З початку поточного року набула чинності постанова № 305 Кабінету Міністрів України "Про затвердження норм та Порядку організації харчування у навчальних закладах та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку". Над оновленим меню працювали дієтологи, технологи, фахівці МОЗ, шеф-кухарі та навіть перша леді України – Олена Зеленська. Новий раціон мав стати кориснішим за попередній, а страви – більш привабливими для дітей. Ось тільки запропоноване меню сподобалося далеко не всім.
Realist.online з'ясовував, чому реформа дитячого харчування супроводжується черговим шквалом обурення українців, і що з цього приводу думають фахівці зі здорового харчування.
Читайте також: Здорове харчування для дітей: стереотипи та правила
Що змінилося?
Нову систему дитячого харчування для навчальних закладів та оздоровчих закладів анонсували протягом року. Участь у її розробці Олени Зеленської та відомого шеф-кухаря Євгена Клопотенка привертала до реформи підвищену увагу преси. До початку запуску програми її загальна концепція була зрозумілою і сприймалася суспільством позитивно, але, як з'ясувалося, гарно і корисно – не дорівнює смачно.
Нове меню розраховане на 4 тижні та складається з 160 страв. Серед них – українські шпундра, банош та полтавський борщ, грузинський чахохбілі та лобіо, мус із вареного м'яса, бланманже, фриттата та багато іншого.
Читайте також: Збитися з пантелику не вийде: в Україні росте кардинально нове покоління
Крім "мультинаціональності" нового меню, змінився і підхід до приготування страв. Тепер діти харчуватимуться не смаженим, а вареним, тушкованим та запеченим. До раціону додали більше овочів, фруктів, молочних продуктів та м'яса, зменшивши порції хліба та інших швидких вуглеводів.
Кількість фруктів у раціоні збільшили до 100 г на день, а м'ясо подаватимуть двічі протягом тижня по 70, 100 чи 120 г залежно від віку дитини. Також школярі щодня отримуватимуть порцію молока чи молочних продуктів. Дітям запропонують на вибір: 200 мл молока, 125 мл йогурту або кефіру, 125 г сиру кисломолочного, 75 г м'якого сиру, або 15 г сиру твердого, 25 г сметани.
У дитячих навчальних та оздоровчих закладах тепер заборонені:
- м'ясні та рибні продукти промислового та кулінарного виробництва (сосиски, ковбаси, консерви);
- гриби;
- непастеризоване молоко та молочні продукти з непастеризованого молока;
- непастеризовані соки, газовані напої та кава;
- продукти із вмістом солі понад 0,12 г на 100 г готового продукту або з вмістом цукру понад 10 г на 100 г готового продукту;
- також заборонено продавати кондитерські вироби та солодкі зернові продукти, продукти з кремом, морозиво, харчові концентрати.
Читайте також: Салат мій – ворог мій: вчимося зберігати та доїдати готові страви після свят
У стравах зменшили кількість солі, цукру, хліба, жирів. Згідно з новими стандартами, кількість цукру не повинна перевищувати норму в 7,5 г на один прийом їжі, а кількість хліба за один прийом повинна бути зменшена з 60-80 г до 30-50 г.
Голодні діти, обурені батьки
Якщо з відмовою від ковбас, чіпсів та смаженого батьки українських школярів погодилися одразу, то урізання порцій хліба та прісність їжі викликала обурення.
Після перших відвідувань дітьми дитсадків і шкіл з оновленим меню, в соцмережах розгорілися справжні баталії. Одні мами скаржаться на те, що дитина відмовляється їсти несолоний суп і пити какао без цукру, інші – навпаки, раді, що їхні діти харчуються правильно.
Особливо "дісталося" одному з авторів меню – Євгену Клопотенко. Обурені новим раціоном дітей батьки поділилися своїми емоціями на сторінці шеф-кухаря у Instagram.
2.png)
Крім спірних поєднань продуктів, ситуацію ускладнює і те, що далеко не всі шкільні кухарі вміють готувати незвичні страви ресторанного рівня. До того ж, приготування деяких позицій у меню займає набагато більше часу, ніж можуть собі дозволити працівники їдалень. У результаті, навіть те, що теоретично могло б бути смачним, готується з порушенням технології.
За останні два тижні на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України з'явилося одразу дві петиції (№22/131300-еп та №22/132508-еп) з вимогою скаувати нову систему харчування для дітей.
Читайте також: Продуктові картки в Україні: допомога бідним чи плацдарм для корупційних схем
За словами самого Євгена Клопотенка, адміністраціям шкіл надали вибір: готувати за запропонованими рецептами або ж розробляти власні, з урахуванням нових вимог та норм. Що ж до прісності їжі, то повну відсутність солі та цукру шеф-кухар назвав порушенням – їх кількість повинні зменшувати поступово.
Також кулінар порадив батькам звірити фото страв із розробленого ним меню з тим, що подають дітям у школах. Як це зробити за умов карантинних обмежень, коли батьків не пускають до шкіл, Євген Клопотенко не уточнив.
"Але навіть за всіх цих обставин я розумію, що деякі кухарі мають недостатню кваліфікацію. Тому у лютому-березні моя команда Культура їжі I Cult Food разом з Україно-швейцарським проектом Діємо Для Здоров'я запустять в обласних центрах офлайн-тренінги для кухарів", написав Клопотенко на своїй сторінці у Facebook.
Запастись терпінням
Варто зазначити, що знайшлися й ті, кому оновлене меню припало до душі. І хоча поки що вони – у меншості, серед шанувальників такого харчування - чимало медиків.
Читайте також: Дитина часто хворіє в садку: Комаровський пояснив, у якому разі це нормально
За словами сімейного лікаря, доктора-дієтолога Дарії Лівих, дана тенденція в дитячому харчуванні є правильною: запропонований раціон цілком збалансований, а введені обмеження допоможуть захистити дітей від проблем зі здоров'ям.
"Новим меню в школах я задоволена. Раніше воно мало надлишок цукру, швидких вуглеводів, що негативно позначалося на здоров'ї дітей та їх інтелектуальних здібностях. Особливо це стосувалося булок, у складі яких був маргарин, рослинні та гідрогенізовані жири – трансжири, які ніколи не залишають наше тіло. Зменшення кількості солі та цукру в стравах - теж правильне рішення. Що ж до зменшення порції хліба, це буде компенсовано крупами, кашами, повільними вуглеводами, які також є гарними джерелами енергії", - говорить експерт у коментарі Realist.online.
За словами дієтолога, жодних проблем при переході на здорове харчування не може бути. Для цього потрібно лише дати дітям час та можливість звикнути до нового раціону. Результат безперечно буде того вартувати.
"Поступово діти звикатимуть до цього. Зрозуміло, що батькам теж необхідно включитися в процес - самим перейти на здоровіше харчування. Це піде на користь абсолютно всім. Але треба набратися терпіння. Не всі люди з радістю сприймають такі зміни, хоча, як правило, вони несуть лише користь здоров'ю", - каже Дар'я Лівих.
Читайте також: Усі дослідження унікального продукту: ТОП-5 корисних властивостей кави
"Кулінарна реформа" у школах йде зі скрипом. Її успіх залежатиме від трьох факторів: якості продуктів, технології приготування та майстерності кухарів. Поки що школи не можуть повною мірою забезпечити дотримання цих умов. Ситуацію посилює і те, що люблячі батьки часто не здатні відрізнити смачне від корисного, і не готові змінювати власний раціон для формування у дітей правильних харчових звичок.
