У вівторок, 16 листопада, Київська міськрада ухвалила рішення про підвищення вартості проїзду в громадському транспорті з 8 до 20 грн. Новий тариф мав почати діяти вже 1 січня наступного року. Таке відчутне подорожчання очікувано викликало обурення серед мешканців столиці і тих, хто щодня приїжджає до Києва на роботу.
Вже наступного дня громадські діячі анонсували акцію протесту та створили петицію з вимогою скасувати нововведення. Через кілька годин мер столиці Віталій Кличко заявив, що перегляд тарифів не обговорюватиметься до закінчення опалювального сезону.
Realist.online з'ясовував, наскільки обґрунтовано підвищення цін на проїзд і як воно може вплинути на роботу транспорту по всій країні.
Читайте також: Локдаун у Києві: кого у транспорті можуть оштрафувати на 34 тис. гривень
Причини подорожчання
Згідно з розпорядженням про встановлення тарифів, вартість проїзду у громадському транспорті (у метро, трамваї, тролейбусі, автобусі) складатиме:
- 20 грн при покупці одного квитка
- 12 грн при використанні картки киянина
- від 15 грн. (50 поїздок) до 20 грн. (1-9 поїздок) при поповненні електронного квитка
- від 14, 20 при купівлі місячних проїзних квитків зі знижками
Також повідомляється, що місто зберігає пільги для всіх соціально-уразливих категорій населення, а решта зараз має можливість заздалегідь придбати поїздки за ціною 6,50 грн і деякий час користуватися транспортом за старими цінами.
На пенсії не відпочинеш: як виживають українські люди похилого віку
Варто зазначити, що розмови про необхідність підвищення тарифів розпочалися ще навесні. Тоді комунальні підприємства "Київський метрополітен" та "Київпастранс" звернулися до КМДА з тим, що тарифи на перевезення у комунальному транспорті давно не відповідають їх собівартості.
Тоді було заявлено, що собівартість перевезення одного пасажира наземним транспортом становить 20,50 грн., а міською електричкою – 71,72 грн. Виходячи з цього, перевізники запропонували "обґрунтовані" тарифи у розмірі 25,18 грн на проїзд у наземному транспорті та 78,90 грн за квиток на електричку.
За словами Віталія Кличка, перегляд вартості проїзду продиктований суттєвим підвищенням цін на енергоносії. Крім того, економічну ситуацію ускладнює енергетична криза.
Місту довелося компенсувати зі столичного бюджету понад 2 млрд грн, щоби не підвищувати тарифи на опалення та гарячу воду для киян. Мер заявив, що уряд обіцяв компенсувати ці витрати, але не виконав умов раніше підписаного Меморандуму.
Читайте також: "Екватор" Зеленського: від досягнень до стрімкого падіння рейтингу
"І в цій ситуації Києву доводиться постійно дотувати також комунальний транспорт і утримувати ціни на проїзд у ньому в кілька разів нижче за їх собівартість. Нагадаємо, лише цього року дотація на міський транспорт становить 4,5 млрд. грн. з міського бюджету. Тобто ми поставлені перед вибором – або збільшувати цифри у платіжках за комуналку, або підвищувати плату за проїзд, бо весь бюджет столиці ми не можемо пустити лише на дотації. За які кошти тоді реалізовувати проекти, ремонтувати дороги, мости, будувати садки та школи? Оновлювати той же громадський транспорт?", - написав мер столиці на своїй сторінці у Facebook.
Протест суспільства
Підвищення тарифів більш ніж на 100% обурило киян та мешканців міст-супутників, більшість з яких щодня приїжджають до столиці на роботу.
Обурення пасажирів легко зрозуміти, порівнявши нову вартість місячного проїзного квитка в Києві і тарифи на нього в інших містах Європи:
- Київ – 2990 грн;
- Прага – 550 крон (650 грн.);
- Варшава – 110 злотих (710 грн.);
- Відень – €51 (1530 грн);
- Брюссель – €55 (1650 грн);
- Женева – 70 франків (2000 грн.);
- Париж - € 75,20 (2255 грн).
Читайте також: Ще три країни Євросоюзу відкрили в'їзд для України
Не погодившись із таким станом речей, громадська організація "Соціальний рух" анонсувала акцію протесту, яка має відбутися у Києві 19 листопада. За словами активістки Катерини Кострової, оцінити обґрунтованість запропонованої ціни на проїзд неможливо, оскільки не вистачає фінансової прозорості.
"Потрібно запровадити "відкриту бухгалтерію", щоб усі витрати та доходи КП "Київпастранс" та КП "Київський метрополітен" відображалися щодня онлайн. За нашою інформацією, гроші зараз точно не йдуть на підвищення зарплат працівників КП. Попередні випадки підвищення тарифів не викорінили зарплатну заборгованість. Цього разу анонсується подорожчання проїзду в метро на 150%, а оплата праці в метрополітені, за наявною інформацією, збільшиться лише на 4,8%", - розповіла активістка Realist.online.
Читайте також: Друзі Зеленського здобули десятки посад - нове розслідування
У свою чергу транспортний експерт Іван Черниш підтверджує, що діючий тариф у 8 грн не відповідає витратам на перевезення, особливо в умовах карантинних обмежень. У той же час, рішення міської влади про різке підвищення вартості проїзду лише погіршить ситуацію.
"Проблема цього та будь-яких інших радикальних підвищень тарифів у тому, що вони призведуть до ще більшого скорочення кількості платних пасажирів у комунальному транспорті. Люди шукатимуть альтернативу як у приватних маршрутках, які спочатку будуть дешевшими, так і в індивідуальному транспорті (таксі, автомобілі, самокати, велосипеди), або просто ходитимуть пішки, замість коротких поїздок на кілька зупинок", - сказав експерт у коментарі Realist.online.
Також він зазначив, що офіційна статистика Київпастрансу за останні 4 роки демонструє щорічне скорочення кількості платних пасажирів. Це призводить до скорочення кількості транспорту на маршрутах та необхідності збільшення дотацій з боку бюджету.
Читайте також: Штрафи хочуть відв'язати від прожиткового мінімуму: що зміниться для українців
Таким чином, міська влада з одного боку не отримує бажаного скорочення навантаження на бюджет, а з іншого – отримує скорочення кількості пасажирів у транспорті, і власне кількості транспорту на маршрутах.
Чи варто чекати "ланцюгової реакції"?
Наслідки зростання цін на енергоносії та енергетичну кризу, відчуває на собі не лише Київ. Але якщо навіть у столичному бюджеті не вистачає коштів на транспортні дотації, на які рішення від влади тоді чекати мешканцям інших міст країни?
За словами Івана Черниша, побоюватися повсюдного підвищення тарифів на проїзд не варто.
"У Маріуполі вже зараз разова поїздка коштує 10 гривень, але місячний проїзний 450 грн. У Львові з січня 2022 року пропонується встановити вартість 40 хвилинного квитка на рівні 10 гривень, а разового квитка при купівлі у водія на рівні 15 грн. квиток пропонується за 420 грн. В останні роки інші міста України досить динамічно розвивають власний громадський транспорт, не рівняючись на столицю, тому зміна тарифів у Києві не сильно вплине на настрої в регіонах", - каже експерт.
Читайте також: Коли жити нема на що: в Україні намітився стрибок безробіття
Серед можливих наслідків ухвалення "транспортного" рішення – підвищення вартості послуг таксі. Цей вид перевізників завжди тримає носа за вітром, блискавично змінюючи правила гри за будь-якої зручної можливості. Чи варто чекати на чергове підвищення тарифів, Realist.online запитав у голови профспілки таксистів України Василя Попика.
"На сьогоднішній день у Києві тарифи встановлюють не таксисти, а посередники – різні інтернет-платформи, які становлять 95% ринку. Розгадати принципи їх ціноутворення поки що не вдалося нікому. Ми неодноразово зверталися до них за роз'ясненнями, якими економічними аспектами продиктовані їхні тарифи, але відповіді так і не отримали. Виходячи з логіки - так, ціни повинні зрости. Але на скільки, і коли вони піднімуться - зараз не знає ніхто", - сказав експерт.
Як це має працювати
Приклад грамотної та безперебійно працюючої системи – європейська модель функціонування транспорту, вважає Іван Черниш. Суть її полягає в тому, що, з одного боку, пасажирам пропонується зручна тарифна сітка з дешевими місячними проїзними квитками, а з іншого – місто платить перевізникам за пройдений ними кілометраж.
Читайте також: Як отримати картку киянина, щоб не платити 20 грн за проїзд: інструкція
"Таким чином, навіть якщо маршрутка або великий автобус везе 0 пасажирів - перевізник отримає за це гроші. Це забезпечить стабільність і прогнозованість транспорту, підвищить до нього довіру і збільшить кількість пасажирів, що перевозяться. Але це вимагатиме серйозних змін у транспорті, збільшення видатків з бюджету і створення культури оплати послуг із бюджету після їх надання замість безсистемних вливань у комунальних перевізників”, - каже транспортний експерт.
Повної трансформації системи вимагають і у громадській організації "Соціальний рух". За словами Катерини Кострової, влада повинна відмовитися від нереалістичної ідеї зробити комунальний транспорт "прибутковим" та субсидувати його у необхідному обсязі.
"Періодичне підвищення вартості проїзду в столиці – це не випадковість, а наслідок того, що влада намагається відсторонитися від виконання своїх соціальних функцій, нав'язуючи самофінансування та прибутковість апріорі неприбутковим сферам. Наповнювати бюджет слід за рахунок прогресивної ставки земельної плати для великого бізнесу та зборів із власників дорогих автомобілів", - сказала активістка Realist.online.
Читайте також: Тарифна пастка: як "дешева" електрика від уряду вдарить по гаманцях українців
Очевидно, ситуація склалася патова: місто не має грошей на мільярдні дотації, перевізники вимагають зробити тарифи вищими за запропоновані, а пасажири не можуть дозволити собі витрачати 20% зарплати на транспорт. Залишити це питання підвішеним не вдасться. Після закінчення опалювального сезону владі все ж таки доведеться дати відповідь на запитання: хто платитиме?
