"Десант" НАТО в Брюсселі. Місія - зупинити Росію

У Брюсселі пройшло екстрене засідання Комісії Україна-НАТО, присвячене ескалації ситуації на кордоні України

Дипломатичний десант в Брюсселі. Місія - зупинити Росію фото

Провокація, тест для адміністрації Байдена або дійсно підготовка до наступу? Якими б не були наміри Росії зі стягуванням військ до українського кордону, ясно одне - кримський сценарій вже не повториться і подібні погрози на цей раз їй так просто з рук не зійдуть.

У вівторок 13 квітня в Брюсселі пройшло екстрене засідання Комісії Україна-НАТО, присвячене ескалації ситуації на кордоні України. На нього приїхав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

"Зібравшись тут, ми намагаємося уникнути помилки, яку допустили в 2014-му році, коли Росія була готова діяти блискавично і переслідувати свої військові цілі в Криму та на Донбасі, в той час, як наші партнери обмірковували свою реакцію. Росія більше нікого не зможе застати зненацька",- заявив Кулеба в Брюсселі, уточнивши, що обговорював з союзниками превентивні заходи стримування, в тому числі і нову порцію санкцій.

«Я дійсно вважаю, що у нас є всі інструменти, не тільки для того, щоб не дати Росії зробити жодного кроку вперед, але і змусити її піти з окупованих територій України», - додав він.

Росія намагається повернути собі домінантне становище в регіоні, вирішуючи за сусідів, кому і куди їм інтегруватися. Але проблема в тому, що такий світоустрій залишився далеко у минулому - вважає Генсек НАТО Йенс Столтенберг.

"Непохитна" - так охарактеризував Генсек підтримку України з боку союзників. Він зажадав від Москви "припинити провокації" і деескалації ситуації.

Генсек підкреслив, що Альянс, а не Москва, буде вирішувати, приєднатися Україна до НАТО чи ні: «30 союзників по НАТО повинні вирішити, коли Україна буде готова до членства в НАТО, і ніхто інший не має права намагатися втручатися в цей процес».

Столтенберг при цьому зазначив, що питання членства України - це питання часу.

Після засідання комісії Україна-НАТО, Кулеба зустрівся з Держсекретарем США Ентоні Блінкеном, який також висловив глибоку підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Згодом стало відомо, що президент США Джо Байден подзвонив Володимиру Путіну і закликав його знизити градус напруги.

Якою буде відповідь

Поки якихось конкретних кроків з боку союзників України не прозвучало. Ймовірно, рішення ухвалять вже сьогодні 14 квітня на екстреній конференції міністрів оборони країн НАТО, або принаймні, позначать можливі варіанти відповіді на загрозливі дії Росії. Результати цієї зустрічі будуть відомі вже пізно ввечері, підсумкова конференція запланована о 21:00 по Брюсселю.

Експерти вважають, що заяви, ймовірно, в цей раз не залишаться лише заявами. Логічно, що за такою категоричною підтримкою підуть конкретні дії. Уже зараз НАТО посилює свою присутність в Чорному морі, а західна розвідка активізується навколо України. У той же час, сама українська армія серйозно посилила свою обороноздатність.

Ймовірно, Україна зможе розраховувати на матеріальну підтримку союзників, нове обладнання, спільні програми навчання. Не виключені й нові санкції з боку держав-членів Альянсу.

«Кремль повинен запитати себе: захоплення Криму в ході однотижневої безкровної кампанії було дуже популярним, але чи буде популярна набагато триваліша і кривава війна, коли російські солдати повертаються в мішках трупами? - каже виданню Politico колишній посол США в Україні, а нині старший науковий співробітник інституту Брукінгса Стівен Пайфер. - Не впевнений, що це буде дуже популярно серед путінської публіки».

Читайте також: Вбивства і пропаганда: образ Путіна в ЄС склався остаточно

У США демонструють, що готові діяти рішуче. У Вашингтоні активно працюють над зривом великого проекту Кремля - "Північний потік -2". Але це ще не все! Можливі більш серйозні фінансові санкції, вірніше посилення існуючих, аж до повної ізоляції Росії. Експерти впевнені: градус напруги настільки великий, що західні союзники можуть піти на більш радикальні заходи - наприклад, відключити Росію від системи SWIFT, яка забезпечує міжнародні фінансові перекази. Такий крок серйозно посилить міжнародну ізоляцію Росії, ізолювавши її на зразок, як це зробили з Іраном.

Через відключеною системи SWIFT в країні значно ускладнена міжнародна торгівля.

"Якщо мова піде про прямий військовий конфлікт, я не виключаю санкцій з SWIFT, які будуть дійсно руйнівними" - говорить Bloomberg Віктор Сабо, керуючий фінансами в Aberdeen Asset Management в Лондоні.

Такого сценарію, тим часом, не виключають і в Росії. У тамтешньому уряді вже заявляють, що шукають альтернативні платіжні системи та намагатимуться відходити від долара і переходити на інші валюти в торгівлі зі своїми партнерами - переважно членами, так званого, Євразійського економічного союзу. Так, там сподіваються знизити залежність від заходу.

Нагадаємо, на думку західних експертів президент РФ Володимир Путін зіткнувся зі зростаючим суспільним невдоволенням, застійною економікою Росії та жахливою ситуацією з коронавірусом. З наближенням парламентських виборів у вересні незалежні опитування показують, що тільки 27 відсотків кажуть, що проголосують за його правлячу партію, а 41 відсоток, що є рекордним показником, кажуть, що не хочуть, щоб він балотувався на новий президентський термін. І тому Путін звертається до знайомої відволікючої тактики - нагнітання напруженості трохи нижче точки кипіння в стосунках з Україною і її прозахідним урядом.

Читати всі новини