунальних неплатежів. Вже сьогодні багато українців важко оплачують комуналку, загальний борг якої досяг 55 млрд грн. Борги за комунальні послуги означають, що підприємства теплокомуненерго, водоканали, об'єкти генерації не зможуть повною мірою здійснювати ремонт, закуповувати обладнання, а тим більше модернізувати. Це збільшить кількість аварій та термін, витрачений на ремонт. Зазначимо, що порівняно із зимою 2016/2017 та кількість технологічних порушень узимку 2019/2020 зросла у 3,7 раза.
Найгірша ситуація з кадрами. Труби і складне обладнання на крайній край можна закупити, але де знайти фахівців, які все правильно встановлять, щоб працювало без збоїв? На жаль, багато комунальних фахівців давно виїхали на заробітки за кордон.
"Працівникам нема на що годувати сім'ї та добиратися на роботу. За першої можливості кваліфіковані енергетики, яких потрібно готувати роками, їдуть на заробітки до Польщі, Чехії, Росії", - раніше розповідав Realist.online один з керівників районних електричних мереж у Житомирській області.
У цьому контексті згадується НП в Алчевську Луганської області у 2006 р. Тоді 60-тисячне місто під час морозів залишилося без опалення, оскільки розірвало тепломережі. Причиною аварії стали бездарні дії адміністрації міста та теплокомуненерго. За словами експертів, сама аварія спочатку не була катастрофічною, просто було прийнято неправильне рішення, втрачено час. Ось тому потрібні спеціалісти. Але в Україні сьогодні мало нічого не робиться у вирішенні цього завдання.
На закінчення
Безумовно, позиція влади щодо "заморожування" тарифів для населення необхідна і правильна, і не важливо, чи це є побоювання масових протестів або реальне занепокоєння про громадян. Цікаво інше. "Тарифне удушення" - це явище відкладене, і якщо ні в цьому, то наступного року - через рік, але вартість "комуналки" неодмінно підскочить. Тенденцію до цього показали події минулого та нинішнього року.
Водночас вітчизняне ЖКГ тріщить по швах і не видно, щоби в уряді якось займалися модернізацією, ініціювали державні програми із заміни тепломереж, капітального ремонту державних котелень та ТЕЦ – як це відбувається у випадку з дорогами. Ах так, заміну труб потенційним виборцям як досягнення не продаси.
Ще один тривожний дзвінок – безтурботність/халатність у підготовці до зими, що виражається у напівпорожніх вугільних складах та дефіциті газу. Поки що погода милостива до України. Але, може настати період, коли всі негативні фактори зійдуться, і тоді вирішити ситуація в енергосистемі при всьому бажанні, не вдасться. Якщо ж це станеться, держава навряд чи зможе утримати ситуацію під контролем і наслідки виявляться критичними.
Читайте також: Ситуація з тарифами стане критичною влітку 2022 року – інтерв'ю з екс-міністром ЖКГ Олексієм Кучеренко
