Шанс відкрити власну справу: як українцям отримати гранти в умовах війни
Економіка

Шанс відкрити власну справу: як українцям отримати гранти в умовах війни

28 жовтня 2022 | 19:13

Попри те, що повномасштабна війна з росією триває вже понад вісім місяців, економічний маятник нашої держави ні на мить не припиняє свій рух. Цілком очевидно, що в надскладних умовах і державна машина, і бізнес середовище, яке є власне бюджетним "пальним”, приречені здійснювати нестандартні кроки, підлаштовуючись під умови воєнного часу. Однією з програм Кабміну є "Власна справа”, яка стимулює бажаючих відкрити власний бізнес в такий непростий час.

Яким є перші результати і потенціал цього урядового кейсу, - з’ясовував Realist.online.

212 переможців сьомої хвилі програми "Власна справа” отримають мікрогранти на започаткування та розвиток бізнесу на загальну суму 48,7 млн грн. Загалом уряд вже перерахував отримувачам різних грантових програм майже 200 мільйонів гривень. Про це нещодавно повідомила перший віце-прем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко.

"Мікрогранти на старт та розвиток бізнесу є найбільш популярною програмою проекту "єРобота”. За результатами семи хвиль цієї програми ми вже маємо 1,7 тисячі переможців, які отримають від держави до 250 тис грн на реалізацію своїх бізнес-ідей. Через грантові програми ми не лише підтримуємо малий бізнес в нинішній важкий час, ми ще й покращуємо ситуацію на ринку праці. Вже визначені переможці програми "Власна справа” в процесі реалізації своїх проектів створять понад чотири тисячі нових робочих місць. На різні грантові програми уряд перерахував отримувачам майже 200 млн грн”, - підкреслила Свириденко.

Читайте також: Причина підвищення цін на продукти: у НБУ розповіли, чого очікувати у 2023 році

Сфера торгівлі — фаворит програми

Серед 212 переможців сьомої хвилі програми "Власна справа” 58 осіб планують започаткувати чи розвивати проекти в сфері оптової та роздрібної торгівлі, 47- в переробній промисловості, 34- в сфері тимчасового розміщування та організації.

Що ж стосується географічної активності, то за результатами сьомої хвилі найбільша кількість переможців представлена Львівською областю (33 особи), Київською (20), Рівненською (18)  і власне столицею, де гранти отримають 19 містян.

Проект "єРобота” включає шість грантових програм, спрямованих на стимулювання підприємницької діяльності. Мікрогранти на відкриття чи розвиток власного бізнесу, грантів на створення й розвиток переробних підприємств, закладки саду та виноградарства, тепличного господарства, підтримки ІТ-стартапів та старту в ІТ-сфері. Важливий нюанс полягає в тому, що отримати гранти можуть як підприємці-початківці, так і люди, що вже мають досвід у бізнесі.

Шанс відкрити власний бізнес

Ще у липні, попри систематичні ракетні "прильоти” і достатньо напружену ситуацію в суспільстві, уряд запустив програму видачі грантів "Власна справа” для тих, хто бажає відкрити власний бізнес. Вона дає можливість отримати від держави до 150 тисяч гривень за умови створення одного робочого місця або до 250 тис грн, якщо є можливість взяти на роботу двох працівників.

Слід зауважити, що держава надає кошти не на безповоротній основі, їх необхідно буде повернути у вигляді сплачених податків протягом наступних трьох років діяльності.

"Ми говоримо про можливість запустити будь-який мікробізнес, як-то пошив одягу і взуття, хімчистка, сервісний чи ремонтний центр, СТО, монтажні роботи”, - підкреслював на презентації програми прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Коли і як можна подати заявку

З часу старту "Власної справи” минуло вже кілька місяців, протягом яких фінансування від держави на відкриття власної справи отримали тисячі українців. Окремо зауважимо, що на те, аби створити власний проект і подати заявку на розгляд є ще час, адже бізнес-плани до оцінювання будуть приймати щонайменше до середини грудня.

Для отримання гранту усім бажаючим потрібно подати заявку через портал "Дія” чи будь-яке найближче відділення "Ощадбанку”, додавши до заявки власний бізнес-план. Протягом десяти робочих днів експерти "Ощадбанку” та Державного центру зайнятості проведуть оцінку проекту, і якщо він відповідає критеріям програми, то запросять на онлайн-співбесіду. Подальший алгоритм дій простий. На співбесіді попросять за декілька хвилин описати ідею бізнесу, а також прокоментувати основні показники і результати, на які очікує громадянин протягом перших трьох років за умови реалізації проекту.

Читайте також: В Україні запрацювала програма доступної іпотеки "єОселя": хто може подати заявку

У разі успішного проходження співбесіди грантові кошти будуть у швидкі терміни виділені на реалізацію бізнес-ідеї. При цьому держава надаватиме гроші не готівкою, а на окремий банківський рахунок. З цього рахунку можна буде купувати обладнання, сировину, матеріали, закупити необхідні інструменти, частково оплатити оренду.

Усі процеси витрачання грантових коштів та сплати податків будуть контролюватися державними органами. Мова йде, зокрема, про те, кому будуть перераховуватись гроші за обладнання, матеріали та послуги відповідно до прописаного бізнес-плану.

Як вдалося уникнути колапсу

"Одразу слід зауважити, що будь-які урядові спроби реанімувати економіку за допомогою грантових програм, тощо — насправді досить ризикована для держави справа в умовах повномасштабної війни. Разом з тим, все, що можна було зробити в нинішній ситуації чинною владою вже зроблено”, - зауважує в коментарі Realist.online президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

Конкретизуючи, які саме кроки, окрім різноманітних стимулюючих програм, вже здійснила влада, експерт зауважує наступне:

"Зокрема, на сьогоднішній момент, податки для малого та середнього бізнесу фактично ліквідовано. Це насправді супер крок, про якій підприємці могли б хіба що мріяти. Тобто, держава позбавила бізнес податкового ярма, увімкнувши максимальне послаблення і сказала: "Хлопці і дівчата, ось вам карти в руки, крутіться як можете, ну, а якщо не здатні — така ваша доля”. Загалом, економіка у нас повністю перебудувалася на військовий лад. Товари є — голоду, немає, транспорт їздить, все працює. Тобто, держава зробила все задля уникнення колапсу”.

Читайте також: Українцям дозволять займатися бізнесом без реєстрації ФОП: названо три умови

Як це працює за кордоном?

"Різноманітні субсидії для бізнесу у вигляді грантів застосовуються в усіх розвинених країнах. Але гранти, як правило надаються не будь-якому підприємству, а тільки інноваційному. При цьому система контролю вибудована чітко і прозоро. Україні теж задля порятунку економіки необхідно максимально переключитися на інноваційні технології в усіх галузях, починаючи з металургії, закінчуючи виробництвом продуктів харчування”, - зазначає у коментарі Rtalist.online екс-міністр економіки Володимир Лановий.

Він підкреслює, що на першому місці в цьому плані, з урахуванням наших реалій, має бути військово-промисловий комплекс з різними виробництвами.

"Я б ініціював, серед іншого, створення спільних з західними країнами підприємств. Переконаний, що навіть в умовах нинішньої війни — це цілком реалістичне питання. Так, дійсно не варто думати, що закордонні інвестори прийдуть в ризиковану країну, якою ми сьогодні, на жаль, є. Тому, поки що всі в очікуванні, але це зовсім не означає, що економіку не потрібно готувати вже сьогодні, бо, гадаю, десь через півроку такі вікна можливостей вже відкриються”, - підсумовує колишній урядовець.

Що може стати додатковим фінансовим магнітом

Експерти зазначають, що державні гранти — це, безперечно добре, але очевидно, що нам потрібно підключати до цих процесів економіки і банки світу, в тому числі МВФ.

"Зважаючи на те, що партнери зараз нас підтримують і військово, і політично, і економічно, цілком доцільно було б попросити, щоб союзники уважніше придивилися до можливостей банківського фінансування нашого бізнесу. Щоби ми таким чином здійснили, грубо кажучи, банківську євроінтеграцію і наш бізнес мав змогу фінансуватися за спеціальними програмами та низькими відсотками західними фінансовими установами, які таким чином грошима наочно продемонструють віру в майбутнє української економіки. Це важливо, оскільки очевидно, що у нашої банківської системи недостатньо ресурсу з тим, аби виходити з цього скрутного економічного становища, викликаного війною”, - відзначає політолог Дмитро Васильєв у коментарі Realist.online

Він додає, що навіть в умовах війн зароблялися гроші і не лише в нашому, а й попередньому столітті, тим більше, що Україну сьогодні підтримує міжнародна коаліція, яка зацікавлена в нашій перемозі.

"Вільних грошей у світі завжди вистачає і потрібно робити все, щоб ці гроші сфокусувати на допомогу Україні і її бізнесу. До речі, державний проект United-24, зважаючи, що це ініціатива президента України і там є амбасадори (до яких слід активно додавати і бізнес-амбасадорів) міг би бути частиною цього інструменту — глобальним фінансовим магнітом”, - резюмує експерт.

Яким чином розширити грантове поле

Кількість умовно вільних грошей, які український уряд може використовувати на потрібні заходи — доволі невелика, оскільки ключовий зараз пріоритет — фінансування ВСУ, тобто, нашої майбутньої перемоги, зауважує політичний експерт Ігор Петренко.

"Попри усі існуючі виклики, Кабінет міністрів намагається зберігати позитивні економічні настрої. І слід віддати належне і владі, і суспільству, що ми не піддалися панічним настроям і економічну ситуацію вдається втримувати на доволі пристойному рівні. В наших умовах різноманітні грантові та кредитні програми є цільовими і в комплексі зі зменшенням податкового навантаження дають надію і розуміння того, що держава, попри колосальні соціальні навантаження в плані виплат, сьогодні готова усіляко сприяти бізнесу”, - акцентує експерт в коментарі Realist.online.

Звичайно, хотілося б, щоб грантових коштів на різноманітні бізнес-проекти виділялося більше, але з огляду на ситуацію, яка є, наявність стимулюючих державних програм вже є значним позитивом.

"Я думаю, що коли ми вийдемо на ритмічну підтримку України (в 2023-му, нагадаю, лише Євросоюз нам виділятиме щомісячно 1,5 млрд євро) ці грантові програми будуть значно розширені. А зараз пакети підтримки формуються в межах існуючих можливостей”, - підводить експертну риску Ігор Петренко.

Читайте також: Фінансова підтримка партнерів: хто та скільки виділив Україні з початку війни