Нещодавно очільник Держдепу США Е. Блінкен висловився про те, що росія все ще не готова до реальних переговорів та реального дипломатичного шляху припинення війни з Україною. Це викликало чимало інтерпретацій в Україні, та, звісно, різноманітні спроби віднайти тут "зраду", але про те, що саме мав на увазі головний дипломат США, всім розказав нещодавно посол рф у США А. Антонов.
Читайте також: Націонал-егоїзм та "синдром Ілона Маска": чи може зменшитись увага світу до України
Отже, він в ефірі російського пропагандистського телебачення (згодом на основі його виступу новину зробило агентство ТАСС) виклав умови, які висувають США для початку переговорів з росією:
1) припинення "спецоперації" (війни проти України);
2) виведення російських військ з усієї території України (включно з окупованими до 24 лютого 2022 року територіями Донбасу та Криму);
3) підготовка до виплат репарацій Україні.
Отже, умови початку переговорів між США та росією відомі, і вони повністю співпадають з офіційною позицією України, яка неодноразово висловлювалася посадовцями нашої держави раніше.
Водночас, ми знаємо, що нещодавно режим путіна оголосив про "приєднання" декількох областей України на основі проведених раніше псевдо референдумів. Характерно, що на момент "приєднання", росія не контролювала повністю жоден з "приєднуваних" регіонів.
Відповідь на цей фарс з боку президента В. Зеленського була чіткою. Як він і обіцяв раніше, було оголошено про припинення будь-яких переговорів з росією за президентства путіна (згодом це було затверджено відповідним Указом), а також подав заявку на пришвидшений вступ України до НАТО. Це означало остаточний розрив з будь-яким виконанням путінських "забаганок" щодо геополітичного майбутнього України, а також прозора декларація, що наша держава сама буде обирати своє майбутнє. Без жодних "консультацій" з керівництвом росії.
Треба відзначити, що цей алгоритм абсолютно не суперечить оприлюдненій логіці США щодо переговорів з росією. Ясно, що для путіна припинення війни на умовах звільнення України та виплати репарацій – це повний і остаточний політичний крах, який буде означати кінець його одноосібної влади. Тому він буде триматися за війну до останнього, що він, власне, і робить, продовжуючи підвищувати ставки.
Останні приклади "підвищення ставок" - це т.зв. "часткова мобілізація", яка у реальності виявилася зовсім не частковою, і яка покликана завалити фронт "м’ясом". Далі, путін переходить до відверто терористичних методів тиску на Україну, оголошуючи публічно та офіційно наказ про атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Це уже повністю відкритий тероризм, що стосується виключно залякування цивільних, а не вирішення військових задач. Ну і нарешті розпочинається відвертий ядерний тероризм, який виражається у погрозах застосування ядерної зброї.
Путін відчуває, що програє, але визнати поразку він не може, бо це буде початком падіння його режиму, тому намагається у терористичний спосіб закріпити хоч якісь позиції в Україні за собою, аби потім "зібратися з силами" і спробувати продовжити війну. Для цього потрібне перемир’я за будь-яку ціну, і до його просування взялася безліч відомих людей у світі. Важко сказати, хто з них "на ставці" у кремля, а хто просто має якісь свої мотиви, але фактом є те, що зараз інформаційний простір переповнений різноманітними залякуваннями ядерною війною та пропозиціями "негайно розпочати переговори з путіним".
Але це не працює, і світ рухається до того, що зрештою "три умови" (припинення війни, виведення російських військ з України, репарації) будуть розглядатися усіма як єдиний варіант врегулювання, який буде уже обговорюватися не з путіним.
Хоча, звісно, є і інший варіант, який стає з кожним днем все більш ймовірним. Росія просто може не витримати "імперського марафону" путіна, і увійти у черговий "Смутний час", що цілком може завершитися її розпадом. Чим довше путін і росіяни тримаються за свої імперські химери, тим вища ймовірність того, що виведенням військ та репараціями все не обмежиться.
Читайте також: Путін особисто запустив процес розвалу росії на "удільні князівства"