У п'ятницю, 17 грудня, набув чинності наказ №313 Міністерства оборони України, який розширює перелік спеціальностей, після отримання яких жінки беруться на військовий облік. Протягом наступного року представниці певних професій будуть зобов'язані приєднатися до військкоматів. У лічені дні реформа стала темою для обговорення номер один у суспільстві та обросла різноманітними міфами, які у свою чергу породили чимало страхів серед українців.
Realist.online розбирався, кого і наскільки торкнуться нововведення, а також чи готове українське суспільство взагалі до таких змін.
Основні положення
Прийняттю гучного указу не передувала навіть мінімальна інформаційна кампанія, під час якої громадянам пояснили б необхідність цих нововведень та те, як вони вплинуть на життя українок. В результаті, побачивши кричущі заголовки в ЗМІ, багато хто зробив висновки, що буквально із завтрашнього дня жінок почнуть викликати на передову.
Перше і головне, що необхідно знати про дану реформу: на сьогодні вона несе суто бюрократичний характер і не передбачає оголошення мобілізації, призову жінок на військову службу, проведення військових навчань та зборів. Служити в армії, як і раніше, можуть лише ті, хто вибрав цю професію добровільно, уклавши контракт із ЗСУ.
Читайте також: В Україні показали новинки для ЗСУ: гвинтівку проти дронів та бойового робота (фото)
Згідно з наказом Міноборони, який був прийнятий ще 11 жовтня, в Україні розширився перелік спеціальностей та професій, отримавши які жінки віком від 18 до 60 років мають бути взяті на військовий облік. До списку потрапили 35 спеціальностей та понад 100 професій, серед яких: лікарі, бібліотекарі, офіціантки, журналістки, менеджери з реклами тощо.
Прийняття документа продиктоване законом України №1357 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку", який набрав чинності ще 24 квітня цього року.
За ухилення від взяття на військовий облік передбачається адміністративна відповідальність – штраф від 850 до 1700 грн. Покарання понесуть і роботодавці військовозобов'язаних жінок, що ховаються від військкомату. Наразі начальники мають контролювати наявність військового квитка у підлеглих, які підпадають під перелік спеціалістів в указі. Також роботодавець повинен повідомити про їх обов'язок стати на військовий облік та перевірити виконання оформлення. Інакше на нього чекатиме штраф від 5100 до 8500 грн.
Читайте також: Скасування призову до армії: благо чи популізм для воюючої України
Водночас, за словами головнокомандувача ЗСУ генерала-лейтенанта Валерія Залужного, поспішати з походом до військкомату поки що не варто.
"Я хочу заспокоїти жінок, що я за гендерну рівність і повністю це підтримую: вже завтра не треба бігти у військкомат, не потрібно займати чергу, не треба шукати когось, хто допоможе це все зробити, ми це робитимемо планово, поступово, і все буде добре", - цитує Залужний Інтерфакс-Україна.
Також повідомляється, що веденню адміністративної відповідальності передуватиме перехідний період, який триватиме до кінця 2022 року. За потреби терміни буде продовжено.
Технічний аспект
Незважаючи на те, що поки що про мобілізацію не йдеться, у багатьох виникли сумніви щодо доцільності даної реформи в її нинішньому вигляді. Адже саме по собі внесення до реєстру десятків тисяч жінок не додасть реальної обороноздатності нашій армії.
Читайте також: Зимова війна на Донбасі: з'явилися нові відео ударів у відповідь ЗСУ
Щоб офіціантки, менеджери та бібліотекарі були корисними під час бойових дій, вони повинні пройти мінімальну військову підготовку та знати, що від них може потребуватися.
Хто, де і яким чином інструктуватиме військовозобов'язаних, поки що невідомо. Як і те, в якому режимі доведеться працювати військкоматам, щоб взяти на облік таку кількість жінок до запровадження штрафів за прострочення.
Екс-спікер Генштабу ЗСУ, полковник Владислав Селезньов упевнений: робити висновки про ефективність цього підходу поки що передчасно. За його словами, одноголосне ухвалення рішення Верховною Радою, проходження документа через Мін'юст і підтвердження його обґрунтованості головнокомандувачем ЗСУ говорить про законність цієї норми і цілком серйозні очікування від її реалізації.
Читайте також: З'явилося нове відео ударів ЗСУ по бойовиках – видно, як вони розбігаються
"Що ж стосується технічного виконання, на першому етапі можуть бути складнощі з організацією обліку, проведенням медичних комісій, з постановою на облік, але для імплементації закону в життя є рік. Думаю, відповідні органи та структури впораються з цим завданням. Як і всі ми, я розраховую на здоровий глузд виконавців. Зрозуміло, що покладати на непідготовлену людину цілий перелік нових обов'язків - справа безнадійна. Але якщо ви хороший спеціаліст у сфері журналістики, ви зможете успішно виконувати обов'язки військового кореспондента. Так буде і з іншими спеціальностями. Головне, щоб впровадження реформи було гнучким: враховувався стан здоров'я, сімейний стан військовозобов'язаних жінок та інші соціальні складові", - сказав Владислав Селезньов у коментарі Realist.online.
Реакція суспільства
Раптова поява новин про масову постановку жінок на військовий облік викликала хвилювання у суспільстві. На тлі розмов про можливість відкритої агресії РФ проти нашої країни, багато громадян сприйняли таке рішення уряду як підтвердження наближення повномасштабної війни.
Читайте також: Сергій Лавров "за Фрейдом" підтвердив, що росіяни хочуть війни
За словами провідного експерта соціальних та гендерних програм Центру Разумкова Ольги Піщуліної, дана реформа не призведе до протестних настроїв серед населення, але цілком можливо негативно позначиться на рейтингу чинної влади.
"Якщо згадати історію 30-річної давності, практично всі випускниці вищих навчальних закладів були військовозобов'язаними. Згодом це зійшло нанівець, зараз знову відроджується. Жодної трагедії в цьому немає, протестувати жінки точно не підуть. Особливо з урахуванням того, що поки що це носить характер скоріше опису населення. Інша річ, що нагнітання напруги, особливо перед новорічними святами, може знизити рівень довіри до влади та призвести до падіння її рейтингів", - сказала соціолог у коментарі Realist.online.
У тому, що українки не спасують перед новим викликом, упевнена і психолог, психотерапевт Лілія Бабічева. За словами експерта, у цьому питанні все залежатиме від рівня мотивації та особистісних якостей кожної жінки.
"Так, у суспільстві існує певний стереотип: чоловік повинен воювати, а жінка - чекати його вдома. Але ж далеко не всі чоловіки за своїм характером воїни? Багато залежить від того, які установки були в сім'ї, в яких умовах людина росла і виховувалась. Є певна категорія жінок, які готові до цього. Може, звісно, не воювати у прямому розумінні цього слова, але використати свою професійну компетентність на благо нашої армії – безумовно", - каже Лілія Бабічева у коментарі Realist.online.
Читайте також:Прес-конференція Путіна: історична амнезія з агресивною патиною "совка"
Мотивація – один із ключових аспектів у формуванні ставлення до служби, упевнена психолог. Якщо жінка втратила на війні близьку людину або розуміє, що війна несе пряму загрозу її сім'ї, вона "встане в стрій", незважаючи на всі складнощі та страхи.
.png)
Реакція українських чоловіків на реформу також виявилася неоднозначною. Поки одні не готові навіть припустити думку про заклик їх дружини та дочки на війну, інші вправляються в дотепності на тему перемоги фемінізму та рівноправності статей. За словами психолога, прояви сексизму – не рідкість у нашому суспільстві, але за умов війни подібні рамки можуть стиратися.
"Якщо чоловік схильний до сексизму, його важко переконати. Але я особисто знаю дівчат, які пішли служити, і виконують свої обов'язки повною мірою. Чоловіки сприймають їх рівноправними та рівноцінними товаришами по службі. У той же час, є й ті, хто посилається на приналежність до "слабкої статі", намагаються уникати важкої роботи, часто скаржаться. Ставлення до них відповідне", - каже експерт.
Читайте також: У яких випадках жінок заберуть до армії: у Міноборони дали чітку відповідь
Сім років тому Росія розв'язала проти України "гібридну війну", підготуватися до якої ми не мали можливості. Тоді тисячі жінок стали на горло стереотипам, страхам та умовностям, ставши снайперами, розвідницями, парамедиками, волонтерами та військовими журналістами. З того часу українська армія стала однією з найкращих у Європі, а рівень професіоналізму солдатів суттєво підвищився. Хочеться вірити, що маючи за плечима гіркий досвід втрат і, поки що, достатньо часу, уряд створить усі умови для якісної підготовки потенційних військовослужбовців до тих викликів, які на них можуть чекати.
