Спад населення - одна з болючих тем для українців, адже мова йде зрештою про майбутнє країни, про людей, яким належить навчати, будувати бачити. На жаль, в плані демографії, Україна поки похвалитися нічим. На сьогоднішній день країна входить в топ держав з самим інтенсивним темпом скорочення населення
Як би цього не хотілося, але швидкого вирішення демографічного питання поки не передбачається, кажуть соціологи. Багато країн десятиліттями займалися проблемою примноження населення. Наприклад Ірландія, яка через голод і хвилі еміграції за 120 років втратила більше половини жителів, але за останні півстоліття зробила демографічний ривок, зумівши збільшити кількість громадян на 70% без допомоги імміграції.
Читайте також: Народжуваність в Україні різко знижується: майже досягла рекордного рівня
У своїй історії Україна також стикалася з демографічними кризами. Згадаймо розруху і війни XX століття. Проте, населення вдавалося примножити. Про те, яка ситуація в державі на сьогоднішній день і чи є шляхи вирішення - з'ясовував Realist.online.
Неухильне зниження
За даними Держстату, в Україні на вересень проживало 41,3 млн осіб, що на 245 тис. менше, ніж на початку року. Причина скорочення - перевищення смертності над народжуваністю: на 100 померлих припадає 41 народжений.
Низька народжуваність - велика проблема всієї Європи, проте в Україні ситуація за останні роки погіршилася в рази. Якщо в 2011 р коефіцієнт народжуваності становив 1,5, тобто 15 дітей на 10 жінок, то сьогодні - 1,2. Подібне спостерігалося на початку 2000-х.
Про необхідність збільшення кількість населення до колишніх 52 млн говорили багато політиків. У 2009 р тоді ще кандидат в президенти Віктор Янукович видав смішну обіцянку, що в разі перемоги на виборах проведе реформи, які до 2020 року дозволять збільшити чисельність українців до 50 млн. Демографи тоді підрахували, що якщо міграція і народжуваність залишаться на колишньому рівні, то українці в цьому випадку повинні жити в середньому до 110 років, а жінки народжувати по четверо і більше дітей.
Рівень життя не дозволяє
За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України, в питаннях дітородіння українці діляться на дві великі групи. Перша орієнтована на багатодітність. Для цієї категорії громадян важлива не стільки матеріальна складова, скільки можливість поєднувати зайнятість з материнством.
Для другої групи, яка більш численна, в пріоритеті - побудова кар'єри та створення фундаменту для майбутньої сім'ї, а вже потім діти. А тому, важливими факторами тут виступає матеріальне становище, питання з житлом і впевненість у завтрашньому дні. Нічого з перерахованого в Україні не реалізовано.
Наведемо приклад, що показує життя середньостатистичної української сім'ї. 29-річна киянка Анастасія Гаврилова виховує 1,5 однорічного сина. На харчування і підгузники щотижня йде 500 грн. Чималі кошти витрачаються також на одяг і взуття для малюка, при тому, що багато жінка купує з рук на Olx.
"Сьогодні дитячий зимовий комбінезон коштує понад 1 тис.грн, взуття 500-600 грн, пластикова пляшка - 300 грн. Чималі кошти спочатку йшли на вакцини, які потрібно колоти дитині у віці двох, чотирьох, шести місяців, а також в півтора року. Французька або бельгійська вакцина обійдеться в 1,5 тис.грн. Можна і безкоштовну індійську, але багато мам їй не довіряють", - розповіла Анастасія нашому виданню.
Додаткові витрати забирає медичне обстеження. Щоб потрапити на прийом в комунальну клініку, необхідно записуватися за два-три тижні, а тому нерідко доводиться користуватися послугами приватної клініки, де за один огляд беруть 450-500 грн.
Сім'я живе в однокімнатній орендованій "малосімейці", яка разом з комунальними послугами щомісяця обходиться в 7 - 8 тис.грн. Заробляє в родині чоловік. Його щомісячний дохід становить 15 тис.грн. Можна підрахувати, скільки грошей молодій сім'ї залишається на те, щоб купити їжу і якийсь одяг для себе. А з недавніх пір витрати ще більше зросли, так як народилася друга дитина.
"Так, непросто, але ми щасливі! Якби не завели дітей зараз, не знаю, чи зважилися б зробити це пізніше", - говорить жінка.
Що стосується державної допомоги, то при народженні дитини належить 41 280 грн, що становить сім мінімальних зарплат. З цієї суми сім'я отримує на руки 10 320 грн, а інші - протягом наступних трьох років - по 860 грн на місяць.
Як зазначає завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М Птухи Ірина Курило, якщо держава зацікавлена в підвищенні народжуваності, допомога повинна бути значно вище.
"Після падіння народжуваності в 90-х, ввели грошову допомогу при народженні в 2000-х, і справді почала збільшуватися частка сімей з другою дитиною, з третьою теж, але не значно", - розповіла вона Realist.online.
У той же час експерт відзначає, що матеріальне питання має вирішуватися комплексно, і включати всебічну підтримку держави.
"У сукупності це дозволило б підвищити коефіцієнт народжуваності до 1,5 - 1,6, що є середньоєвропейським рівнем на сьогодні", - зазначила експерт.
Нагадаємо, що до липня 2014 р виплати в Україні становили: на першу дитину - 30 960 грн або 25 мінімальних зарплат (виплачувалися протягом двох років), на другу дитину - 61 920 грн або 60 мінімальних зарплат, на третю і більше - 123 840 грн, або 100 "мінімалок".
Сьогодні йдуть розмови про збільшення допомоги. Є навіть законопроект 5585-1, який передбачає збільшення виплат при народженні до 50 тис. грн за першу дитину, 100 тис. грн за другу і 150 тис. за третього. Але це поки розмови, законопроект ще не прийнятий.
Читайте також: Експерти стверджують, що до 2100 року населення України скоротиться на 45%
Смертність і міграція
На Заході стримувати демографічну кризу вдається, в тому числі, високим рівнем і доступністю медицини, чого не скажеш про Україну. Так, головною причиною смертності у нас є серцево-судинні захворювання, по якій ми одні зі світових лідерів, відзначають в Асоціації кардіологів України. Ситуація загрожує погіршитися, з огляду на стан вітчизняної медицини.
Ще одна причина зменшення кількості населення - міграція. За деякими оцінками, за 10 років з країни назавжди виїхало до чотирьох мільйонів громадян. Ще три-чотири мільйони знаходяться на заробітках за кордоном. Якщо говорити про причини міграції, то основним фактором тут є не матеріальне становище, а відсутність перспектив.
Як зазначила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла Лібанова, головним фактором міграції є нерівність в різних сферах між країнами.
"Люди їдуть тому, що не бачать не просто своєї долі в цій країні, вони не бачать майбутнього України, вони не бачать того, що Україна буде такою країною, як, скажімо, Польща чи Чехія", - зазначила Лібанова, передає " Укрінформ ".
Шляхи вирішення
В Європі існують різні методи підвищення народжуваності, частина з яких в Україні поки неможливі в силу відсутності коштів або державних пріоритетів. У скандинавських країнах пішли шляхом створення умов поєднання зайнятості материнства і батьківства: графіки роботи і відпустки чоловікам. У Швеції декретна відпустка триває 480 оплачуваних днів і 90 з них з дитиною повинен провести тато. З квітня скористатися 14-денною декретною відпусткою можуть і українські батьки-чоловіки.
Є свої особливості і у Франції, де демографічній проблемі завжди відводилося першорядне значення.
"У цій країні системна державна підтримка багатодітних сімей розрахована на тривалий термін - аж до повноліття. І виражається вона не тільки в грошах, але і в додаткових бонусах, пов'язаних з навчанням, лікуванням та ін.", - розповіла Realist.online Ірина Курило.
За сучасних умов роботи, кількість працюючих жінок з дітьми в Україні стає все більше, в той час як можливостей поєднувати роботу і виховання дитини все менше, в тому числі через нестачу дитячих садків. У Франції цю проблему вирішують за безпосередньої участі батьків, які між собою домовляються і по черзі залишаються доглядати за дітьми. Роботодавець зважає на їхнє становище.
Крім державних програм, проблемою багатодітності в Україні можуть і повинні займатися місцеві органи самоврядування. В першу чергу необхідно підтримувати соціальну інфраструктуру: школи, садочки, лікарні, повинна поліпшуватися робота соціальних служб. Деякі об'єднані територіальні громади сьогодні дійсно докладають зусиль у вирішенні цих питань, каже Ірина Курило.
"Сім'ям додатково допомагають грошима. Вирішують питання з дитячими садками, які в окремих регіонах мають велике значення", - розповіла вона.
Але і ці заходи швидше точкові. На думку експертів, поліпшення демографічної проблеми має носити системний характер. Починати потрібно зі створення умов, при яких виховання двох і більше дітей обіцяло б в майбутньому поліпшення матеріальних умов. Наприклад - першочергове право на безкоштовне житло або безвідсотковий кредит на його покупку, компенсація комунальних послуг, знижки в магазинах, пільги при сплаті податків тощо. У фінансуванні програм необхідно задіяти місцевий бізнес, який би в свою чергу отримував преференції від місцевої влади.
У нинішній суспільно-економічній реальності подібні заходи здаються малоймовірними. Це так. А тому, на перший план повинні вийти зовсім інші пріоритети у взаємовідносинах народу і держави. Сьогодні все більше українців починають про це замислюватися. Про це свідчать і соціологічні опитування, де більшість людей вважають, що країна рухається не в тому напрямку. І мова тут скоріше йде не в заміні одних політиків на інших.
Читайте також: Оприлюднено дані скорочення населення України до 2050 року
