В Україні створюють єдиний реєстр споживачів газу, який з одного боку може спростити та врегулювати надання послуг в цій сфері, а з іншого – створити нові можливості для зловживань та навіть поставити під удар безпеку як всієї газової інфраструктури так і кожного українського споживача.
Читайте також: "Нафтогаз" збільшив ціни майже в шість разів: кого це стосується
Так, 18 січня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла Постанову згідно з якою, газопостачальні компанії (ліцензіати) будуть зобов’язані вносити "відомості про споживачів природного газу, приєднаних до мереж ліцензіатів, до інформаційної бази даних споживання природного газу".
Необхідність корегування існуючих ліцензійних умов виникла через нещодавній Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи".
Внормування процесу сплати за послуги з приєднання до газотранспортної або газорозподільної систем було одним з гештальтів для держави. Створення єдиної методики, а отже і чіткої цінової політики, незалежно від виконавця, місцезнаходження об’єктів замовника та інших варіативних факторів дійсно могло б стабілізувати нестабільний ринок газу, принаймні його окремі аспекти.
Але вже зараз можна сказати, що, на жаль, ця законодавча ініціатива не стала інструментом вирішення проблем, натомість – може породити нові механізми зловживання службовим становищем та реалізації корупційних схем, що можуть призвести до подальшого зростання вартості комунальних послуг через підвищення тарифу на транспортування природного газу та його аналогів.
Також свіжий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи" створює монополію Оператора ГТС на контроль газорозподільчих систем.
Крім того, Законом передбачена можливість використання бюджетних коштів під час проведення закупівель на розсуд Оператора ГТС (з метою забезпечення підключення замовників), що може призвести до вимивання грошових коштів з державного бюджету в інтересах окремих юридичних та фізичних осіб. А, як прийнято у чинного Уряду, кожна недостача закривається або за рахунок споживачів (підвищення тарифів, додаткових платежів тощо), або позичанням грошей під відсотки, що врешті решт ляже на плечі споживача.
Крім цього, Закон України створив статтю 21 (Забезпечення контролю за використанням ресурсів природного газу), що вводитиметься до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".
Доповнення передбачає створення інформаційної бази даних споживання природного газу. За своєю суттю втілення вказаної ідеї є необхідним, та чи доцільне воно зараз?
Читай також: Чи варто чекати на падіння цін на газ – коментар експерта
Можна припустити, що для функціонування та вирішення завдань, що покладатимуться на держателя інформаційної бази даних йому надаватимуться:
- персональні дані користувачів;
- дані про їх фінансовий стан;
- інформація про рахунки (банківські, розрахункові, особисті);
- ідентифікаційні номери лічильників, місця їх розташування тощо.
Однак, не зрозумілими залишаються:
- джерело фінансування інформаційної бази даних;
- статус доступу до бази;
- коло осіб, що користуватимуться, наповнюватимуть або ж здійснюватимуть її адміністрування.
Тенденції на ринку комунальних послуг та у сферах пов’язаних з природними ресурсами, що перебувають у користуванні громадян спонукають вважати, що найймовірнішим джерелом фінансування стануть надходження від сплати комунальних платежів за рахунок чергового підвищення їх вартості.
На додачу до цього, Статтею 21 визначено, що "Утримувача інформаційної бази даних і адміністратора інформаційної бази даних визначає Кабінет Міністрів України". Найвірогідніше, що це будуть саме приватні компанії.
Беручи до уваги нещодавню успішну кібератаку на державні ресурси та бази даних, результати якої можуть давати про себе знати досить довго, виникає питання: чи доцільним буде запуск та наповнення інформаційного масиву, що міститиме дані про окремі операційні можливості українських об’єктів підвищеної небезпеки, допоки не буде забезпечено відповідного рівня захисту інформації? Адже, під ударом можуть опинитись системи управління газотранспортною системою України, підземні газові сховища та десятки тисяч їх відгалужень.
Читай також: Тарифи на розподіл газу зміняться: названo дата
