В Єдиному реєстрі боржників вже накопичилося 5,5 млн боргів. Більшість з них - борги перед комунальними установами, за порушення ПДР або ж за несплату аліментів. Тільки тепер боржникам доведеться куди складніше, адже банки зможуть автоматично списувати заборгованості з їх рахунків.
Як працюватиме нова процедура і до чого варто підготуватися українцям, розбирався Realist.online.
Що змінилося для боржників
23 березня 2021 року Міністерство юстиції видало наказ, згідно з яким з рахунків боржників гроші будуть списуватися автоматично. До цього виконавці і банки могли примусово стягувати тільки кошти за несплату аліментів. А ось у всіх інших випадках банки блокували рахунки, але для стягнення коштів потрібен був окремий паперовий запит.
Зараз всю цю процедуру набагато спростили і борги можна списати онлайн всього за допомогою декількох кліків.
До системи автоматичного списання вже підключили сім банків:
- «ПриватБанк»,
- «Універсал банк», монобанк,
- «ОКСІ Банк»,
- «ТАСкомбанк»,
- «Індустріалбанк»,
- «Банк Восток»,
- «ПроКредит Банк».
Ще 44 установи підключені в тестовому режимі, очікується, що найближчим часом до системи автоматичного списання боргів будуть приєднані 62 з 73 українських банків.
Ірина Домітращук, адвокат АТ «Вишневий і Партнери», розповідає, як тепер проходить процедура списання боргів. Так, спочатку виконавці за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) створюють вимогу на отримання інформації про наявність та стан рахунків боржника.
«Потім, банки, не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання вимоги, за допомогою системи автоматизованого арешту коштів надсилають виконавцю інформацію про рахунки боржника. Після отримання інформації від банку, виконавець за допомогою АСВП створює і направляє в банки, в яких відкриті рахунки боржника, постанову про арешт коштів. Надалі банки арештовують кошти на рахунках боржника», - пояснила Realist.online Домітращук.
Чому говорять про зникнення банківської таємниці
Справа в тому, що сам принцип стягнення боргу не змінився, просто спростилася процедура. Так, після того, як у людини з'являється заборгованість, яку він не має наміру оплатити, справа передається до суду, де боржника зобов'язують віддати гроші. Після цього підключається Державна виконавча служба або ж приватні виконавці, які повинні посприяти цьому процесу.
Але виконавці не могли до цього просто виявити, в якому з усіх українських банків у боржника є рахунок, тому доводилося відправляти запити і документи в велику кількість фінансових установ. У той же час, далеко не всі банки згодні надавати інформацію про номери рахунків боржників та суми, які є у них на рахунках.
Тепер на вимогу держорганів і виконавців банки повинні відкривати:
- дані про рахунки клієнтів, які мають борги;
- номера рахунків;
- інформацію про наявні засоби.
Андрій Авторгов, заступник Голови Комітету Асоціації правників України з конкурсного права, приватний виконавець, пояснює, що на відміну від юридичних осіб, про відкриття рахунків яких відразу повідомляється Державна фіскальна служба, держава не веде реєстр банківських рахунків фізичних осіб.
«Для того, щоб виявити рахунок боржника фізичної особи в банківській установі, державному чи приватному виконавцю необхідно відправити запити в усі банки країни, а їх на сьогодні налічується 73. Ця процедура відбувається в «паперовій формі», займає багато часу і досить дорога, оскільки одне рекомендоване поштове відправлення коштує близько 30 гривень. Неважко підрахувати, що тільки на пошук рахунків одного боржника витрачається більше 2000 грн. При цьому, в подальшому витрачені кошти будуть стягнуті з боржника в якості витрат виконавчого провадження», - пояснює Realist.online Авторгов.
У чому плюси такої системи
Незважаючи на те, що після такого нововведення у всіх українців відразу з'являються думки про те, що одного разу вони прокинуться і не виявлять грошей на своїх картах, справи йдуть не так страшно.
Андрій Авторгов каже, що нова процедура для боржників означає, що рішення судів потрібно виконувати, не чекаючи примусового виконання, а для стягувачів - швидке отримання присуджених коштів.
«Щодо помилкового списання коштів - потрібно зауважити, що чим більше виключається з процесу людський фактор, тим менше ймовірність будь-якої помилки. Звичайно, громадянам, які заборгували за комунальні послуги, або боржникам банків, такі нововведення можливо не сподобаються. Однак думка громадян зміниться на протилежне, коли завдяки цьому нововведенню почнуть швидко і оперативно виконуватися судові рішення про стягнення аліментів, відшкодування збитків, заподіяних ДТП або заливкою квартири», - зазначив Авторгов.
Ірина Домітращук, каже, що, напевно, кожен, хто має картку в банку і неоплачені штрафи за порушення правил дорожнього руху, переконався в тому, як швидко накладається арешт на карткові рахунки - в день відкриття провадження виконавець виносить постанову про накладення арешту, яка потім направляється в банк, і банк в свою чергу блокує картку до погашення заборгованості.
«Раніше виконавець не мав повноважень просто списати таку заборгованість з карти - для цього необхідно було направити в банк платіжну вимогу на примусове списання коштів після отримання відповіді від банку про залишок коштів на рахунку. Після погашення боргу в повному обсязі виконавець посилав в банк постанову про зняття арешту з рахунку, і тоді карту розблокували і нею можна було користуватися далі», - каже Домітращук.
А зараз все це зробити набагато простіше - з карти буде списана сума заборгованості без блокування всього рахунку.
Що стосується попереджень, то згідно із законодавством, людині обов'язково повідомляють про відкрите виконавче провадження. Але якщо людина не живе за адресою прописки або просто не змогла отримати лист з інших причин, про виконавче провадження він може і не знати. Правда зараз відстежити всі це можна в додатку «Дія» або ж в реєстрі виконавчих проваджень.
Що показує зарубіжний досвід
Хоча для України це і стало нововведенням, але за такими правилами давно живуть в усьому світі. Наприклад, в Хорватії та Португалії діє Єдиний реєстр банківських рахунків, який веде один суб'єкт. У Литві виконувати судові рішення виконавцям допомагає Інформаційна система грошових обмежень (PLAIS), яка самостійно списує кошти і направляє їх на рахунки судового виконавця в необхідному розмірі.
Навіть в Білорусі з 1.01.2020 почала працювати Автоматизована інформаційна система виконання грошових зобов'язань (АІС ІДО), власником якої є Національний банк країни.
Тому юристи і адвокати чекають, що нововведення все ж полегшить життя як виконавцям, так і боржників.
