Україна на порозі "соціального дефолту": що чекає на українців у найближчі місяці

Про тривожні зміни говорять як прямі фактори – скорочення субсидій та соцвиплат, так і непрямі – податкове навантаження, зростання тарифів, підвищення цін

Україна на порозі "соціального дефолту": що чекає на українців у найближчі місяці фото

Про добробут держави судять з того, як вона дбає про найменш соціально-захищених громадян. Можна багато говорити про зростання експорту та інвестиції, але якщо пенсії залишаються на рівні виживання, а соцвиплати систематично урізаються, про який економічний прорив може йтися? Саме в такій ситуації сьогодні опинилася Україна, вважають соціологи.

Про тривожні зміни говорять як прямі чинники – скорочення субсидій та соцвиплат, так і непрямі – податкове навантаження, зростання тарифів , підвищення цін на основні продукти та ін.

Багато громадян розуміють реальність становища, про що свідчать дані Держстату, відповідно до яких 67% домогосподарств відносять себе до категорії бідних. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, 14% респондентів зізналися, що їм не вистачає грошей навіть на їжу. У той же час дитячий фонд при ООН (ЮНІСЕФ) зазначає, що в Україні найбільше недоїдають серед країн Європи, повідомляє Deutsche Welle.

Читайте також: Тариф на електроенергію зросте втричі: стало відомо коли

Докладніше про те, як у країні поставлено "соціальне питання", і на що чекати далі, з'ясовував Realist.online.

Недоступні субсидії

На тлі підвищення цін та зростання податків посилюються норми отримання субсидій. Так, за даними економіста Олександра Гончарова, з-поміж сімей, які звернулися за субсидією у квітні, відмову отримали 43,6%. А з 1 жовтня уряд відмінив так звані карантинні соціальні норми споживання, які на 50% підвищували розмір субсидійних виплат.

Це призведе до зменшення субсидійних виплат на "комуналку", розповів "Апострофу" експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський.

"Якщо ми не в "червоній" зоні, то сім'я отримуватиме наполовину менше, ніж вона отримувала в останньому опалювальному сезоні", - зазначив він.

Спроби зменшити кількість субсидіантів та одержувачів соцвиплат в Україні вже робилися. Чого варта ініціатива Міністерства соціальної політики щодо необхідності масштабних перевірок отримувачів соціальної допомоги та субсидій, яку намагалися просувати двічі. Востаннє цього літа. Ініціатива полягала в тому, щоб наділити відповідних інспекторів правом фактично поквартирного обходу субсидіантів. Причому раніше Конституційний суд України визнав такий контроль соцвиплат незаконним.

Читайте також: Українцям розповіли, як будуть платити субсидії в червоній зоні

Виплат все менше

З кожним роком фінансування соціальної сфери дедалі скорочується. Якщо у 2013 р. витрати на соцзабезпечення становили 28,7% від загальних витрат, то у 2020 р. лише – 21,7%. Це спричинило погіршення рівня життя низки громадян.

Малозабезпечені. У 2013 році кількість малозабезпечених сімей, які звернулися за допомогою, становила 453 тис. осіб, при цьому середній розмір виплат був - 1 702 грн або 212 дол. розмір допомоги – 3 594 грн або 133 дол.

Пенсіонери. Поетапне підвищення пенсій подається урядом як показник ефективної роботи. Але все відносно. Вісім років тому мінімальна пенсія за віком (60 років) в Україні становила – 894 грн.

Додамо сюди зміну у трудовому стажі, який із роками систематично підвищувався. Сьогодні при виході на пенсію у 60 років стаж має становити не менше 28 років, а у 2027 р. – до 35 років.

Нагадаємо, що до пенсійної реформи 2011 р. чоловіки могли виходити на пенсію у 60 років, маючи 25 років трудового стажу, а жінки у 55 років та стаж 20 років. До речі, тривалість життя українців за роки незалежності не змінилася. Про це в інтерв'ю РБК зазначала директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птахи НАН України Елла Лібанова.

Діти. Погані справи з виплатами при народженні дитини, що відбивається на демографічній ситуації в країні. Сьогодні сума виплат становить 41 280 грн (сім мінімальних зарплат) яка розбивається на три роки. До липня 2014 р. виплати становили: на першу дитину - 30 960 грн. (25 "мінімалок" виплачувалися протягом двох років), на другого – 61 920 грн або 60 мінімальних зарплат, на третього та більше – 123 840 грн, або 100 "мінімалок"..

Читайте також: Народжуваність в Україні різко знижується: майже досягла рекордного рівня

Подальша деградація?

Провідний експерт соціальних та гендерних програм Центру Разумкова Ольга Піщуліна розповіла Realist.online, що ситуація із соціальним забезпеченням в Україні на сьогодні – критична.

"За фактом ми маємо скорочення соціальних зобов'язань держави. Аж до "соціального дефолту", коли держава відмовляється від виконання своїх безпосередньо соціальних зобов'язань", - наголосила вона.

За словами експерта, про погіршення говорить ситуація з пенсіями, які підвищуються лише на рівень інфляції, а також скорочення субсидій та соціальних виплат. Усе це - за умов стрімкого зростання тарифів та ціни базові продукти.

"Скорочення фінансування ми можемо пояснити певними проблемами з наповнюваністю бюджету. Свій внесок, безумовно, внесла пандемія, через що суттєво просіла економіка, і ми бачимо, що у нас відсутні гроші для придбання газу, тощо. Тому, вишукуються всілякі шляхи і резерви, де можна заощадити. Та група, на якій можна заощадити легко, не чекаючи, говоритимемо прямо - соціальних протестів, це група соціально вразливих і незахищених верств населення, тому саме в цій галузі ми бачимо різке скорочення. через верифікацію, аналіз та відстеження людей, які можуть за тими чи іншими формальними критеріями не потрапляти до групи, яка має право на отримання тих чи інших соціальних виплат... Кількість фінансових ресурсів, які мають бути спрямовані на соціальну підтримку, скорочуються практично щомісяця", - розповіла Ольга Піщуліна.

Читайте також: Субсидію можуть не дати через борги у сім'ї, але є п'ять винятків

Людський підхід

Без політичної волі змінити ситуацію у країні неможливо. Втім, можна спробувати покращити умови громадян у кожному регіоні окремо, чому на цьому етапі сприяє децентралізація. У цьому випадку, кажуть соціологи, на керівні посади повинні висуватися соціально орієнтовані фахівці, чиє просування кар'єрними сходами та добробут залежить виключно від ефективності роботи.

Якщо бюджет не дозволяє збільшити витрати на "соціалку", одним із варіантів може стати гарантоване забезпечення соціально незахищених громадян нескладною роботою, хоча б вдома, як це роблять у деяких країнах. Також місцеві адміністрації могли б взяти шефство над сім'ями, котрі опинилися у важких життєвих умовах. Хорошою підмогою для багатодітних та пенсіонерів могло б стати збирання надлишків сільгосппродукції з малих та великих агропідприємств. Словом – має діяти всебічна програма підтримки громадян.

Читайте також:   Експерти стверджують, що до 2100 року населення України скоротиться на 45%

На закінчення

Поки що позитивних змін не відбувається, тому, вважає Ольга Піщуліна, соціальна сфера в Україні й надалі розмиватиметься: від багатьох соціальних зобов'язань держава відмовлятиметься, інші виконуватиме не повністю. А що таке урізання "соціалки"? Це збільшення неплатежів, зменшення попиту на товари повсякденного споживання, тобто гальмування економіки. За розрахунками Міжнародного валютного фонду, зі збільшенням доходів найбагатших верств населення на 1% зростання ВВП країни знижується, а зниження доходів найбідніших – прискорюється.

Як надалі розвиватиметься ситуація, залежить від того, який шлях вибере більшість українців. Можна байдуже сподіватися на краще. А можна вже зараз замислюватись над зміною ситуації. Тим не менш, для багатьох сьогодні очевидно, що колишня суспільно-економічна модель веде в нікуди. А тому потрібні зовсім інші підходи, засновані на інших принципах.

Читайте також: Газова криза та подорожчання: ціни на продукти йдуть до "зимового трампліну"

Читати всі новини