Вже давно тема опалювального сезону не була такою актуальною для України. Високі ціни на газ, гострий дефіцит вугілля та труднощі його постачання, масовий простій енергоблоків у поєднанні з зношеною інфраструктурою – все це викликає питання, чи зможе країна без втрат пережити нинішню зиму? Адже ще не було морозів.
Детальніше про реалії нинішнього опалювального сезону та можливі наслідки - у матеріалі Realist.online.
Читайте також: Чи варто чекати на падіння цін на газ – коментар експерта
Видима вершина труднощів
Вугілля. Запаси вугілля завжди були больовою точкою у вітчизняній енергосистемі, але зараз питання стоїть особливо гостро. Наприкінці жовтня на складах теплоелектростанцій та теплоелектроцентралів було 700 тис. тонн вугілля, що вчетверо нижче за норму. Станом на 8 листопада обсяг впав майже до 500 тис. тонн. Додамо, що третина енергоблоків ТЕС не працює саме через відсутність цього енергоносія.
Влада гарячково намагається домовитися про постачання з низкою країн, особливо після того, як з 1 листопада Росія припинила постачання енергетичного вугілля в Україну, пояснюючи це зростаючим внутрішнім попитом.
У цих умовах Міненерго навіть розглядає варіант переведення частини енергоблоків ТЕС на газ. У міністерстві вважають, що це дозволить фінансово збалансувати підприємства та уникнути заборгованості перед "Нафтогазом". При цьому слід нагадати, що тисяча кубів газу сьогодні коштує в межах $1 000 проти $300 минулого року.
АЕС – рулять? В уряді тим часом запевняють, що без електроенергії країна не залишиться. Цього року наголос буде зроблено на атомну генерацію, яка, за словами міністра енергетики Германа Галущенка, буде базовою в енергобалансі опалювального сезону. До мережі вже підключено 11 енергоблоків АЕС, ще три блоки планується підключити у листопаді-грудні, передає слова міністра Укрінформ .
Імпорт. Про серйозні труднощі з електроенергією говорить той факт, що Україна відновила імпорт електроенергії з Білорусії, на яку раніше було накладено тимчасову заборону, оскільки це "суперечило стратегічним цілям держави". З майже 900 доступних МВт станом на 9 листопада було імпортовано 415 МВт.
Інша думка
Усі перелічені заходи поки що лише прогнози та наміри. Як розповів Realist.online заслужений енергетик України та СНД, екс-депутат Василь Ковач, ситуація в енергосистемі на сьогодні є критичною.
"Те, що сьогодні відбувається з енергоносіями, не було ніколи! В умовах, що створилися, ми можемо сподіватися тільки на теплу зиму", - зазначив він.
Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич також вважає, що якщо зима буде морозною, Україна матиме труднощі. І білоруський імпорт ситуацію не вирішить.
"Щодо використання газу для ТЕС, то це призведе до колосальних збитків. Тому, хто це пропонує, треба відірвати руки або змусити потім платити за цю електроенергію по 6 грн за КВт - годину... Щодо блоків атомних станцій, то питання, чи відпрацює "Енергоатом" 14-ма блоками, як це припускають? Адже блоки можуть виходити з ладу, що вже неодноразово відбувалося протягом останніх зим", – розповів він Realist.online.
Аварії та дефіцит кадрів
Висока ймовірність аварій - не менш важлива проблема, ніж дефіцит вугілля та газу. За оцінками експертів, знос тепломереж та обладнання об'єктів генерації становить 85-90%. І цей процес посилюється. Відповідно до звіту Рахункової палати, порівняно з опалювальним періодом 2016/2017 рр., кількість технологічних порушень у опалювальний період 2019/2020 років зросла у 3,7 раза – з 1 353 до 4 969!
Щодо відновлюваних джерел електроенергії, вітрові та сонячні електростанції, то надії на них мало. Навпаки, за даними "Укренерго", збільшення числа ВДЕ призводить до зростання цінового навантаження на споживачів та загострює проблеми, пов'язані із забезпеченням операційної безпеки об'єднаної енергосистеми України.
Кадри. Щоб енергосистема працювала без збоїв, потрібна в тому числі достатня кількість фахівців усіх рівнів. Але через низькі зарплати зі сфери йде багато людей.
"Працівникам нема на що годувати сім'ї та добиратися на роботу. За першої нагоди кваліфіковані енергетики, яких потрібно готувати роками, їдуть на заробітки до Польщі, Чехії, Росії", - з гіркотою розповів Realist.online один із керівників районних електричних мереж у Житомирській області.
Дефіцит спеціалістів на місцях веде до того, що у разі аварій термін ремонтних робіт збільшиться. Крім того, є ситуації, коли потрібно оперативно ухвалити рішення про перетікання, щоб не розбалансувати енергосистему. Це дуже відповідальна робота, тим більше у нинішній ситуації. Але справжніх фахівців-диспетчерів у цій сфері можна перерахувати на пальцях.
Сумно і те, що немає фахівців і у вищих ешелонах влади.
"Люди пішли на пенсію, або їх не залучають до вирішення важливих питань в енергетиці. Пам'ятаю, вже у квітні ми мали щоденні наради щодо підготовки запасів вугілля та газу на наступний опалювальний період. Цими питаннями потрібно займатися заздалегідь, а не коли раптово настала зима", - зазначає Василь Ковач.
Читайте також: Субсидії в Україні: хто та скільки отримає в опалювальному сезоні
Чого чекати
На думку Дмитра Марунича, без імпорту електроенергії в Україну опалювальний сезон пройти не вдасться. Якщо зима буде морозною, то не вистачить і імпорту, і тоді є велика ймовірність віялових відключень.
"У результаті люди сидітимуть без світла. Особливо буде складно тим, хто має в будинках електроопалення. Міста повністю не відключатимуть, чого не скажеш про села. Постраждає і промисловість, яку в першу чергу відключатимуть", - зазначив він.
Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони, екс-міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив , що віялові відключення призведуть до відключення промислових підприємств.
"Зобов'язання щодо контрактів на постачання буде зірвано. Малий та середній бізнес введуть ще глибше під килим, бо всі магазини, ТРЦ – працює на електриці. Додайте до цього обмеження через локдаун, і картина, що вимальовується, виходить зовсім апокаліптичною", - написав він у Facebook.
За словами Данилюка, влада нібито вже почала готуватися до віялових відключень. Як приклад, він опублікував оголошення про відключення від електроенергії одного з сіл під Києвом.
"Такі оголошення почали масово з'являтися у селах Київської та Хмельницької областей. Людей попереджають, що починаючи з 17 листопада через день вимикатимуть світло з 8 ранку до 6 вечора", - уточнив Данилюк. У коментарях користувачі підтвердили проблему знеструмлення в ряді населених пунктів.
Найгірше попереду
Окрім перебоїв зі світлом, є ймовірність серйозніших проблем, які виникнуть, трапившись аварія на якийсь вузловий ТЕС під час пікових навантажень. Описані вище проблеми в енергосистемі лише підтверджують ці побоювання. В Україні є електростанції, на яких аварії стали регулярним явищем. Наприклад, Запорізька ТЕС – компанія ДТЕК олігарха Ріната Ахметова, яка є найпотужнішою тепловою електростанцією України. Лише цього року енергоблоки там виходили з ладу п'ять разів. На інших ТЕС проблем також вистачає.
У умовах регіональній владі як ніколи варто приділити підвищену увагу питанню ліквідацій можливих аварій в енергосистемі: відпрацювати взаємодію аварійних служб, перевірити працездатність обладнання на об'єктах генерації. Також потрібно враховувати, що у разі НП може початися проблема з постачанням продуктів та питної води, а тому необхідно опрацювати заходи і щодо цього питання. Нагадаємо, як внаслідок аварії на Дніпровській водоочисній станції у січні 2018 р. половина 280-тисячних Черкас залишилася без води. Добре, що аварію вдалося ліквідувати протягом двох днів. Схоже сталося і в Києві кілька днів тому, 5 – 6 листопада, коли десятки тисяч мешканців трьох районів залишилися без гарячої та холодної води через прорив магістрального трубопроводу.
До речі, в деяких країнах уже готуються до можливих НП цієї зими. Міністерство торгівлі Китаю днями закликало громадян зробити запаси товарів першої потреби. Регіональних чиновників влада попросила стежити за цінами на продукти та попереджати мешканців про перебої з постачаннями. Крім того, місцевій владі доручено заздалегідь підготувати центри постачання товарів першої необхідності на випадок НП. Нагадаємо, що Китай – це друга економіка у світі.
На закінчення
Ситуація у вітчизняній системі ЖКГ та в енергетиці вимальовується складна. Десятиліттями сфери нещадно експлуатували без капітального поновлення. Адже інфраструктура має властивість зношуватися. У свою чергу, проблеми з дефіцитом енергоносіїв і кадрами ще більше посилюють ситуацію. Ускладнює й те, що у випадку НП держава навряд чи прийде на допомогу. Внаслідок приватизації та децентралізації, ланцюжок держава - народ на сьогодні виявився порушеним. Щодо регіональної влади, то велике питання, чи зможуть вони впоратися з наслідками аварій у рамках існуючих бюджетів. Нагадаємо як у 2006 році у 60-тисячному Алчевську Луганської області через аварію в морози залишився без опалення. Тоді місто рятувала вся Україна.
Слід зазначити, що "розбалансування" державної системи властива як нашій країні, а й провідним державам. Візьмемо Німеччину, яка сьогодні є економічним локомотивом Європи. Після масштабної повені в липні цього року частина постраждалих через півтора місяці, як і раніше, залишалися без електрики і газу. При цьому система оподаткування продовжує працювати і жителі, які втратили дах, змушені були оплачувати вивіз будівельного сміття та великогабаритних відходів, повідомляло німецьке видання Bild. Подібна ситуація красномовно свідчить про деградацію існуючої суспільно-економічної формації повсюдно, з усіма простими громадянами.
Читайте також: Нас може врятувати тепла зима: як Україні пережити енергетичну кризу
