В Україні стартує новий політичний сезон. Верховна Рада готується до активної роботи та прийняття нових законів. Уряд розмірковує про фінансові можливості в їх реалізації. В умовах коронакризи, що тримає країну в лещатах другий рік поспіль, соціально-економічні та політичні зрушення у напрямку розвитку є дуже важливими. Крім вже традиційних викликів, на зразок коронавірусу чи ухвалення бюджету на 2022 рік, він принесе країні низку змін, які можуть визначити її життя на роки вперед.
Про головні теми осені - в матеріалі Realist.online.
Читайте також: Підсумки політичного сезону: перемоги, поразки та слабкі точки, які дадуть про себе знати восени
Судова реформа
Чому важливо: Перезавантаження судової влади давно стоїть на першому місці в порядку денному українських реформ. Але за останні 2 роки і без того малоефективна система опинилася на межі колапсу.
Провал судової реформи - одна з підстав для критики екс-президента П. Порошенка. Попри запуск нових Верховного і Вищого антикорупційного судів, свіжа кров так і не потрапила в систему у значній кількості. В ході переатестації лише 171 суддя з 3 тисяч був рекомендований до звільнення Вищою кваліфікаційною комісією суддів і лише по 43 було прийняте відповідне рішення Вищою радою правосуддя. Експерти вважають, що саме ВРП і ВККС - непрозорі і корумповані органи суддівського самоврядування - несуть відповідальність за невдачу реформи.
В 2019 році за оновлення цих органів взялась Верховна рада нового скликання. Було прийнято закон, який передбачав розпуск Вищої кваліфікаційної комісії та добір нових членів на конкурсі за участі міжнародних експертів. ВККС справді розпустили, але конкурс був зірваний ВРП. Таким чином, в Україні вже 2 роки не проводять атестацію нових суддів. В системі - понад 2000 незаповнених вакансій, а більшість місцевих судів працюють на межі витривалості.
В липні 2021 року Верховна рада нарешті прийняла два закони, які мають грунтовно перезапустити процес очищення судової влади. Вони передбачають, зокрема, перевірку членів (чинних і майбутніх) Вищої ради правосуддя на доброчесність, яку буде проводити спеціальна Етична рада з вирішальною роллю міжнародних експертів. Також, буде врешті запущений конкурс на членів ВККС.
Втім, у судової еліти досі є лазівки, якими можна скористатися. Наприклад, члена ВРП, якого визнають недоброчесним, досі може зберегти на посаді суб’єкт висування - наприклад, З’їзд суддів чи адвокатів. Апологети реформи сподіваються, що шановним правникам буде незручно публічно голосувати на підтримку корупціонерів, але це твердження виглядає надміру оптимістичним.
Зрештою, реформу можуть скасувати у Конституційному суді. Адже ситуація в цьому делікатному органі є близькою до критичної.
Нагадаємо, що КС в жовтні 2020 року прийняв скандальне рішення, яким де факто скасував електронне декларування. Це рішення викликало справедливий гнів у суспільства і звинувачення у конфлікті інтересів. Однак наступні дії з боку керівництва держави лише поглибили проблему. В. Зеленський спершу тимчасово ”усунув” від роботи в суді його голову О. Тупицького, а згодом і геть звільнив його, разом з суддею О. Касмініним, просто скасувавши накази про їхнє призначення. Рішення могло здатися дієвим, але на практиці виявилось ще й абсолютно незаконним, що підтвердив Верховний суд, поновивши Тупицького на посаді.
Повноваження “опальних” суддів спливають незабаром - в 2022 році, але Президент вже зараз оголосив конкурс на їхні місця, що може лише поглибити конституційну кризу. Вихід - зачекати, а поки що прийняти законопроект №4533, який вже пройшов перше читання. Він зокрема унормовує процедуру відбору суддів КСУ, позбавляючи її політичного забарвлення (його має проводити незалежна комісія).
Нарешті, останній закон, від якого залежить доля української судової системи передбачає ліквідацію скандального Окружного адміністративного суду міста Києва. В. Зеленський ще в квітні вніс його в Раду, як невідкладний, але потім він несподівано загубився десь в надрах правового комітету, очолюваного до слова нардепом від Слуги народу А. Костіним.
Нагадаємо, що голову ОАСК П. Вовка НАБУ підозрює в створенні злочинної організації і захопленні влади. Чи вистачить у Банкової готовності позбутися такого зручного інструменту, як “кишеньковий суд” покаже найближче майбутнє.
Реформа СБУ
Чому важливо: Служба безпеки України давно не відповідає сучасним стандартам роботи спецслужб. Це громіздкий орган, який слабко піддається демократичному контролю і виконує низку невластивих функцій, успадкованих від радянського КДБ. Водночас, СБУ - потужний інструмент в руках Президента, який призначає її голову.
Чинний Закон про СБУ було прийнято в 1992 році і він несе на собі відбиток буремних часів становлення української державності. Згідно з ним, до сфери відповідальності Служби відноситься виявлення і попередження “тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України” - отже практично будь чого на світі. Такі розмиті повноваження створювали підґрунтя для зловживань, коли Службу використовували для корупційного тиску на бізнес. Особливо недоброї слави зажило управління К - по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Його колишнього начальника П. Демчину звинувачували в багатьох оборудках ( з відомого - у штучному блокуванні експорту горіхів до Європейського союзу). Також Демчина став фігурантом справи НАБУ про незаконне збагачення.
Вирішити ці проблеми має реформа СБУ. В першому читанні вона була прийнята ще 28 січня 2021 року, а в липні проєкт нарешті отримав схвальний відгук профільного комітету. До другого читання подано понад 2500 поправок, тож розгляд може затягнутися, але вже зараз зрозуміло, що в разі прийняття закон докорінно змінить роботу української спецслужби.
Основне ноу-хау - позбавлення Служби безпеки функцій слідства. Нові справи вона не зможе відкривати вже з початку 2022 року, а до 31 грудня 2022 має передати решту справ в інші органи за підслідністю. Це дасть змогу органу сфокусуватися на контррозвідувальній діяльності, замість втручання в економіку чи політику. Також будуть ліквідовані ізолятори тимчасового тримання СБУ, які не підлягають нагляду з боку Мінюсту. Впроваджується ціла низка заходів контролю за роботою СБУ з боку Верховної ради. Чисельність органу буде поступово скорочена до 17 тис. осіб.
Таку концепцію реформування органу підтримують міжнародні партнери - зокрема, блок НАТО, а також український бізнес. Для останнього, реформа є не менш важливою, ніж початок роботи БЕБ.
Читайте також: Нові рейтинги в українській політиці: про що говорять вподобання виборців
Запуск БЕБ
Чому важливо: Бюро економічної безпеки (БЕБ) - орган, який отримає ексклюзивне право розслідувати економічні злочини, перебравши на себе відповідні повноваження поліції, ДФС та СБУ. Його вплив на діяльність будь-якого бізнесу в країні може бути величезним.
Історія створення БЕБ тягнеться ще з 2014 року. Тоді в уряді Арсенія Яценюка вперше озвучили плани щодо створення органу, який мав прийти на заміну старій податковій міліції. Головним стимулом для створення такого органу стала проблема “масок-шоу” - раптових облав на бізнес з боку силовиків, які супроводжувались вилученням документів, техніки, грошових коштів - фактичним блокуванням роботи компаній.
Втім, понад 6 років ідея реформи залишалась на папері меморандумів з МВФ, а законопроєкти вмирали, не досягнувши сесійної зали. Закон про створення БЕБ було прийнято лише 28 січня 2021 року, згідно з ним в штаті Бюро працюватиме 4 тис осіб: крім детективів до їхнього числа вперше увійдуть також аналітики.
Конкурс з відбору голови Бюро відкрили у червні. Не обійшлося без скандалів: до участі не допустили колишнього секретаря РНБО О. Данилюка, оскільки його диплом з Університету Індіани не був нострифікований (себто, визнаний в Україні). Данилюк не погодився з таким рішенням і навіть побився з головою конкурсною комісії Тимофієм Миловановим на своєму ж дні народження.
Загалом, в конкурсі брали участь 48 кандидатів, але від початку фаворитом називали ветерана-податківця Вадима Мельника, який в останній рік очолював ту саму Державну фіскальну службу, на зміну якій має прийти БЕБ. Зрештою, саме він і був визнаний переможцем і 20 серпня, перед довгими вихідними призначений на посаду. Не збентежили комісію ані бекграунд в податковій з часів Януковича, ані чисельні претензії до роботи Мельника з боку профільного комітету ВРУ.
Новий орган має запрацювати вже 25 вересня, а наступного дня припинить свою роботу ДФС. В інших правоохоронних органів є 2 місяці на те, щоб передати справи за підслідністю в БЕБ, але експерти вже зараз висловлюють сумніви, що орган запрацює вчасно, адже для цього повинні бути набрані не менше 30% штату.
Ще більше сумнівів в тому, що цей орган не стане прихистком для недоброчесних фіскалів та працівників СБУ. Як показав кейс Мельника, відбір до БЕБ, який проводиться без участі з боку міжнародних експертів, вже зараз не відповідає високим стандартам прозорості.
Кадрові питання
Чому важливо: Кабмін чекають перестановки, але по-справжньому на політичний ландштафт може вплинути конфлікт між Президентом і спікером.
Однією з найбільших сенсацій літніх місяців стала відставка беззмінного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Його наступником став нардеп Денис Монастирський, якого вважають креатурою Офісу президента. На думку експертів, це закономірний результат консолідації влади в руках Зеленського, який вже не хоче терпіти поруч з собою фігуру “старшого товариша” з МВС.
Утім, кадрові питання на цьому не закінчуються. Зеленський сам підтвердив, що невдоволений роботою деяких з членів уряду, про це говорять і в правлячій монобільшості. Одним з найбільш вірогідних кандидатів на звільнення називають міністра оборони А. Тарана. Зокрема, він втягнувся у тривалий конфлікт з армійським керівництвом, який закінчився синхронною відставкою головнокомандувача Хомчака і голови Генштабу Корнійчука.
Виникли проблеми і з виконанням державного оборонного замовлення. До речі, за це Таран ділитиме відповідальність з міністром стратегічних галузей промисловості О. Уруським, чиє міністерство мало підготувати всі підзаконні акти.
Під питанням і подальша робота в уряді Міністра культури О. Ткаченка, якого на Банковій звинувачують в “піарі” та Міністерки соцполітики М. Лазебної.
Але жодна із можливих замін в Кабміні не є “проблемною”, адже міністри не мають окремої від Зеленського політичної ваги.
Цього не скажеш про спікера Верховної ради Дмитра Разумкова, який за соцопитуваннями має найкращий серед політиків баланс за рівнем довіри-недовіри. Останнім часом він дедалі частіше висловлює зауваження, які можна тлумачити, як приховану критику Банкової. Зокрема, на урочистому засідання з нагоди Дня незалежності він в присутності В. Зеленського наголосив, що “В Україні ніколи не приживалися і не приживуться соціальні і політичні порядки самодурства, авторитарного або диктаторського типу”.
Слід зауважити, що Разумков не підтримує і публічно критикує практику введення РНБО санкцій проти громадян України і сам не раз голосував проти таких санкцій. Також спікер вступив у полеміку з секретарем РНБО О. Даніловим, який заявив, що на Верховну раду чинять вплив олігархи і попросив з трибуни особисто показати, на кого чиниться такий тиск.
Все це викликає дедалі більше роздратування в Офісі президента, які вважають, що спікер веде свою гру. Поки що за його відставку складно зібрати голоси, але це питання знову може вийти на перший план через перспективу альянсу між Разумковим і мером Києва В. Кличком.
Читайте також: Підготовка до осіннього забігу: літні рейтинги визначили політичних лідерів України
Битва за Київ
Чому важливо: Спроби встановити контроль над столицею, змістивши популярного мера В. Кличка, можуть закінчитися тактичною перемогою, але принести стратегічну поразку.
Стосунки між Віталієм Кличком і Володимиром Зеленським ніколи не були безхмарними. Ще восени 2019 Банкова намагалася вибити у міського голови грунт з під ніг, прийнявши новий закон про столицю, який би офіційно розділив повноваження мера і голови КМДА і забрав у Київради суттєву частину повноважень на користь районних рад. А нардеп О. Ткаченко майже не приховував тоді планів стати головою міської адміністрації.
Втім, зрештою цей план поховали. ЗМІ пов’язували раптову відлигу у стосунках між Кличком і ОПУ з приходом до влади в останньому Андрія Єрмака, якого з Кличком пов’язує давнє знайомство.
Але хиткий баланс протримався лише близько року. Вже в травні 2021 Банкова пішла в лобову атаку на Кличка: СБУ, ДФС та Нацполіція провели десятки обшуків на комунальних підприємствах Києва та в департаментах КМДА, а також і вдома у близького соратника Кличка Артура Палатного. Завітали правоохоронці навіть до будинку самого мера, але в останній момент вдали, що їх цікавить інша квартира.
Крім проваджень, Кличко зіткнувся також з приниженнями. Зокрема, 20 серпня його викликали на “килим” до РНБО, після негативного резонансу зі знесенням чергової історичної пам’ятки в Києві, однак мер заявив, що знаходиться з робочою поїздкою на Чернігівщині і на засідання не з’явився. Тоді РНБО постановило відновити знесений будинок і “дати оцінку” його руйнуванню, а міністр культури Ткаченко ще й зауважив, що йому “соромно” за київську владу.
Та вже 22 серпня Кличко завдав удар у відповідь, коли без попередження з’явився в аеропорту Бориспіль під час зустрічі офіційної делегації з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель. Політика не пропустили до місця зустрічі делегації, що він використав для створення резонансу у ЗМІ.
Кличко досі залишається популярним в Києві політиком, який досконало володіє політтехнологіями і вміє відбивати іміджеві атаки на себе. Таким чином, змістивши його з посади голови КМДА влада може сама створити трамплін, який поверне мера у велику політику. Втім, довгострокові міркування не завжди переважують в українській політиці миттєвий інтерес.
Читайте також: Дострокові вибори: хто «качає» тему та чи потрібні вони Зеленському