Протягом минулого тижня українське суспільство ледь встигало обговорювати останні новини, що сипалися на голови пересічних українців із різних гілок влади. То президент хоче новий університет відкрити, щоб навчати топ-менеджерів для державного управління, а разом з тим вносить в Раду закон про олігархів, то Рада пакети заборонить. А тут ще західні партнери порадували - відібрали у пропагандиста Анатолія Шарія, которого в Україні підозрюють у скоєнні злочинів, статус політичного біженця.
Чим жила країна протягом минулого тижня - у добірці Realist.online.
Університет майбутнього
Президент України В. Зеленський зібрався вирощувати справжніх “людей майбутнього”. А для цього наказав заснувати цілий “Президентський університет”. Готувати в ньому будуть фахівців за передовими освітніми напрямками - нано- та біотехнології, штучний інтелект, кібербезпека.
В перший рік навчання до університету відберуть 120 найкращих студентів з усієї України, яких будуть навчати так само найкращі фахівці за формулою 30:70 (30% теорії і 70% практики). Університет розмістять на території Експоцентру України, де буде збудовано щонайменше 11 кампусів, для чого потрібно близько 7 млрд грн, що майже в 7 разів перевищує цьогорічні витрати на програму Нова українська школа, яка охоплює сотні навчальних закладів по всій країні. Навчання в університеті має стартувати вже з 1 вересня 2023 року (тобто, ще під час президентського терміну Зеленського).
Екс-міністр освіти Ганна Новосад вже назвала проєкт - “красивою піар-обгорткою” і більшість експертів згодні з цією оцінкою. На їхню думку, варто спрямувати додаткові кошти і зусилля на наявну мережу ЗВО, в яких вже навчається не 120, а 1.3 млн студентів. Українська вища освіта потребує системних реформ, а не утопічних проєктів, типових для авторитарних країн (приклад - російське Сколково). Втім, перед системними реформами не так просто перерізати червону стрічку.
Закон про олігархів
Президент Зеленський вніс в раду як невідкладний проект Закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів). Але цей законопроект розчарував прихильників «рівних правил гри» та справедливості. Адже в Україні ж термін «олігархія» набув особливо негативного відтінку: те що можна «атрибутувати» до українських олігархів, невластиве жодній європейській країні.
Справа в тому, що акцент у проекті закону поставлений на політичну діяльність фінансово-промислових груп та засоби масової інформації, які сприяють поширенню цієї діяльності, а не на основні «джерела» їх збагачення. Тому, на думку експертів, цей законопроект, у разі прийняття, допоможе лише знизити «градус» політики в медіа. На швидкий і значний інший ефект по інших питаннях розраховувати не варто.
Пенсійний вік
Ще одним джерелом “поповнення” державної скарбниці може стати Пенсійний фонд. Лише за минулий рік його дефіцит склав 12 млрд грн, які довелось компенсувати за рахунок інших видатків. Групі депутатів від “Слуги народу” на чолі з головою комітету з питань соцполітики Галиною Третьяковою така ситуація не сподобалась і вони вирішили виправити її традиційним способом - підвищивши пенсійний вік. Згідно з новим законопроєктом, з 1 січня 2023 року пенсійний вік буде збільшуватися на один місяць в рік і до 2035 складе 61 рік. Таку прикру новацію депутати вирішили підсолодити і передбачили, що за кожну виховану дитину жінці можуть знизити пенсійний вік на півроку. Це нібито має стимулювати народжуваність. Але, щоб народжуваність геть не вийшла з під контролю, таке зниження не може перевищувати 3 роки.
Нагадаємо, що в квітні 2021 в Україні відбулось останнє підвищення пенсійного віку для жінок, визначене ще реформою 2011 року. Відтепер, вони виходитимуть на пенсію нарівні з чоловіками - в 60 років. При цьому, потенційні пенсіонери повинні мати ще й 28 років трудового стажу, а до 2028 року ця цифра буде збільшена до 35.
Пакети під заборону
У вівторок Україна приєдналася до понад 80 країн світу, які ввели заборону на тонкі пластикові пакети. Цікаво, що першою з них стала Бангладеш - ще у 2002 році. Згідно до закону, прийнятого Верховною радою, з 1 січня 2022 року в Україні має зупинится обіг пакетів, товщиною до 50 мікрометрів. Але до 2023 року такі пакети ще можна буде використовувати для пакування свіжої риби і м’яса, продуктів з них, а також сипучих продуктів (наприклад, гречки чи рису).
Всупереч поширеним уявленням, мова не йде про заборону великих багаторазових пакети, на зразок тих, продаються біля кас супермаркетів. Однак, їх не можна буде роздавати безкоштовно, а мінімальну ціну на них буде встановлювати Кабмін (і вони будуть достатньо високими, щоб стимулювати відмову від них).
Закон передбачає штрафи, але вони стосуватимуться не пересічних громадян, а суб’єктів господарювання, зокрема, магазинів. За неправомірне розповсюдження пластикових пакетів їм доведеться заплатити штраф від 8 500 до 17 000 гривень ,а за повторне порушення - від 17 000 грн до 34 000 грн.
Автори закону пояснюють, що в середньому кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів на рік, тоді як у ЄС цей показник - 90 пакетів. І з цих 500 на переобку потрапляє в кращому разі 5, а решту - викидають. Альтернативою можуть стати біорозкладні пакети, які під дією мікроорганізмів розпадаються на природні компоненти. В Україні є потужності для їхнього виробництва, але поки що немає попиту. До 1 січня у ринку буде час змінити свої пріоритети.
Податок на Google
Якщо до заборони пакетів ставлення українців неоднозначне, інша ініціатива Ради точно не припаде їм довподоби. В четвер депутати прийняли в другому читанні законопроєкт №4184, який покликаний змінити правила гри на ринку онлайн-послуг. Відтепер компанії-нерезиденти, які надають електронні послуги громадянам України зобов’язані сплачувати ПДВ (20% вартості).
Закон вступить в дію з 1 січня 2022 і охопить весь діапазон електронних послуг. Зокрема, мова йде про:
-онлайн-рекламу (Google Ads, Facebook);
-підписки на стрімінгові сервіси (Netflix, Spotify, YouTube Music);
-хмарні послуги (Amazon Web Services);
-доступ до баз даних, тощо.
Від сплати ПДВ звільнені лише освітні ресурси - на зразок Coursera чи Duolingo. Всі податки будуть сплачуватися в доларах чи євро, на вибір іноземної компанії.
На думку головного ініціатора закону - голови бюджетного комітету ВРУ Данила Гетманцева, його прийняття може принести в державний бюджет до 3 млрд грн на рік від однієї лише реклами. Ситуацію, коли іноземні компанії заробляють на території України і не платять податків він вважає “неприпустимою”. Втім, на думку експертів, свої додаткові витрати інтернет-гіганти просто перекладуть на плечі користувачів, збільшивши вартість послуг, тож в кінцевому підсумку цей податок сплатять пересічні мешканці України.
Шарій нон-грата
А от для проросійського блогера Анатолія Шарія перший тиждень літа був не найбільш вдалим. В понеділок стало відомо, що Литва забрала у нього статус біженця і оголосила персоною нон-грата.
Нагадаємо, що Шарій отримав цей статус ще в далекому 2012 році, коли він виїхав з Україні нібито через переслідування режимом Януковича. Офіційно ж справа проти журналіста тоді була відкрита за статтею “хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї”. Втім, і після втечі Януковича Шарій не квапився повертатися на Батьківщину, переїхавши спершу до Нідерландів, а згодом - до Іспанії, де оселився у маєтку за мільйон євро поблизу Барселони.
За даними журналістів, саме проживання за межами Литви могло стати формальним приводом для скасування статусу біженця. За іншою інформацією, литовські спецслужби визнали блогера особою, що становить загрозу для безпеки держави (через фінансування з боку Росії). Тепер Шарію може загрожувати екстрадиція в Україну, де блогера підозрюють у державній зраді.
Не встигли його адвокати оскаржити рішення у суді, як на них звалилось ще одне випробування. 2 червня Печерський районний суд заарештував все майно Шарія, включно з іспанською вілою і рахунками в європейських банках. Однак, кінцеве рішення, як і в історії з екстрадицією, лишається за іспанськими судами.
Перемога Стерненка
Ще в лютому цього року суд першої інстанції засудив Стерненка до 7 років ув’язнення з конфіскацією половини майна за статтею “розбій”. Справа стосувалась викрадення проросійського депутата Сергія Щербича в 2015 році, якого Стерненко зі спільником нібито катували, щоб той відмовився від мандату, а ще викрали в нього 300 грн і банківську картку. Саме ця обставина дала змогу кваліфікувати події, як “розбій” і не закрити справу за терміном давності. На думку прибічників Стерненка, справа є політичною і сфабрикована за участі заступника голови Офісу Президента О. Татарова та генеральної прокурорки І. Венедіктової,
Вирок Стерненку призвів до масштабних протестів, зокрема, акції 20 березня, в ході якої протестувальники розбили вікна і обмалювали стіни в Офісі президента. Напередодні вироку в Києві відбулася ще одна акція, цього разу мирна, але організатори висловили готовність нарощувати протести в разі обвинувального вердикту.
Зрештою, апеляційний суд пом’якшив вирок Сергію Стерненку і його “спільнику” Руслану Демчуку. Зокрема, з них було зняте обвинувачення у розбої, адже на думку суду, слідство не довело, що мотивом нападу було саме заволодіння майном депутата: викрадених речей при обшуках не знайшли, а існування “банківської картки” слідством ніяк не перевірялось. Окрім того свідчення Щербича в цій частині визнали суперечливими і ненадійними. Єдина стаття, яка залишилась у силі - незаконне володіння вогнепальною зброєю. В Стерненка справді вилучили стартовий пістолет, з якого він нібито стріляв, залякуючи Щербича. Суд першої інстанції вирішив, що викрутивши з пістолету втулку його можна зробити бойовим, проте апеляція з таким тлумаченням не погодилася. Втім, активіста все ж засудили до одного року умовно за один єдиний бойовий патрон, знайдений у нього.
Читайте Realist.online, щоб дізнаватися останні новини