Росія імітує готовність до переговорів, а Лукашенко боїться Києва більше, ніж Москви, — Петро Олещук

Росія демонструє показову відкритість до переговорів, тоді як реальна позиція Кремля залишається незмінною: жодних поступок, лише вимога капітуляції на умовах «духу Анкориджу». Про це, а також про ситуацію навколо Білорусі, польсько-українських відносин та внутрішньоросійські кризові явища розповів у коментарі Радіо NV політолог, експерт Петро Олещук, повідомляє сайт аналітичного центру «Об'єднана Україна».

Росія грає в переговори, не маючи наміру їх вести

На думку Олещука, заяви російського керівництва щодо переговорів є суперечливими і скоординованими для зовнішнього споживання. Протягом одного дня Лавров заявив про готовність до діалогу, Путін — про відмову розмовляти із «терористичним режимом», Бортніков визнав, що переговори з Зеленським все одно неминучі, а потім Путін знову повернувся до тези про «готовність», але виключно на умовах стамбульських домовленостей.

«Де-факто це відмова, але головне — сказати, що ми готові до переговорів», — зазначив експерт, додавши, що такий розворот впродовж одного дня свідчить про те, що Путін змінив офіційну риторику під тиском.

Польсько-українські відносини: конфлікт іде вглиб польської внутрішньої політики

Відсутність Зеленського на Гданському саміті і неотримання запрошення президентом Польщі Навроцьким Олещук розцінює не як деескалацію, а як заглиблення конфлікту у площину польської внутрішньополітичної боротьби. Офіс Навроцького вже використовує ситуацію для атак на прем'єра Туска, звинувачуючи його в «приниженні» від України.

Водночас, на відміну від Угорщини, в Польщі немає монолітної антиукраїнської влади: президент і уряд розходяться в ключових питаннях. Це залишає простір для збереження міжурядового діалогу, на що і спрямований нинішній формат комунікації.

Лукашенко боїться України більше, ніж Росії

Рішення Білорусі демонтувати вежі зв'язку, які використовувалися для коригування російських дронів, Олещук вважає показовим. Офіційне пояснення — захист гніздування лісових птахів — лише підкреслює реальний мотив: Мінськ не хоче конфронтації з Києвом.

«Лукашенко прекрасно розуміє: якщо українці дістали до Москви, то до Мінська — це взагалі не питання», — наголосив експерт. Білоруський лідер усвідомлює вразливість своїх НПЗ, резиденцій та стратегічної інфраструктури. Відтак Олещук констатує знаковий перелом: Лукашенко сьогодні більше боїться України, ніж Путіна.

Квазідержавні проекти Росії — в режимі залишкового фінансування

Ротація керівництва в Південній Осетії, де новим «президентом» став керівник Курчатовського інституту, Олещук пов'язує з посиленням впливу Кірієнка і переведенням постколоніальних проектів Росії під контроль нової групи впливу.

Утім, стратегічний висновок залишається незмінним: всі квазідержавні утворення — Придністров'я, Абхазія, Південна Осетія — фінансуватимуться за залишковим принципом. Росія більше не може дозволити собі утримувати імперські проекти навіть символічно, коли бракує ресурсів для Криму і Москви.

Зюганов, біржа і майбутнє російських вкладів

Заява лідера КПРФ Зюганова про доцільність вилучення банківських вкладів громадян (67 трлн рублів) та підприємств (63 трлн рублів) обвалила Московську біржу до найнижчих показників за три роки і опустила акції «Газпрому» до рівня 2008 року.

На думку Олещука, Зюганов озвучив те, про що в російській еліті говорять давно: де взяти ресурси на продовження війни. Відповідь — конфіскація вкладів населення — цілком вписується в логіку радянської системи, з якої виросли і Зюганов, і Путін. «Він просто занадто рано це сказав — після виборів було б зручніше», — підсумував експерт.

Читати всі новини