Сміттєва війна

Євген Будерацький: "Сміттєва" контратака Садового

19 июня 2017 | 19:57

Історія з голодуванням лідера фракції «Самопоміч» і близького соратника мера Львова Андрія Садового Олега Березюка, на перший погляд, виглядає для декого трагічно, для декого комічно. Залежно від тих чи інших політичних переконань спостерігача.

Не хочеться у тисячне повертатися до перебирання кісточок у «пригодах львівського сміття», тикаючи пальцями у чийсь бік у призначенні винних. Винні, тією чи іншою мірою, всі зацікавлені сторони — хтось більше, хтось менше, хтось раніше, хтось пізніше.

А от виключно з політтехнологічної точки зору, здається, Садовий після року оборони намагається вибратися зі сміттєвих завалів і перейти у наступ. Зараз вже навряд чи хтось скаже, яка насправді крайня точка була для Банкової, після котрої мали сказати: «Стоп, харе з нього!». Можливо, це мало бути рейтингове падіння до нуля, можливо, «збити запал, щоб прибіг», однак перебіг політичних танців довкола сміттєвих кучугур сторони вирішили «валити на всі гроші».

Збити рейтинг Садового до нуля не вдалось, а результати останньої соціології вказують ще й на те, що у Садового разом з Юлією Тимошенко є всі шанси перемогти Петра Порошенка в другому турі президентських виборів. Разом з тим Банковій таки вдалось згасити тенденцію зростання рейтингу, що було одним з перших локальних завдань.

Перший етап «сміттєвої війни» тривав майже рік. Банкова включила в «розтин» ситуації «фактор Гройсмана», який на правах довгострокового «улюбленого мера вінничан» почав бомбити Садового з усього, що тільки можна. Гройсман настільки ввійшов у смак, що скотився до відверто вуличного лексикону. І це — як варіант — теж недаремн, оскільки за мером Львова неодноразово було помічено, що агресивний пресинг він стримує досить мляво.

Однак чи то «сил не стало терпіти», чи то й справді біда досягла передкатастрофічних масштабів, проте у Садового вирішили почати відповідати. Вперше це сталося ще минулого тижня, коли львівська мерія звернулася до Порошенка і Гройсмана з проханням оголосити у місті надзвичайну екологічну ситуацію. І цей крок у в розпал туристичного сезону тільки зовні виглядає нерозумним. З одного боку, мер наче й визнав, що сам не впорається, як того і прагнули опоненти, з іншого — зробив це таким чином, щоб публічно перекинути весь «сміттєвий» шлейф на Київ.

Під час першого удару на Банковій і Грушевського не дуже зрозуміли, як відповідати і ніби автоматично включили тролінг-артилерію від Гройсмана. У Садового пішли далі… і з’явилось голодування Березюка.

Тролити Березюка за те, що він «відпочиває на сходах АП», будуть весело і зі смаком. Обов’язково згадуватимуть і те, що Порошенко взагалі до Вашингтону полетів, тому дивно, що саме на «порожній» Банковій. Але далеко не факт, що місце й час обрані недаремно.

Однак цього разу політтехнологам «Самопомочі» таки можна поставити добру оцінку, оскільки вони досить акуратно розгортають сценарій з іміджем «сміттєвого мера» для Садового до іміджу «сміттєвого президента» для Порошенка. Одним словом, сміттям замазують.

Сумний, показовий лідер проєвропейської опозиційної фракції, який голодує під стінами Адміністрації президента, тільки в українців особливих емоцій не викличе (звісно, окрім прихильників «Самопомочі»). Та й українці навряд чи є цільовою аудиторією.

Такі трагічні картинки чудово підходять для шпальт європейських ЗМІ, а це значить, що в «сміттєву площину» через ці самі ЗМІ потроху втягуватиметься образ українського президента. Таким чином «Самопоміч» передає Банковій такого собі «сміттєвого квача» і втягує в конфлікт безпосередньо президента, що змусить його відповідати. І видається, що відповідь усі скоро дістануть. Оскільки чим довше президент не реагуватиме, тим більше він, наче в болото, буде потопати у «сміттєвих завалах».

Все викладене може бути страшно цікавим з політичної і політтехнологічної точок зору, однак для самого міста така ситуація дуже погана, бо, власне, за цими ігрищами губиться сам компроміс щодо подальшої долі сміття, якого щодня ставатиме більше.

І тут головне, аби політична вистава, яка дедалі більше нагадує фарс, не перетворила Львів на суцільне сміттєзвалище, бо якщо до цього дійде, то під цими кучугурами потоне не тільки туристичний потенціал міста, а й рейтинги всіх фігурантів.