"Курятник" на башті: чому російські танки стали посміховиськом

Безглуздий, марний "курятник" стає штатною установкою на всіх типах російських танків

"Курятник" на башті: чому російські танки стали посміховиськом фото

У 2021 році з'явилися перші фото та відео російських танків, у яких на баштах були встановлені дуже дивні конструкції, які були якоюсь подібністю протикумулятивних ґрат. У народі ці конструкції отримали безліч принизливих прізвиськ, наприклад "мангал", але більше подобається "курятник", насамперед тому, що були очевидними їхня безглуздість і марність.

Читай також:   Мобілізація зруйнує росію: імперські амбіції призведуть до падіння економіки та демографії

Цей "курятник", за ідеєю, повинен був захищати верхню проекцію танка від попадання ПТУР з однодіапазонним або дводіапазонним інфрачервоним і мультиспектральним оптико-електронним ГСН, які пікірують на ціль, під кутами від 35 і більше градусів. Йдеться в першу чергу про ракети ПТРК Javelin, а також французькі MMP та ізраїльські Spike.

Але насправді ці "курятники" не повинні були врятувати танк, тому що ПТРК Javelin, наприклад, захоплює не башту танка, як таку, а його тепло-випромінюючі ділянки, в першу чергу - моторний відсік, в другу чергу - ствол після здійснення пострілу. Тобто, удар даних ПТРК спрямований в одну з цих двох точок, але ніяк не в "курятник" розташований на башті. У свою чергу, удар у моторний відсік, або в ділянку ствола, призводить до однакового ефекту виведення ОБТ із ладу.

Але, незважаючи на те, що цей факт був очевидним, ми побачили велику кількість російських танків Т-72Б3, Т-80БВМ і навіть Т-62 з "курятниками" на баштах під час повномасштабного вторгнення в Україну. І як показала практика, вони виявились абсолютно неефективними.

Але, у жовтні з'явилося перше підтвердження того, що "курятники" встановлюються вже навіть на найсучасніший, умовно серійний танк вс рф, Т-90 "Прорив"!

Тобто, безглуздий, марний "курятник" стає штатною установкою на всіх типах російських танків? Схоже, що так і є, але навіть не про те.

А мова про те, що для захисту танка від вищезазначених засобів ураження значно ефективніша не якась конструкція у виконанні похмурого генія на башті, а, наприклад, комплекс активного захисту – КАЗ. І з цим, за ідеєю, у росії все має бути гаразд, адже ще від СРСР вона успадкувала низку досить перспективних розробок КАЗ для танків.

Адже саме у КБ радянського союзу ще у 1950-х почали розробляти КАЗ для танків. Але тільки в 1980 році один з їх різновидів, "Дрозд", був прийнятий на озброєння і встановлювався не на Т-72 або Т-64, а на застарілий вже тоді Т-55.

КАЗ "Дрозд" надалі отримав розвиток у вигляді "Дрозд-2", наприкінці 1980-х розпочалася розробка КАЗ "Бар'єр", створювалася "Арена", а вже сучасна Т-14 "Амрата" отримала "Афганіт".

Але при цьому, маючи більш ніж 70-річну історію розробок КАЗ, вони так і не стали масовими ні в радянській, ні в російській армії.

Тим часом, український КАЗ "Заслон" нещодавно пройшов бойове хрещення на турецьких танках М60А3 Sabra під час операції “Джерело свіла” у північних районах Сирії та показав високу ефективність із захисту бойових машин.

Тобто у турецької армії знайшлися кошти та можливості встановити на свої танки КАЗ, а у другої армії світу… тільки "курятники" на вежі? Тоді виникає питання, а на що було витрачено десятиліття розробок КАЗ в СРСР, а потім у росії, якщо цей комплекс не використовується в російських танкових військах від слова - зовсім?

Сім десятиліть праць і як результат "курятник" на вежі найсучаснішого серійного танка.

Читайте також: Гола армія – голий король: чим обернеться для шляху на неготовність його військ до довгої війни

Читати всі новини