Підсумки політичного сезону: перемоги, поразки та слабкі точки, які дадуть про себе знати восени
Підсумки політичного сезону

Підсумки політичного сезону: перемоги, поразки та слабкі точки, які дадуть про себе знати восени

20 липня 2021 | 16:00

16 липня відбулось останнє пленарне засідання ВРУ перед канікулами. Щоправда, 20 липня на позачергове засідання депутати зібрались для голосування за постанови, що блокують підписання таких законів як: 3711-д щодо реформування ВККС, 3822 щодо реформування Укроборонпрому, а також 5068 та 5069 щодо реформи ВРП. Тож з цим засіданням можна буде говорити про завершення політичного сезону. Новий сезон почнеться традиційно з Дня Незалежності та триватиме до новорічних свят. Як правило, осінь дуже політично насичений час, який супроводжується різного роду турбулентностями. Ця осінь, скоріше за все, винятком не стане.

Realist.online підбиває результати роботи влади, визначає, що можна назвати перемогою, а що - поразкою, а також спрогнозує слабкі місця, які дадуть про себе знати восени.

Обіцянки та реалізація

Якщо говорити в контексті програмних обіцянок влади, то у першому півріччі 2021 року вдалося реалізувати низку з них.

Можна виокремити шість основних пунктів.

  1. Зрушили з місця боротьбу з олігархами. ВРУ підтримала у першому читанні ініційований Зеленським законопроект щодо зменшення впливу олігархів на політику і громадську думку. Безумовно, голосування у другому читанні не буде легким, нардепи вже подали 1230 правок до нього. Але з точки зору позиціювання президента цей законопроект в будь-якому разі виграшний, адже за бажанням він зможе винести його на референдум через інструмент народної ініціативи, а всі противники цього закону в Раді отримають тавро «любителів олігархів».
  2. Запровадили податкову амністію, яка запрацює з 1 вересня 2021 року. До 1 вересня 2022 року визначені законом категорії громадян зможуть добровільно задекларувати статки, законне походження яких вони не можуть пояснити. Ні чинні, ні колишні чиновники цим правом скористатись не зможуть.
  3. Було ухвалено закон про народовладдя через всеукраїнський референдум, який надав право громадянам за власною ініціативою розв'язувати ключові проблеми суспільства. Щоправда, Зеленський обіцяв, що це буде перший ініційований ним законопроект, але в будь-якому разі хоч і з затриманням рішення було ухвалене й обіцянка виконана.
  4. Було ухвалено закон та низку підзаконних актів, які дозволяють громадянам використовувати електронні паспорти, а також було запроваджено безпаперовий документообіг у сфері державних послуг. Тут також можна згадати й про скасування радянського інституту «прописки», й запровадження реєстрацію місця проживання шляхом декларування.
  5. Закінчили земельну реформу, зокрема дозволили передавати землі державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності місцевих громад, запровадили електронні земельні аукціони. Це рішення неоднозначно сприймається в суспільстві, але з точки зору реалізованої обіцянки її точно можна записати в актив владі.
  6. Реалізували ініціативи Зеленського щодо доступних кредитів - «Доступні кредити 5-7-9» та «Доступна іпотека», а також виплати компенсації ФОПам і працівникам, які зазнали збитків у зв‘язку із карантинними заходами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про Вищу раду правосуддя: реформа, чи черговий забіг по полю з граблями

Крім програмних обіцянок можна виокремити ще низку помітних рішень, зокрема:

  • - утворення Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке забирає в СБУ економічні злочини. Щоправда, цей орган поки не працює. Наразі триває конкурс на очільника БЕБ, потім необхідно буде укомплектувати штат тощо. Тож початок роботи цього органу не відбудеться до середини осені, але необхідну законодавчу базу для його функціонування ухвалено;
  • - реформа судочинства - закони про Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Вищу Раду правосуддя, які передбачають вирішальну роль міжнародних експертів у конкурсній комісії по відбору членів цих органів. Це важливе рішення для очищення судової гілки влади.
  • - повернення кримінальної відповідальності чиновників за брехню в деклараціях, яку свого часу «зніс» КСУ.
  • - врегулювання роботи колекторських компаній з акцентом на захисті боржників та їх родин.
  • - ухвалення закону щодо системи національного спротиву, складовою якого є територіальна оборона. За умови правильного застосування цього закону ми зможемо посилити оборонні можливості держави.

З політичної точки зору Зеленському вдалося взяти під свій контроль порядок денний в країні, саме він задає тон всьому, що відбувається, він головний ньюзмейкер та керманич процесів в державі.

Опозиції здебільшого складно йому щось протиставити, навіть поправковий спам вже не працює. Також він зумів не лише зберегти свій рейтинг, а й навіть дещо його наростити, зокрема шляхом використання РНБО як інструменту, що дає швидкі та ефективні рішення. Щоправда, дискусії щодо застосування санкцій проти громадян України тривають, але караван, як то кажуть, йде далі. Високим залишається й рівень довіри до нього серед громадян.

Також Зеленський зумів стабілізувати ситуацію в Раді й припинити розмови про розвал монобільшості, сьогодні ініціативи президента мають необхідну підтримку з боку СН, навіть без допомоги союзних депутатських груп. Понад те, у Раді часто на табло ми бачимо понад 300 голосів, що означає, що ініційовані рішення стосуються не лише інтересів окремої фракції, а й більшої частини суспільства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дострокові вибори: хто «качає» тему та чи потрібні вони Зеленському

Гра у політичного квача

Весь полоітичний сезон проходив під незримими гаслами та мотивацією наздогнати втрачене. Щось вдалося, а щось не встигли.

Тут можна виокремити п'ять основних моментів.

1. Вирішити конституційну кризу. Наразі ВС визнав незаконними указ президента Володимира Зеленського, яким був скасований указ Януковича про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду. Безумовно, команда Зеленського буде оскаржувати це рішення у Великій палаті ВС. Є вірогідність, що наступним об'єктом атаки Тупицького, за умови його повернення до КСУ, слідом за електронним декларуванням та відповідальністю за брехню в деклараціях може стати нещодавно ухвалена судова реформа. Судова реформа - принципове рішення для Зеленського, тож протистояння з КСУ буде лейтмотивом і нового політичного сезону.


2. Не встигли завершити реформу СБУ, хоча відповідний законопроект і був у порядку денному роботи Ради в останній пленарний тиждень. Восени все ж таки будуть голосувати за цю реформу у другому читанні. Можна прогнозувати, що дебатів буде багато, адже питання демілітаризації та скорочення кількості СБУ на 10 тисяч особового складу є доволі дискусійними з огляду на агресію РФ в Україні.


3. Просунутись у питанні досягнення миру на Донбасі. На жаль, це питання повністю не залежить від української сторони, а РФ усіляко гальмує будь-які переговорні ініціативи. Тож допоки РФ буде зацікавлена у статус-кво  особливих зрушень не буде. Зеленський наразі робить акцент на розвитку як співпраці з НАТО, так і на розвитку двосторонніх відносин з іншими важливими геополітичними гравцями, наприклад США, Великобританією та Туреччиною. Вдалося зберегти міжнародну коаліцію протидії агресії РФ, але до зміни балансу сил поки далеко.


4. Поки не вдалося системно розв'язувати проблему тарифів. Ця питання буде особливо актуальною восени. Щоправда, під завершення політичного сезону Рада ухвалила законопроект № 3508-д про врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та супутніх ринків. Це рішення важливе для нормального початку нового опалювального сезону й особливо воно важливе для місцевих громад. Закон скасовує штрафи та пеню на заборгованість, що виникла після 1 травня 2020 року, та реструктуризує чинну заборгованість на 5 років. Також накладається заборона на начислення пені або санкцій з боку постачальників природного газу для населення. Цей закон не передбачає автоматичної компенсації або списання боргів, за декілька місяців необхідно провести повну перевірку всіх боргів, штрафних санкцій, вимог тощо, і лише після цього закон буде застосовуватись на практиці. Також необхідні ще зміни до державного бюджету, що буде предметом жвавих дискусій восени.


5. Не вдалося системно забезпечити стабільне економічне зростання та розв'язувати проблему бідності. Так, економічні показники в країні є далеко не найгіршими. Бюджет перевиконується, потроху збільшуються соціальні виплати, але швидкого прогресу поки не вдалося досягти. На руку нам грає здорожчання сировини на світових ринках. Проте суспільство все ж таки чекає економічного дива. Безумовно, є об’єктивні чинники, які впливають на економіку всього світу, наприклад коронакриза, яку Україна переживає з меншими збитками, ніж багато інших країн. Також агресія РФ не сприяє простому залученню інвестицій й вивільненню коштів, які можна було б спрямувати на розігрівання економіки. Тож в цій царині нам потрібна комплексна програма, яка б з одного боку забезпечувала підтримку вітчизняних виробників, зокрема нарощування експорту, а з іншого забезпечувала б інтеграцію нашої країни в ланцюжки світової економіки, що також би впливало б на нашу суб’єктність у світі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гра у квача: про що кажуть рейтинги напередодні завершення політичного сезону

Чого чекати від опозиції?

Восени опозиція буде прагнути використати слабкі точки для посилення свого впливу. Щоправда, не всі будуть здатні на реальні й дієві акції. Так само сумнівно, що відбудеться консолідація опозиції. Скоріше за все кожна з опозиційних політичних сил буде діяти окремо, але питання, які вони будуть підіймати цілком можуть бути спільними.

Скоріше за все, ОПЗЖ до осені не зможе розв'язати внутрішні проблеми, тож фрагментація цієї політичної сили посилиться. Напруженість по лінії Медведчук - Бойко/Фірташ/Льовочкін буде зберігатись, попри послаблення Медведчука, «газовики» поки не здатні забезпечити стабільне фінансування партійної роботи, тож серйозним конкурентом влади ОПЗЖ восени не стане. Не допомагає їм доносити свої позиції й обмежений доступ до медіа, адже після закриття медведчуківських каналів у них дуже обмежений ресурс.

Партійці Порошенка спробують перейти від просто опозиційної риторики до організації протестних акцій. Окрім Києва вони спробують розхитати політичну ситуацію й в західних областях. Щоправда, поки не відомо, яке питання стане лейтмотивом цих акцій. У Порошенка цілком розуміють, що економічні питання ніколи особливо не запалюють українців, тут треба якась зрада з боку Зеленського, наприклад початок роботи над реалізацією Мінських домовленостей чи імплементація формули Штайнмайєра, при чому Порошенка зовсім не бентежить, що і перше, і друге погоджував й обіцяв виконувати саме він. Тарифи також не є сильним питанням Порошенка, адже він так само їх підвищував, є що згадати. Більш вправним гравцем на цьому полі є безумовно Юлія Тимошенко. Навряд чи йому вдасться вибити з-під її ніг цей порядок денний.

Системним опозиційним гравцем залишається Тимошенко. Вона найбільш активна з опозиційних політичних сил. Тимошенко та її партія має приріст у підтримці та пропонує чутливий для українців порядок денний. На осінь вона буде активізовувати свою роботу у напрямі референдуму щодо ринку землі, зокрема знову спробує зареєструвати ініціативну групу щодо організації референдуму, яку ЦВК раніше не зареєструвала з огляду на вже зареєстровану ініціативну групу щодо цього питання, яка дуже сумнівно, що зможе зібрати за 60 днів 3 мільйони підписів, тож в Тимошенко ще буде шанс. Також вона буде підіймати й питання тарифів, зокрема апелюючи до Ради щодо необхідності ухвалення ініційованого нею законопроекту № 4680, який передбачає спрямування природного газу накопиченого у неопалювальний період та вітчизняного видобутку на потреби населення. Партія Тимошенко має розгалужену партійну структуру по всій Україні, якої немає в інших політичних сил, тож якщо говорити про акції протесту, то потенціал у неї значно більший, ніж в ОПЗЖ та ЄС.

Щодо «Голосу», то сумнівно, що період турбулентності в цій партії завершиться до осені. Скоріше за все на цю партію чекає політичний колапс. Без особливих змін почне новий політичний сезон і депутатські групи «Довіра» та «За майбутнє», які продовжать конструктивну співпрацю з владою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перші ластівки судової реформи: що дасть перезавантаження ВККС

Дискусії та очікувані зміни

Найбільше дискусій на початку політичного сезону буде навколо законопроектів № 5599 щодо статусу олігархів та № 5600 щодо податкових змін та збільшення ренти за видобуток залізної руди (нардепи вже подали понад 10 тисяч правок). Традиційно буде багато списів зламано й навколо бюджету, але зусиллями СН, «Довіри» та «За майбутнє» він буде ухвалений без особливих сюрпризів.

Ще одним потенційним викликом може стати нова хвиля коронавірусу, яку прогнозують вчені. Тут багато чого буде залежати від того наскільки успішно до неї підготується влада, адже будь-які недоліки будуть гостро критикуватись, оскільки це не нова ситуація, яку було складно передбачити. Для Ляшка наразі дуже важливо активізувати процес вакцинації, а також забезпечити лікарні всім необхідним, щоб продемонструвати, що він ефективніший менеджер, ніж Степанов.

Також невеликою зоною турбулентності будуть кадрові зміни в Уряді. Найбільш ймовірними кандидатами на заміну будуть керівник Мін'юсту Малюська,  очільник Міноборони Таран, голова Мінекології Абрамовський. Не виключеною є й заміна Разумкова на Стефанчука, але з цим є багато ризиків, адже таке рішення навряд чи буде спокійно сприйняте всією монобільшістю, але виключати його повністю не варто.

Напевно ще до початку нового політичного сезону відбудеться заміна очільника Київської міської державної адміністрації. Невдоволення Кличком наростає, хмизу у вогонь додають також чисельні кримінальні провадження щодо чиновників КМДА, яких звинувачують у системній корупції. Вже навіть є кандидатура наступника - ним може стати співзасновник мережі коворкінгів Creative States, радник прем'єр-міністра України Олексія Гончарука, керівник програми «Регіональний розвиток» аналітичного центру «Український інститут майбутнього», радник голів Запорізької та Дніпропетровської ОДА Юрій Голик. Щоправда, Голика навряд чи вдасться призначити повноцінним очільником КМДА, адже є не одне рішення КСУ, яке визначає, що цю посаду може займати лише мер, але стати в.о. він цілком може. Вочевидь центральна влада буде дуже йому допомагати, зокрема субвенціями на розв'язання нагальних проблем киян, а також для різноманітних інфраструктурних проектів. Тож цілком ймовірно, що той, хто стане очільник КМДА за підтримки центральної влади зможе за декілька років стати реальним конкурентом на посаду і мера міста. Своєю чергою Зеленський також зможе покращити свою підтримку містян й вибити з цього поля інших конкурентів, за інсайдерською інформацією плани у команди Зеленського на Київ дуже масштабні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інші грані плівок Медведчука: потрібне пояснення від Порошенка

Чи можна робити лазерну епіляцію при температурі
21 грудня 2024
СБУ заочно повідомила про підозру російському генералу, який наказав ударити "Іскандером" по знімальній групі Reuters
20 грудня 2024
Україна обговорила з Нідерландами підтримку ОПК у 2025 році
20 грудня 2024
Через Україну з січня буде неможливий транзит російського газу – Шмигаль
20 грудня 2024
Військовозобов'язані зможуть отримати електронне направлення на проходження ВЛК через "Резерв+"
20 грудня 2024
Україна повернула тіла 503 полеглих військових – Координаційний штаб
20 грудня 2024
Витік даних із держреєстрів наразі не зафіксовано – Стефанішина
20 грудня 2024
Атаку на Держреєстри готували не один місяць – Стефанішина
20 грудня 2024