У Верховній Раді зареєстрували законопроект про пропаганду гомосексуалізму, трансгендеризму та педофілії. Зокрема, за використання ЛГБТ-символіки передбачається штраф у розмірі 17 000 гривень. На думку авторів документа, пропаганда "аморальних відхилень від конституційних норм сім'ї, дитинства, материнства та батьківства" несе загрозу національній безпеці та здоров'ю населення.
Realist.online з'ясовував, чи допустиме ухвалення подібних законів у демократичному суспільстві, і які цілі насправді можуть переслідувати автори скандального законопроекту.
Читайте також: У Раді хочуть зробити освіту патріотичнішою – подробиці
На варті "суспільної моралі"
У пояснювальній записці до законопроекту №6327 йдеться про те, що пропаганда нетрадиційної сексуальної орієнтації, трансгендеризму та педофілії має бути прирівняна до забороненої в Україні пропаганди комунізму та фашизму.
На думку депутатів, гомосексуалісти згубно впливають на дітей, руйнують суспільну мораль та порушують право на свободу віросповідання та наукових досліджень. Під "пропагандою" мається на увазі використання будь-якої ЛГБТ-символіки, визнання гомосексуалізму одним із варіантів норми або заперечення підвищених ризиків зараження ВІЛ у таких відносинах, а також їхня публічна демонстрація.
Читайте також: Українець через суд відстояв право не йти до армії за релігійними переконаннями
Крім того, депутати впевнені: саме поняття "гендер" несе небезпеку для здоров'я нації. Нібито, маючи можливість самоідентифікації всупереч своїй біологічній статі, людина може "скалічити" себе на все життя. Виходячи з цього, пропонується заборонити пропаганду хірургічних операцій або гормональної терапії для зміни статі, а також визнання це одним із видів норми.
До всього вищевикладеного автори законопроекту вирішили додати пункт про пропаганду педофілії. Депутати пропонують карати тих, хто виправдовує сексуальні стосунки з неповнолітніми, називає їх варіантом норми та поширює матеріали, що демонструють дані дії.
За порушення закону передбачено штрафи від 17 000 до 85 000 гривень.
Читайте також: Український "реєстр педофілів": як захистити дітей, не допустивши самосудів та свавілля
Суперечки з наукою
У більшості розвинених країн, незалежно від того, дозволені в них одностатеві шлюби чи ні, сексуальну орієнтацію прийнято вважати вродженою особливістю. Тому саме поняття "пропаганди гомосексуалізму" сприймається як щось абсурдне. З тим самим успіхом можна говорити про пропаганду другої групи крові або моду на негативний резус-фактор.
Українські борці за традиційні сімейні цінності не згодні з таким підходом і вважають гомосексуалізм і трансгендеризм чи то психічним захворюванням, чи то усвідомленим вибором. На підтвердження своїх слів вони наводять результати дослідження генетиків Каліфорнійського університету, які виявили, що гена, відповідального за гомосексуалізм, немає.
Читайте також: В Україні закуплять сексистську книгу про те, що не можна робити дівчатам
Також автори законопроекту впевнені в тому, що гомосексуалізм був виключений із переліку психічних розладів не на підставі наукових даних, а під тиском (Стоунволльські бунти, зриви конференцій Асоціації психіатрів Америки, образи та загрози фізичної розправи) та ґрунтувалося на ідеологічних міркуваннях.
За словами сексолога Оксани Ізгоревої, перший гомосексуальний досвід дійсно може відбуватися у підлітковому віці в якості експерименту або на фоні протестних настроїв молоді. Проте закріплення сексуальної орієнтації не є психічною хворобою, а скоріше - складним довготривалим процесом, який включає в себе психологічний, соціологічний, біологічні та фізіологічні чинники.
«Суперечки стосовно необхідності лікувати гомосексуалізм тривають не одне сторіччя, однак я вважаю, що люди із сексуальними особливостями потребують допомоги в адаптації. Якщо вже одностатева орієнтація дорослої людини є незмінною, триває більш ніж 6 місяців, то особисто я не бачу в цьому катастрофи. Людина має навчитись жити з цією особливістю, знайти прийнятний варіант парної норми, але не агітувати до подібної форми поведінки або вчиняти протизаконні дії особливо із неповнолітніми», - каже сексолог в коментарі Realist.online.
На думку експерта, активне табуювання даної теми може призвести до порушення прав людини та викликати занепокоєння серед ЛГБТ-спільноти.
«Які саме будуть наслідки і реакція представників ЛГБТ, важко передбачити. Але я вважаю, що неможливість проводити акції з метою підтримки толерантного ставлення до лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерів безумовно викличе серед них ряд хвилювань, і цей законопроект буде сприйнятий як антизахист прав людини та гендерної ідентичності», - сказала Оксана Ізгорева.
"Скріпи" проти прав людини
Ключову роль у прийнятті подібних законів грають юридичні аспекти. Особливо, коли йдеться про дотримання прав людини. За останні сім років Україна витратила чимало сил, щоб здобути право претендувати на вступ до Євросоюзу. Криміналізація гомосексуальності та трансгендеризму могла б стати суттєвою перепоною на шляху до досягнення цієї мети.
Читайте також: Штрафи хочуть відв'язати від прожиткового мінімуму: що зміниться для українців
Але, за словами юриста Української Гельсінської спілки з прав людини Ганни Рассамахіної, побоюватися цього не варто – дана ініціатива від початку приречена на провал.
"Суто технічно, у цьому законопроекті об'єднані абсолютно несумісні явища. У першому випадку - педофілія. Зокрема, згадуються самі сексуальні дії щодо неповнолітніх та поширення дитячої порнографії. Ці дії в Україні давно криміналізовані (ст. 156 та 157 Кримінального кодексу України) та є тяжким злочином. У другому випадку – це гомосексуалізм і трансгендерність, що є абсолютною нормою, яка не може бути криміналізована. Весь цивілізований світ давно прийшов до того, що дії двох дорослих людей, вчинені за взаємною згодою, стосуються виключно цих людей. По відношенню до дітей це правило не працює. Тому спроба об'єднати ці явища в одному законі – повна нісенітниця", - зазначила Ганна Рассамахіна у розмові з Realist.online.
Читайте також: У Києві вивісили плакати з гомофобним змістом: відповідь власників білбордів
Більше того, правозахисниця впевнена: навіть якби законопроект було складено грамотно, без логічних нестиковок, далі етапу розгляду він би все одно не просунувся. Причиною тому - відсутність запиту суспільства на подібні зміни.
"Створити законопроект – не проблема. Це технічний процес і написати в ньому можна що завгодно. Але з точки зору прав людини прийняття цього закону виключено. З точки зору юридичної техніки та нормативного врегулювання воно також неможливе. Такі закони можуть прийматися в країнах, де подібні тенденції є політикою держави. Україна не має на меті повернення до "скріп" і суворих патріархальних традицій. Для більшості громадян ця тема не є болісною", - каже Ганна Рассамахіна.
Кому це вигідно?
Виходячи з усього сказаного вище, виникає питання: з якою метою члени фракції "Слуга народу" розробили законопроект, заздалегідь приречений на провал?
Читайте також: Шокова терапія: чим обернеться для всіх українців хайп із цінами на проїзд у Києві
На думку директора Міжнародного інституту демократії Сергія Тарана, про випадковий "прорахунок" законотворців у цьому випадку говорити не доводиться.
"Для Володимира Зеленського його команда у Верховній Раді – це "погані бояри", на контрасті з якими "цар" має бути добрим. Саме тому у нас так часто змінюються міністри, імена яких ми не встигаємо запам'ятовувати. Вся ця кадрова вакханалія – це просто технологія За сценарієм "бояри" повинні регулярно створювати погані інформаційні приводи. Але насправді за все, що відбувається в нашій країні, відповідальність несе лише одна людина, яка має безпрецедентну владу. У тому числі – за подібні законопроекти. Справа навіть не в тому, що вони суперечать євроінтеграції, а в тому, що вони суперечать здоровому глузду. Це ганьба", - сказав експерт у розмові з Realist.online.
Умисел у створенні ажіотажу навколо нежиттєздатного законопроекту допускає і правозахисниця Ганна Рассамахіна. За словами юриста, у такий спосіб суспільство можуть відволікати від більш реальних і серйозних проблем.
"На жаль, у нас є таке явище: внести до Верховної Ради щось, від чого погано тхне, і робити з цього новину, створюючи білий шум. А в цей час тихенько приймаються інші рішення. Наприклад, на високу посаду призначається черговий корупціонер. Але про це ніхто не говорить, всі зайняті іншим. Для цього завжди обирається одна з тих тем, які викликають бурхливу реакцію в суспільстві", - сказала експерт у коментарі Realist.online.
Читайте також: Трансгендер, з якого знущалися шестеро людей, просить півмільйона компенсації
Останні сто років ставлення європейського суспільства до нетрадиційної сексуальної орієнтації змінювалося неодноразово. Гомосексуалістів відправляли на примусове лікування до психіатричних клінік, ув'язнювали, піддавали громадському осуду, демонстративно ігнорували, а тепер – наділяють квотами на участь у різноманітних проектах та захищають від найменшої дискримінації.
Україна у цьому питанні не просто відстала від західних тенденцій, а й демонструє регрес. На думку експертів, політики не борються з тим, що здається їм неправильним, а цинічно паразитують на "вічнозеленій" темі, переслідуючи шкурний інтерес. Про те, що за бутафорськими законопроектами стоять людські долі, поборники суспільної моралі не замислюються.
