Мільйони українців протягом останніх десятиліть потерпали від діяльності колекторів, яку часом досить важко відрізнити від рекету і шантажу. Щоб нарешті направити діяльність збирачів боргів в законне русло, парламент ухвалив закон, що забезпечує захист прав громадян при врегулюванні заборгованості. Цей закон вже набув чинності. Як тепер мають діяти колектори, і що їм віднині категорично заборонено.
Жодних колекторів без попередження
З 14 липня почав діяти Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості", який встановлює правила роботи колекторів.
Державним органом, який віднині контролюватиме діяльність колекторів, закон призначив Національний банк України (НБУ). Він буде вести реєстр підприємств, що займаються "врегулюванням заборгованості", встановлювати вимоги до таких підприємств та їхніх співробітників, контролювати дотримання вимог закону і за потреби накладати санкції на порушників.
Читай також: Другою особою, яку поранив "голосіївський стрілок", виявився колектор
Закон досить докладно врегульовує найбільш поширені способи тиску, які застосовуються колекторами при вибиванні боргів. Зокрема кредитні організації відтепер не можуть вписувати в договори інших осіб в якості поручителів тільки на основі слів позичальника. Відтепер для того, щоб людина виступила в ролі поручителя, необхідно укласти з нею окремий письмовий договір.
Також у разі несвоєчасного погашення позики, кредитор має право звернутися до колекторів тільки в тому випадку, якщо відповідний пункт міститься в кредитному договорі, і позичальник дав на це свою письмову згоду. В цьому випадку разом з договором позичальник повинен отримати інформацію про встановлені законодавством вимоги щодо етичної поведінки колекторів, про право споживача на звернення до НБУ щодо недотримання зазначених вимог, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої йому у процесі спілкування з колекторами.
Закон вимагає, щоб кредитор, якщо він передав право на вимогу за кредитом іншій особі або звернувся до колектора, протягом 10 днів письмово повідомив про це боржника і надав йому інформацію про нового кредитора або колектора.
Не брехати, не погрожувати, не вриватися
Важливо зазначити, що закон забороняє найбільш жорстокі способи, до яких колектори вдаються у своїй практиці.
Зокрема їм тепер заборонено будь яким чином взаємодіяти з особами, які не дали на це письмову згоду. Це повинне зупинити практику тиску на боржників через тероризування їхніх родичів, колег, сусідів, друзів та інших осіб з близького оточення.
А при спілкуванні з тими, хто дав на це згоду, колектори повинні дотримуватися досить суворих правил. Зокрема їм заборонено здійснювати будь які дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя або інших осіб, ставлять під загрозу їхнє життя, здоров’я та ділову репутацію, а також використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні дії стосовно зазначених осіб.
Також представники колекторської фірми не можуть брехати і вводити боржника або інших осіб в оману щодо:
- розміру, характеру та підстав виникнення заборгованості, а також наслідків, що настануть для споживача і його близьких осіб у разі невиконання умов договору;
- передачі питання про погашення простроченої заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного і кримінального переслідування;
- належності кредитора чи колектора до органів державної влади чи місцевого самоврядування.
Колекторам забороняється вступати в будь-які контакти зі споживачем чи поручителями з 20.00 до 9.00, а також у вихідні, святкові і неробочі дні.
В інший час доби колектор може зв’язуватися зі споживачем чи поручителем не більше двох разів на добу. Більше взаємодій дозволяється лише в тому випадку, якщо вони відбуваються з ініціативи самих названих осіб. При цьому такою взаємодією вважається акт спілкування, при якому особі передано змістовну інформацію про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), порядок її погашення, розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит або відповідно до закону. Тобто в принципі колектору не забороняється скільки завгодно дзвонити споживачеві і мовчати в слухавку, чи провадити бесіди на сторонні теми.
Читай також: В Україні держвиконавці отримають інформацію про рахунки боржників
Колектор не має права приховувати від споживача свій номер телефону, писати з прихованої електронної пошти чи приховувати будь які інші свої координати.
Функцію автоматичного додзвону колектор може використовувати не більше 30 хвилин на добу.
Також забороняється використовувати на конвертах або повідомленнях, що надсилаються споживачу або його близьким особам, зображення, що можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу (типу черепу і кісток), або відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи "виконавчий документ", "рішення про стягнення", "повідомлення про виселення" тощо, а також найменування органів державної влади, у тому числі осіб, які здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень.
Забороняється будь-яким чином повідомляти будь-кого, хто попередньо не дав на це письмової згоди, про заборгованість споживача.
Забороняється вимагати від будь-якої особи брати на себе зобов’язання щодо простроченої заборгованості, якщо це не передбачено кредитним договором, і ця особа не дала на це письмової згоди.
Забороняється вчиняти будь-які дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій, споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, або погрожувати вчиненням таких дій.
Заборонено вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж це передбачено договором про споживчий кредит або законом.
Якщо споживач письмово повідомив колектора про те, що у справі про заборгованість його інтереси представляє певна особа, колектору заборонено вступати в будь-які контакти будь з ким, окрім названого представника.
Колектор не може особисто зустрічатися зі споживачем чи особою, яка надала на це згоди, без попереднього узгодження часу і зустрічі з цією особою - кінець несподіваним візитам.
Читай також: Гроші з рахунків боржників будуть списувати автоматично: як це буде працювати
Відтепер колектори зобов’язані привести всю свою діяльність у відповідність до вимог закону. Причому не лише щодо тих договорів, які були укладені після дати, коли він вступив в силу (14 липня).
"Колектори мають притримуватися вимог закону не лише з боржниками, які набули такого статусу після введення в дію закону, а і з тими, борг у яких виник до цього часу, - розповіла адвокат, керiвник цивiльноi практики фірми "Горецький і партнери" Дарина Старовойтова. - А якщо вони будуть порушувати права споживача (його родичів, представників тощо), посилаючись на те, що договір укладений до вступу закону в силу і на нього не поширюються нові вимоги, то такі дії є порушенням і можуть бути оскаржені до НБУ."
Окрім того, за словами адвоката, закон передбачає, що на вимогу споживача (або пов’язаних чи близьких до нього осіб) кредитодавець зобов’язаний надати інформацію про колектора. Цим правом може скористатися і боржник, чий борг виник до 14 липня.
Таким чином, якщо раніше боржнику, або його близьким телефонували серед ночі з прихованих номерів анонімні молодики з погрозами і образами, то тепер вони зобов’язані радикально змінити свою поведінку: дзвонити вдень, бути ввічливими, назватися і повідомити свій телефон, назву і адресу колекторської фірми, яку вони представляють.
За порушення - штраф
Щоб підкріпити суворість названих заборон, закон встановлює також покарання для кредиторів і колекторів за їх порушення.
Так, якщо кредитор надасть право вимоги за кредитом іншій особі без повідомлення про це споживача, це тягне за собою штраф у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100-10 200 гривень) за кожен випадок такого неповідомлення.
Недотримання колекторами при роботі з боржниками встановлених законодавством вимог щодо етичної поведінки карається штрафом у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 - 102 000 гривень).
Залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до реєстру колекторських компаній, тягне штраф у розмірі від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 000 - 136 000 гривень).
Недотримання встановлених законом вимог до договору про споживчий кредит - у розмірі від 5000 до 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 000 - 119 000 гривень).
Кримінальникам вхід заборонено
Національний банк на виконання закону вже розпочав реєстрацію компаній, які бажають займатися колекторською діяльністю. Одночасно він встановив власною постановою кваліфікаційні вимоги до працівників таких компаній, які за своїми посадовими обов’язками безпосередньо спілкуються зі споживачами та іншими причетними особами. Їх небагато, але вони суттєві.
Щодо професійної придатності цим співробітникам належить мати достатній рівень знань для виконання вимог законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг, включаючи вимоги до безпосередньої взаємодії зі споживачами фінансових послуг під час урегулювання простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), та законодавства України про захист персональних даних.
Вимога до ділової репутації - не мати судимості за кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, власності, у сфері господарської діяльності, використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, проти життя та здоров’я особи, не знятої або не погашеної в установленому законодавством України порядку.
В разі порушення цих та інших встановлених законом вимог, НБУ має право накладати на винні колекторські компанії покарання у вигляді письмових застережень, штрафів, тимчасової заборони займатися колекторською діяльністю або повного виключення компанії з реєстру.
Також, окрім скарги до Національного банку, потерпілий від некоректних дій колекторів споживач має можливість звернутися до суду з позовом про захист своїх прав, а також про відшкодування моральної шкоди. Втім до таких процесів потрібно докладно готуватися.
"Позов має містити інформацію про порушене право споживача, коли і конкретно в чому виявилося порушення, розмір сум, щодо яких заявлено вимоги з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, - рекомендує Дарина Старовойтова. - З метою доведення факту порушення необхідно фіксувати процес комунікації, вимагати надання інформації про себе та особу-кредитора, вимагати документів про заборгованість в письмовому вигляді. Позивач має довести факт завдання йому шкоди, і зауважимо на тому, що на практиці ці справи є вкрай «чутливими» і доволі складними. Варто відмітити, що до сьогоднішнього дня захистити свої права в судовому порядку від посягань колекторів боржникам вдавалося вкрай рідко."
Також, нагадує адвокат, варто мати на увазі, що позивачі у справах про захист їх прав звільнені від сплати судового збору. Але якщо позивач просить суд стягнути моральну шкоду, то пільги у цьому випадку відсутні. Так що, звертаючись до суду, варто спочатку об’єктивно оцінити міцність своїх позицій і переконливість наявних доказів.
