Попри активні військові дії, економічне життя воюючої України не зупиняється ні на мить. Кожен на своїй ділянці “фронту” робить усе задля того, аби наповнювати бюджетну скарбничку фінансовими надходженнями. Повномасштабна війна і різнопланові виклики змушують до рішучих, часто не зовсім стандартних кроків і різні владні структури, в “хорі” яких не останню скрипку грає Національний банк України. Яким чином держрегулятор планує стримувати курсові коливання та тримати на стійкому плаву гривню, - з’ясовував Realis.online.
На цьому тижні Верховна Рада 295 голосами “за” ухвалила бюджет на 2023 рік. Дефіцит держскарбниці у році прийдешньому становитиме 1,25 трлн грн (38 млрд доларів), тобто понад три мільярди “зелених” на місяць. Закладений законодавчо рівень інфляції складає 28%. Середньорічний курс долара передбачається на позначці 42,2 грн., курс до кінця року – 45,8 гривень.
“Цей бюджет є найскладнішим у нашій історії, адже його розробка відбувалась в умовах екстремальної невизначеності, спричиненої злочинними діями рф в Україні. Враховуючи це, у нас не було місця для компромісу. Пріоритети головного фінансового документу визначені необхідністю якомога скоріше наблизити перемогу України, підтримати населення та відновити пошкоджену критичну інфраструктуру”, - написав у себе в Facebook міністр фінансів Сергій Марченко, додавши, що рекордні 1 трлн 141 млрд грн (а це 50% усіх видатків бюджету) передбачено на сферу безпеки та оборони.
НБУ усіляко намагається втримувати фінансову погоду в Україні стабільною — наскільки це можливо в умовах повномасштабної війни. Задля цього НБУ приймає ситуативно-актуальні рішення. Одне з нещодавніх — депозит із захистом від зміни валютного курсу.
Захист заощаджень від валютних “гойдалок”
Починаючи з 21 жовтня НБУ разом із банками запровадив додатковий інструмент для збереження гривневих заощаджень населення - депозит із захистом від зміни валютного курсу.
Головна особливість такого депозиту полягає в тому, що після закінчення його строку (фіксовані терміни 6-12 місяців), крім початкової суми та невеликого проценту, вкладник отримає відсоткову винагороду, пропорційну зміні офіційного курсу гривні до долара США за період дії депозиту, якщо така зміна відбудеться.
По суті, це те ж саме, що придбати валюту за офіційним курсом НБУ, покласти її на рахунок у банку та продати за пів року за актуальним на той момент курсом Нацбанку. Тобто такий депозит більше призначений для страхування заощаджень від ризику курсового знецінення, ніж для примноження заощаджень.
Наразі таку опцію запровадили найбільші державні фінансові установи - “Приватбанк” і “Ощадбанк” Але планується, що незабаром до них приєднаються й інші. Варто окремо підкреслити, що запровадження цього продукту жодним чином не змінює правила для інших депозитів. Тобто НБУ лише надав додаткову можливість захистити гривневі заощадження, розширивши лінійку наявних інструментів.
“Новий депозит - це альтернативна опція, яку використовуватимуть ті люди, яким цікаві особливості саме цього депозиту. Це відсутність обмежень за сумою вкладу, тоді як купівля валюти з розміщенням на депозиті наразі обмежена сумою в 100 тис. грн на місяць (в еквіваленті). Метою нововведення є сприяння зменшенню тиску на курс на готівковому валютному ринку, оскільки новий депозит стане додатковою альтернативою купівлі готівкової іноземної валюти, а отже зменшить попит на неї”, - йдеться у роз’яснювальній заяві Національного банку України.
Рішення НБУ — спроба стримати тиск на курс
“Загалом, крок НБУ з новими депозитними ідеями —цілком зрозумілий в тому плані, що очікується висока інфляція та девальвація. У зв’язку з цим люди знімають кошти з банківських рахунків і йдуть купувати долар в обмінниках чи тих же банках. Таким чином відбувається певний тиск на курс. Я так розумію, що логіка Нацбанку полягає в тому, щоб дозволити людям захистити свої заощадження від девальвації шляхом прив’язки депозитів до офіційного курсу. Але це все відбувається так, щоб формально це був не валютний, а саме гривневий депозит. Тобто, це не створює тиску на валютні резерви, оскільки юридично люди купують не валюту, а гривню і при цьому не має відтоку коштів та зменшується потік тих людей, які йдуть в обмінники, щоб купувати долари”, - відзначає в коментарі Realist.online асоційований експерт “CASE-Україна” Євген Дубогриз.
Читайте також: Долар обвалився: що буде з курсом у листопаді
“Разом з тим, зізнаюся відверто, не думаю, що цей інструмент НБУ буде в результаті дуже дієвим, оскільки це насправді депозит не для середньостатистичного українця, такого, як ми з вами, а для категорії найбагатших — тих, хто має досить великі заощадження у гривнях, а таких людей в загальнодержавному зрізі не так вже й багато. Тому, рішення НБУ в принципі логічне, але воно лише одне з тих, що можуть допомогти стримати курс”, - підсумовує експерт.
Чому пропозиція Нацбанку привабить багатіїв
Коментуючи для Realist.online депозитну ініціативу НБУ керівник відділу аналітики групи Forex Club Андрій Шевчишин зауважує:
“На мій погляд, ця пропозиція Нацбанку продемонструє достатньо невисоку зацікавленість з боку населення. Річ у тому, що в даному випадку мова йде про конвертацію гривні за курсом НБУ, покупку валюти, розміщення її на депозитах терміном від шести до 12-ти місяців, зворотню конвертацію в гривню, знову ж таки за курсом Національного банку і зняття податку на дохід, якщо такий є. Плюс до цієї схеми слід додати й комісію банків (0,5-1%). Про це мало хто говорить, але якщо б такої комісії не було б, то для банків не було б жодного сенсу приймати участь у таких операціях. В результаті банки, “граючись” зі своїми відсотками будуть конкурувати між собою, а заробіток безпосередньо клієнта буде розраховуватися виключно як різниця між офіційним сьогоднішнім курсом і майбутнім”.
Читайте також: Шанс відкрити власну справу: як українцям отримати гранти в умовах війни
“Таким чином, для невеликих сум подібні операції не є ефективними, а НБУ, ухвалюючи це рішення, орієнтувався на те, що девальваційні очікування залишаються достатньо високими. Разом з тим, населення надає перевагу “живій” валюті в руках, для того, щоб під ситуацію за допомогою обмінників чи тих же банків, виграти тут і зараз, не чекаючи місяцями. Хто справді може зацікавитися ініціативою Нацбанку? Якась частина населення з великим капіталом, яка захоче диверсифікувати свої вкладення. Припустимо 80% розмістити у гривні і двадцять відсотків на валютний депозит”, - резюмує Шевчишин.
Найвигідніша ставка — іноземні інвестиції
“В мене щодо ініціативи Нацбанку по так званим депозитам із захистом від зміни валютного курсу досить радикальний підхід, оскільки я вважаю, що гривневі депозити сьогодні — це ні про що. Чому? По-перше, тому, що наразі спостерігається на усіх валютних ринках укріплення американського долара. Днями, до речі, дуже важливе рішення ухвалила федеральна резервна система США (Центробанк). Йдеться, зокрема про підвищення облікової ставки на 75 базисних пункти до 4%. Що це означає? Те, що національна валюта США суттєво укріпиться і відповідно гривня буде слабшати по відношенню до долара. По-друге, дуже сильно на послаблення гривні впливає стрімке зростання державного боргу, який, за оцінками, по відношенню до ВВП має досягти 106%. І проблема полягає в тому, що обслуговувати цей борг так, як в довоєнні часи, ми вже не можемо, тому що у нас, за оцінками Міжнародного валютного фонду до кінця поточного року падіння валового внутрішнього продукту складе 35%. Тому питання про те, як у слабкої економіки може бути сильна валюта — риторичне”, - констатує в коментарі Realist.online директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.
Він додає, що сьогодні Україна залежна від макрофінансової допомоги Європейського Союзу та США:
“Але я б орієнтувався радше не на кредити наших союзників, а інвестиції від них. Дуже важливо, щоб ми запустили маховик співпраці з великим іноземним приватним капіталом. У нашого Кабміну зараз дуже добре виходить працювати з іншими урядовими організаціями і лідерами західних держав. Втім, на жаль, ми не працюємо з крупним приватним капіталом при тому, що з рф з моменту повномасштабного вторгнення вийшло більше тисячі величезних корпорацій, які теж шукають, куди вкласти виведені кошти. Тому уряду потрібно було б запустити лояльні, стимулюючі програми для залучення іноземних інвесторів. І, знаєте, коли мені кажуть, що мовляв, війна у розпалі і хто ж буде інвестувати, я відповідаю, що якраз під час таких сильних потрясінь створюються максимальні можливості для отримання дуже високих прибутків”.
Читайте також: Заборона на перекази з гривневих карток за кордон: як це працює та що означає для українців
