Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що підтримує ідею про "жорстку президентську республіку" в Україні. Його слова очікувано викликали резонанс у інформаційному просторі. Вже наступного дня голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія запевнив, що ця думка є особистою, ні з ким не узгодженою позицією Данілова. Більше того, за словами лідера "правлячої партії", на сьогодні це питання не стоїть навіть на рівні дискусій у суспільстві.
Читайте також: Єрмак всемогутній: як глава президентської канцелярії став "куратором усього"
Проте практика показує, що такі гучні заяви політиків першого ешелону зазвичай не виникають на порожньому місці і рідко проходять безслідно. Що стоїть за словами Данілова - особисті переконання або цілеспрямоване "вкидання" для аналізу реакції суспільства - покаже час.
А поки Realist.online з'ясовував, чи існує ймовірність зміни форми правління в Україні, і які наслідки вона може спричинити.
Про що каже Данилов?
У гучному інтерв'ю РБК Україна секретар РНБО зокрема заявив, що олігархічному клану набагато простіше працювати в умовах парламентсько-президентської республіки. Також політик нагадав, що був народним депутатом та знає, як працює ця система: "купити законопроект коштує недорого".
"Нам раз і назавжди потрібно визначитися, яка у нас країна. Якщо ми є президентською республікою, треба сказати - давайте робити президентську республіку, де президент - це глава виконавчої влади, відповідає за всі ці процеси... Якщо ви хочете мою особисту думку, я можу сказати... Я за жорстку президентську республіку... Чому? Тому що тоді є відповідальна людина, яка розуміє, на що вона йде, навіщо і так далі... У нашій історії важко знайти факти, коли без особи можна було зробити ривок уперед. у нашій історії. Сьогодні всі країни фактично створюють особи", - сказав політик.
Незважаючи на те, що остання теза пана Данілова – явне перебільшення, успішні президентські республіки справді існують. Класичний приклад – США, де президент є главою держави та главою уряду. Згідно з Конституцією країни, законодавча влада належить Конгресу, виконавча – президентові, судова – Верховному Суду. Президент США – "потужна" у всіх відносинах постать, яка одним розчерком пера може вплинути на перебіг світової політики.
У той самий час американська модель передбачає ефективну систему стримувань і противаг. Так, коли господарем Овального кабінету став Дональд Трамп, відомий своїми лояльними висловлюваннями щодо Володимира Путіна, Конгрес ухвалив закон, який забороняє президентові в односторонньому порядку знімати санкції з РФ.
Основна проблема, що в нас така система стримувань та противаг не сформувалася.
На думку вітчизняних експертів, "жорстка" президентська модель не лише чужа Україні на ментальному рівні, а й загрожує незворотними наслідками для держави.
За словами професора політології Києво-Могилянської академії Олексія Гараня, ідея про подібну реформу в Україні є провальною як в ідеологічному сенсі, так і в плані її здійснення.
"Однією з головних вимог Євромайдану було відновлення конституційної реформи 2004 року. Це європейський принцип формування уряду, який залежить від парламентських виборів. Те, про що говорить Данілов, не має прикладів серед європейських країн. Ця система діє лише в США, країнах Латинської Америки і на Філіппінах. Ми це теж вже проходили. Президент, який формує уряд, був у нас за часів Кучми, Януковича і один рік за Ющенка. Що з того вийшло? Українці не хочуть жертвувати своїми свободами заради авторитарного режиму. За відсутності конституційних балансів країна скочується в авторитаризм", - сказав політолог у коментарі Realist.online.
Читайте також: Екс-прем'єра Азарова заочно заарештували за підозрою у держзраді
Узурпація влади та соціальні потрясіння
Головною перешкодою на шляху до президентської республіки в Україні є неможливість жорсткого контролю над діями президента та відсутність чинного механізму оголошення імпічменту, вважають експерти.
На думку політолога Сергія Тарана, ідея про розширення повноважень для Володимира Зеленського призведе до перетворення України на монархію. Адже на сьогоднішній день глава держави має більше повноважень, ніж будь-хто з тих, хто обіймав посаду президента за всю історію незалежної України.
"У президентській республіці крім колосальних повноважень президента, є ще й дуже дієві механізми контролю над ним. Скажімо, у США президент має право протягом місяця проводити військову операцію за межами країни, не повідомляючи навіть парламент. При цьому за часів Ніксона було достатньо одного журналістського розслідування, щоб ініціювати процедуру імпічменту президента і змусити його піти у відставку. За тим же принципом розбиралися з Трампом, коли він підозрювався у зв'язках з Росією. А тепер давайте повернемося до України. За останні 2,5 роки не було відкрито жодної справи на людей з оточення президента. Про який контроль над ним самим може йтися?", - сказав експерт у коментарі Realist.online.
Читайте також: "Досьє Пандори": як Зеленський став фігурантом гучного розслідування
Тієї ж точки зору дотримується і голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. На його думку, заява Данілова була недоречною і, ймовірно, є породженням бажань чинного президента.
"Ми вже бачили, що буває, коли влада зосереджена в одних руках. Спочатку це продемонстрував Янукович, а тепер і Зеленський. Не може країна, що складається з 40 мільйонів громадян, залежати від бажань однієї людини та її найближчого оточення. Президентська республіка – це легка форма диктатури. Для її функціонування необхідне виконання однієї з двох умов: або потужна підтримка, як це було свого часу у Путіна та Лукашенка, або масове знищення людей та відправка всіх незгодних у концтабори, як це робив Пол Пот у Камбоджі. Усі Майдани в Україні відбувалися саме на тлі узурпації влади. Так буде й надалі”, - впевнений Віталій Бала.
Говорячи про зміну форми правління, не варто забувати, що окрім наявності внутрішніх проблем, Україна є ще й воюючою державою. У таких умовах будь-яке рішення, що дестабілізує ситуацію, може призвести до ескалації конфлікту.
За словами політолога Тараса Березовця, ідея президентської республіки в Україні – заздалегідь провальна, а її наслідки можуть виявитися значно серйознішими, ніж ми уявляємо.
"Це законсервує сьогоднішню ситуацію в країні і перетворить нас на олігархічну президентську республіку, в якій громадяни будуть позбавлені права обирати президента, що до того ж матиме величезні повноваження. Це суперечить духу Конституції. Президента приводитимуть до влади олігархічні кола. Перехід до моделі правління, яка не буде прийнята більшою частиною суспільства, під час війни призведе до серйозних соціальних потрясінь, акцій протесту, і як наслідок - зовнішньому тиску з боку держави-агресора. Все це на тлі внутрішньої нестабільності буде нести загрозу втрати наших територій ", - заявив експерт в коментарі Realist.online.
Читайте також: Борислав Береза: Україна дедалі ближче до державної кризи
Яка форма правління потрібна Україні
Коментуючи ідею секретаря РНБО, українські політологи виступили одноголосно проти. А ось у питанні вибору ідеальної моделі влади для України їхні думки розійшлися.
Політолог Сергій Таран:
"Я вважаю, що під час війни Україні краще мати президентську республіку, але лише за умови жорсткого контролю над діяльністю президента. Поки що говорити про це не доводиться. Парламентська форма правління дуже вразлива для зовнішнього впливу. Часто сторонні гравці розводять фракції між собою, діючи за принципом: "Поділяй і володарюй".
Крім того, за словами експерта, за часів парламентської республіки ускладнюється процес проведення реформ. Турботи депутатів про майбутні вибори та перевибори підвищують ризик скотитися в популізм. Політолог вважає, що така форма правління могла б стати гарним варіантом для України після виконання двох умов: попереднього проведення повномасштабних реформ та набуття статусу члена НАТО.
Читайте також: Україна втрачає підтримку Європи: у зовнішній політиці зроблено багато помилок
Соціолог Ольга Балакірєва:
"Для українського суспільства парламентська республіка буде більш природною. При працюючих механізмах відкликання обраного депутата, ці прецеденти матимуть менший негативний ефект для стійкості політичної системи, ніж якщо ми вирішимо терміново відкликати президента".
Експерт переконана, що до цього питання потрібно підходити і з прагматичної точки зору. У тому числі враховувати, яку стійкість матиме така система на тлі постійного невдоволення суспільства владою, до того ж – в умовах її незмінності.
Глава Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала:
"В Україні ніколи не було царів. Це не притаманно нашим традиціям та культурі. Нашій країні потрібна парламентська форма правління. Саме запровадження інституту президентства було помилкою. Якщо умовно залишити цю посаду, то вона матиме такі повноваження як у Польщі".
За словами експерта, двопалатний парламент стане свого роду запобіжником від ухвалення недалекоглядних рішень, шкідливих для країни.
Читайте також: З Конча-Заспи виселяють діячів часів Януковича: з'явився перелік
Референдуму не уникнути
Яких би масштабів не набула жага влади голови держави, прийняти кулуарне рішення не вдасться, навіть маючи монобільшість у парламенті. Згідно із законом, конституційні зміни мають підтримати не лише 300 депутатів, а й більшість громадян під час всеукраїнського референдуму. За словами політолога Тараса Березовця, саме на цьому етапі реформатори можуть мати серйозні проблеми.
"Механізм прийняття конституційних змін складний. Питання набору 300 голосів вирішуватиметься товщиною "конвертів", які роздають нардепам. Якщо за кадрові рішення в них вкладали від 100 тисяч доларів і більше, то тут ціна може сягнути мільйона. Але слідуючий за голосуванням референдум обнулить ухвалене рішення, якщо громадяни країни виступлять проти", - каже експерт.
Читайте також: Відставка Розумкова: продовження слідує
Не менш категорична у питанні проведення референдуму та соціолог Ольга Балакірєва. На її думку, всенародному голосуванню має передувати потужна інформаційна кампанія, щоб люди усвідомлювали всі можливі наслідки ухваленого ними рішення.
"Коли Медведчук очолював адміністрацію президента, і в країні було проведено певний етап політичної реформи, до референдуму справа не дійшла. Але серед населення проводилася масштабна роз'яснювальна робота про те, що зміниться за нової форми правління, які будуть повноваження у парламенту, у чому переваги та які недоліки даної системи. І лише після цього за завданням адміністрації п'ять різних компаній проводили серед громадян масштабні соціологічні опитування щодо майбутніх змін. Протягом останніх кількох років ми також періодично вносили питання на цю тему в різні соціологічні дослідження. Результати свідчать про те, що приблизно 40% опитаних вважають нинішні повноваження президента достатніми. За посилення повноважень у тому чи іншому варіанті виступає дуже невелика частина опитаних", - розповідає соціолог.
Читайте також: Для України є один вихід – це вся правда з вуст Зеленського та дострокові вибори
Висновки
Незважаючи на різні думки про ідеальну форму правління для України, всі опитані нами експерти зійшлися в одному: розмови про президентську республіку на сьогоднішній день не лише недоречні, а й можуть нашкодити політичній стабільності.
Наділяти главу держави практично необмеженими можливостями можна лише дотримуючись принципу: "Кому багато довірено, з того більше стягнуть". А поки в нашій державі не відпрацьовано механізму стягнення, приміряти на себе американську систему правління дещо самовпевнено.
Результатом радикальних конституційних змін може стати узурпація влади олігархами та чергова революція з людськими жертвами, чим неодмінно скористається Росія. Досвіду в подібних операціях у неї достатньо.