Починаючи з наступного року вартість газу, за даними консенсус-прогнозу Мінекономіки, зросте на 13%. І це найоптимістичніші цифри, тому що в листопаді уряд України в обмін на $700 млн траншу від Міжнародного валютного фонду, зобов'язався "не вводити жодного обмеження цін на газ, що поставляється для домогосподарств", зазначається на сайті Мінфіну. Зрештою, з 7,96 грн за куб. м вартість "блакитного палива" може злетіти у рази.
Не дивно, що все більше українців живуть у режимі жорсткої газової економії, а багато власників приватних будинків взагалі відмовляються використовувати газ як обігрів. Про зменшення споживання газу населенням свідчить і статистика "Нафтогазу". Якщо у 2017 р. люди споживали 11,2 млрд. куб. м, то у 2020 р. – 8,2 млрд куб. м.
Читайте також: "Нафтогаз" збільшив ціни майже у шість разів: кого це стосується
У цій ситуації дедалі більше громадян віддають перевагу альтернативним джерелам енергії – дровам та торфу, що у свою чергу загострює екологічну проблему. Докладніше про "паливну кризу" в Україні - у матеріалі Realist.online.
Золоте дно
Дедалі більше українців розглядають торф, як оптимальне джерело обігріву. Одна тонна торф'яних брикетів вартістю 2,1 тис. грн, за заявою реалізаторів, замінює чотири куби дров або дві тонни вугілля, що свідчить про високу теплоту згоряння. Також три тонни торфу можуть замінити тонну газу.
Про масове використання даного теплоносія заговорили кілька років тому з подання Міністерства енергетики та вугільної промисловості, яке запропонувало використати торф для споживачів бюджетної сфери. Ідея приваблива з огляду на те, що в країні розвіданих запасів даного енергоресурсу - близько 800 млн тонн, і які лежать на поверхні.
На сьогоднішній день у країні працює шість торфобрикетних заводів (за радянських часів їх було – 37) та попит на продукцію – дуже високий. Директор Смолинського торфозаводу Валентина Огієнко у коментарі журналістам зазначила, що замовлень сьогодні – маса. Але через старе обладнання підприємство не в змозі задовольнити потреби навіть мешканців Чернігівської області.
Є у "торф'яній епопеї" і негативний момент. Масовий видобуток цього ресурсу вимагає осушення боліт. А пилові бурі на Поліссі торік є наслідком подібного підходу, розповів Realist.online еколог, голова ГО "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк. До того ж торфовища – одні з найбільших джерел вуглецю, які при згорянні забруднюють атмосферу. Багато держав навпаки відмовляються від видобутку торфу на користь збереження боліт.
"Та сама Росія вже років 15 як затопляє болота навколо Московської області, щоб не було втрати вуглецю з торфовищ", - уточнив еколог.
Читай також: Тарифи на розподіл газу зміняться: названо дату
Удар по лісу
Ще гостріша проблема назріла навколо лісів, які в Україні продовжують нещадно вирізатись. Причин кілька: від попиту, що росте, на дрова і ділову деревину, до масових крадіжок. Розглянемо докладніше.
Нечуваний попит. Останні кілька років потреба у дровах серед українців постійно зростала. Типова картина, коли селами роз'їжджають вантажівки, трактори та легковики з причепами, навантажені колодами, гілками, дошками, хоча років десять тому дровами запаслися рідше, оскільки народ масово використовував газ.
Нинішнього року ситуація із заготівлею дров загострилася ще більше. Якщо влітку машина дубових цурбаків коштувала 6 тис. грн., то до середини осені ціна підскочила до 9 тис. грн. Але навіть за такою вартістю замовлення зробити непросто.
"Дрова розкупили. Нам лісництва видають по кілька машин та населення моментально розбирає", - розповів Realist.online один із постачальників у Черкаській області.
Причиною дефіциту дров крім високого попиту є зміни в умовах їх реалізації. З цього року, за рішенням Держлісагентства, відпустка деревини за "прямими договорами" з фізичними особами обмежена. Тепер продаж ділянки лісу, наміченого на спилок, здійснюється на електронних аукціонах, які, за розповідями учасників, є широким полем для корупції, де різними способами відсіваються небажані "гравці". Як би там не було, але можливість валити ліс набуває той, хто запропонує більш високу ціну. Звичайно правовласник захоче не тільки відбити витрати, але і при цьому наварити.
Читайте також: Україна змінює правила на ринку корисних копалин: інвестори стурбовані
Крадіжки посилюються. Високий попит на дрова та їхня вартість стають причиною збільшення крадіжок лісу населенням.
"У нашому селі з'явилося багато людей, які торгують дровами. Знаю, що деякі з них пиляють дерева нишком ночами. Також приторговують дровами самі працівники лісництва. Ті з мешканців, які не мають грошей, ріжуть розділові смуги на полях", - розповів Realist. online мешканець одного із сіл на Київщині.
У Реєстрі судових рішень можна знайти масу вироків щодо "чорних лісорубів". Два останні вироки датовані 16 та 17 листопада. У першому випадку "на гарячому" було спіймано мешканця Чернігівської області, батька двох дітей, який працював охоронцем. Чоловік спиляв півсотні дерев на захисній території, чим завдав збитків 463 тис. грн. Менський районний суд присудив браконьєру три роки умовно.
Другий випадок стався в селі Ступки Полтавської області, де чоловік, який має на вихованні неповнолітнього сина, не працює, розлучений, нарізав для себе вантажівку дров. Котелівський районний суд Полтавської області засудив чоловікові чоловіка рік умовно.
Найгірша ситуація в південних регіонах країни, де лісових насаджень і так негусто. В одній тільки Донецькій області з 2015 по 2020 поліція відкривала проти "чорних лісорубів" в середньому по 100 кримінальних справ на рік, повідомляє ВВС . І це лише викриті випадки.
Обмежений ресурс
У свою чергу масштабним нелегальним валом лісу займаються і самі лісгоспи у зв'язці з місцевими чиновниками та бізнесом. Як раніше зазначав в інтерв'ю " Інтерфакс-Україна " міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Роман Абрамовський , тіньовий обіг деревини становить близько 30% від законного. І підтвердженням цього є систематичні затримання. Так, було відкрито кримінальне провадження щодо начальника та першого заступника Закарпатського облуправління лісомисливського господарства, а також керівника ДП "Ужгородське ЛМ", які допустили незаконні санітарні вирубки у заповідному фонді. Співробітниками ГБР було також затримано начальника одного з обласних управлінь лісового та мисливського господарства, який сприяв бізнес-структурі у реалізації деревини через Prozorro. І подібних випадків – чимало.
Також потрібно додати зростаючого інтересу до українського лісу зі сторон західних країн. Хоча в Україні продовжили мораторій на вивіз необробленої деревини, ліс продовжують вивозити нелегально. Сюди ж додамо популярності теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей на дровах. Останній такий об'єкт запрацював у м. Іванків на Київщині кілька років тому. Тоді журналісти " 24 каналу " повідомляли, що на спаленні лісів заробляє кіпрський офшор, а оточуючі села "засипає радіоактивним попелом".
Потрібно зазначити, що в умовах площі лісів 10 млн га або 16% від усієї території, наша країна входить до топ-20 держав із найінтенсивнішим їх скороченням. Десь дерева відновлюються самостійно, а десь ні. І на сьогоднішній день понад 80% лісів України являють собою молодняк та середньовікові насадження. Для утворення повноцінного лісу потрібно близько 50 років.
На закінчення
Українці переходять на "підніжне біопаливо" не від доброго життя. Ціна газу в країні протягом року зросла з 5 грн до 7,96 грн за куб. м і тільки збільшуватиметься. Водночас масово скорочуються соціальні виплати та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Якщо у 2016 р. субсидію отримували 6,5 млн домогосподарств, то цього року – 2,4 млн. Також у державі стрімко підвищуються ціни на продукти, ліки, транспортні послуги. Все це в умовах зростання безробіття . А тому, найближчими роками вирубки зелених насаджень набиратимуть обертів.
Не варто забувати і про аварії в енергосистемі, яка сьогодні працює на межі можливого . Станься НП на якійсь вузловій ТЕС у пік холодів, і питання стоятиме не про безпеку лісу, а про виживання людей.
Чим закінчиться енергетична криза в Україні сказати складно. Гарного точно мало. Ясно одне, якщо рухатися колишнім курсом, описані вище "страшилки" можуть виявитися реальністю. А тому потрібно робити кроки, щоб цього не допустити. І, швидше за все, питання стоятиме у зміні звичного суспільно-економічного устрою, який сьогодні набув форми пограбування щодо простої людини.
