Коли жити нема на що: в Україні намітився стрибок безробіття
Грані кризи

Коли жити нема на що: в Україні намітився стрибок безробіття

12 листопада 2021 | 13:38

Соціальна ситуація в країні продовжує розпалюватися. Високі ціни на енергоносії призвели до збитків у низці виробництв, тим самим загостривши проблему із зайнятістю. Тільки за даними на вересень підприємства заявили про плани скоротити співробітників на 14,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, передає Держстат. На ситуацію з працевлаштуванням вплинула вимога обов'язкової вакцинації, що, за даними опитувань, стає бар'єром для більш ніж 40% претендентів.

Поряд із посиленням безробіття, яке за оцінками Міжнародного валютного фонду зросте до 9,7% проти прогнозованих навесні 8,6%, гострим питанням залишається заробітна плата, яка в Україні не встигає за стрімким зростанням цін на продукти, комунальні тарифи та інші послуги. Докладніше про ситуацію на ринку праці - у матеріалі Realist.online.  

Читайте також: Виплати з безробіття можуть скоротити: хто отримає менше

"Зупиняться заводи та фабрики"

Вартість газу в Україні продовжує залишатися високою - близько 27 тис. грн. за тисячу кубів (у жовтні ціна становила 35 тис. грн. і вище). У зв'язку з цим Федерація роботодавців України (ФРУ) провела опитування серед промислових компаній із 20 галузей. Результати показали, що у виробництвах, де частка газу собівартості продукції перевищувала 7%, понад 90% їх були збитковими. Також 49% опитаних зізналися, що збираються зупинити виробництво чи зменшити його обсяги, якщо ціна газу залишиться на тому ж рівні, що призведе до скорочень персоналу.

Як розповіла Realist.online голова Профспілки виробничників, підприємців і трудових мігрантів Наталія Землянська , в умовах, що склалися, роботодавці економитимуть на зарплатах співробітників.

"Роботодавець насамперед сплачує податки та споживання енергоресурсів. А заощаджуватиме на фонді оплати праці. На сьогодні борг із зарплат в Україні вже становить близько 4 млрд грн і тільки збільшуватиметься", - зазначила експерт.

Яскравим прикладом виробничої кризи, що насувається, є ситуація в ПрАТ комбінат "Тепличний" у с. Калинівка Броварського району Київської області, де через високі ціни на газ збираються скоротити 85-90% штатних співробітників. На підприємстві заявили, що для беззбиткової роботи необхідно, щоб ціна газу становила 12,5 - 15 тис. грн за тисячу кубів. Однак ситуація до цього поки не має.

Така ситуація в підсумку призведе до того, що з Аводи і фабрики потихеньку зупиняться, а люди опиняться на вулиці і без роботи, а доходи бюджету ляжуть, витрати злетять,раніше відзначав п редседатель ФРУ Дмитро Олійник.

У непростій ситуації опинилися і бюджетники: працівники районних і обласних адміністрацій, вихователі, працівники бібліотек, будинків культури та ін. Багато міст сьогодні не тягнуть високу вартість газу, а Меморандум щодо врегулювання тарифів на тепло, підписаний владою з главами обласних центрів, на думку експертів, є сирим і незрозуміло як працюватиме. У результаті працівників бюджетної сфери якщо і не скорочуватимуть, то, напевно, відправлять на тривалі канікули з ризиком знизити зарплати.

Камінь спотикання – вакцинація

Відповідно до постанови №1236 Кабінету Міністрів України, для низки категорій громадян запроваджується обов'язкова вакцинація від коронавірусу. А наказ МОЗ №2153 наділяє роботодавців правом з 4 листопада усувати від роботи без збереження зарплати не щеплених працівників деяких категорій. При цьому слід зазначити, що подібні заходи суперечать статті 12 закону України " Про захист населення від інфекційних хвороб " , де серед обов'язкових профілактичних щеплень коронавірус не значиться. Також відповідно до статті 2 Кодексу законів про працю України прямо йдеться про заборону дискримінації у сфері працевлаштування за станом здоров'я. Проте утиски вже почалися. У цій ситуації, зазначають аналітики порталу OLX.Работа , на опитування з вакцинацією у разі пошуку роботи стане бар'єром для 41% працюючих українців.

"Якщо людей почнуть масово усувати від роботи без збереження заробітної плати, може зрости безробіття", зазначають автори дослідження.

Наталія Землянська зазначає, що наслідки заходів із обов'язковою вакцинацією стануть відомі вже місяці через два. Але вже сьогодні зрозуміло, що це спричинить дефіцит кадрів.

"Уряд сам собі риє яму. У тій самій "Укрзалізниці", де й так скорочують кадри та оптимізуються, скаржаться на нестачу кваліфікованих фахівців, наприклад – електриків. Тому всі ці процеси з усуненням без збереження заробітної плати ведуть до того, що через тиждень-два після звільнення фахівець поїде у напрямку Польщі", - розповіла вона.

Намічається дефіцит кадрів й у освітній сфері, яка відчуває дефіцит як вчителів, а й іншого персоналу: технічок, комірників, кухарів.

"Люди й згодні б йти на запропоновану зарплату, проте вимога вакцинації їх зупиняє", - поскаржився Realist.online директор однієї та районних шкіл.

Зарплати залишаються низькими

Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що труднощі сьогодні навіть не в безробітті, а в можливості прожити на зарплату.

"У нас проблема із трудовою бідністю чи як я її називаю – трудовим рабством. Загалом, в Україні не проблема знайти роботу, скажімо, на 8 тис. грн. Складніше прожити на ці гроші, а тим більше щось відкладати", – розповів він Realist.online.

За словами експерта, коли працівник живе від зарплати до авансу та від авансу до зарплати, повністю втрачається мотивація до підвищення продуктивності праці та підвищення своєї кваліфікації. У результаті, у суспільстві шириться стан апатії, що знижує бажання розвиватися і досягати якихось висот.

Аналітик також критично оцінив підвищення середньої зарплати в Україні, чим так пишається уряд. За його словами, 14 тис. грн - це середня зарплата 7 млн. штатних працівників, яку отримують 30% осіб, враховуючи, що в країні близько 17 млн. економічно активного населення.

"По Україні не розраховується такий показник, як медіанна зарплата. Якщо подивитись по медіані, то у нас вона буде від 8 до 10 тис. грн", – уточнив Олексій Кущ.

Чи є спосіб покращити ситуацію? Експерт вважає, що для цього випадку необхідно детенізувати ринок праці, також потрібно спрощувати оподаткування праці, і замість військового збору, прибуткового податку та єдиного соціального внеску вводити кумулятивний податок на працю. І головне, вважає економіст, потрібно відмовитись оподатковувати прибутковим податком мінімальні зарплати

"При цьому потрібно запровадити підвищені подвійні та потрійні ставки на високі зарплати, наприклад, від 100 тис. грн. Тим самим було перенести податковий тиск праці на капітал. А у нас, навпаки, капітал мінімально оподатковується, зате максимальні податки на працю", - підсумував експерт.

Читайте також: Скільки років потрібно працювати, щоб отримувати максимальну пенсію: українцям відповіли

Бідність та десоціалізація

Безробіття, трудова бідність - все це загальносвітові процеси, що посилилися внаслідок пандемії COVID-19. Не виняток і країни Євросоюзу. В Італії кількість бідних за рік зросла на один мільйон і сьогодні становить 5,6 млн осіб або 10% населення, зазначає Deutsche Welle . У Франції дослідження показали ще більш гнітючі результати. До визначення грошової бідності, тобто дохід на 60% нижче середнього по країні, соціологи додали також немонетарні критерії бідності: неможливість придбання чи споживання певних товарів, досягнення певного рівня комфорту, нарешті, дотримання певних обов'язкових витрат. У результаті в категорію бідних потрапив кожен п'ятий француз, повідомляє l'Humanite .

Усе це свідчить, що загальноприйняті економічні підходи дають збій. Особливо викликає тривогу спроба влади ліквідувати соціальні гарантії працівників. Подібне регулярно відбувається в Україні. Неодноразово робилися спроби ліквідувати Кодекс законів про працю (КЗпП), востаннє це було за прем'єрства Олексія Гончарука. Коли це не вдалося, уряд Дениса Шмигаля вирішив піти іншим шляхом, намагаючись урізати КЗпП. Приклад - законопроект №5388 , поданий з ініціативи прем'єра навесні цього року та ухвалений Радою за основу у вересні.

Проект закону дає право роботодавцям спрощеного звільнення працівників, при цьому фактично нівелюється роль профспілок та урізається список категорій громадян, яким роботодавець не повинен встановлювати випробувальний термін. У ЗМІ такий КЗпП жартома назвали "кодексом рабської праці".

На закінчення

Розмиття головного виробничого потенціалу країни, яким є народ, це шлях в нікуди. Адже ясно, що для розвитку складного виробництва необхідно залучати висококваліфіковані кадри, яким крім гідних зарплат необхідно створювати умови проживання: надавати житло, будувати садки, школи, лікарні. Проте сучасна історія України продемонструвала лише споживче ставлення до держави та до людей. Тішить, що дедалі більше українців розуміють безперспективність такого шляху, а отже, є шанс на людське “перезавантаження” держави.

Читайте також: Покоління боржників: дедалі більше українців потрапляють у кредитну кабалу

НБУ встановив новий курс долара на 22 липня: скільки буде коштувати валюта на початку тижня
19 липня 2024
"Зможемо швидше отримати F-16": Зеленський зацікавив рішенням польського уряду
19 липня 2024
Україна підписала з Британією угоду про кредитну підтримку "оборонки" на понад 2,5 млрд дол
19 липня 2024
Скасування переведення часу: в Міненерго пояснили, чи матимуть нововведення вплив на енергетику
19 липня 2024
Масове затримання: в Україні викрили три десятка службовців на розкраданні грошей для ЗСУ
19 липня 2024
Україна отримає понад 1,5 млрд євро доходів від заморожених росактивів - хто їх надішле
19 липня 2024
На Батьківщину вдалося повернути ще 12 українських дітей: деталі
19 липня 2024
ЄС готовий частково профінансувати відновлення та захист "Укренерго" - скільки коштів виділить блок
19 липня 2024