За одними з найвизначніших проривів в авіації, медицині, інженерії та зелених технологіях стоять українські творці змін. Варто переглянути спадщину та триваючий вплив тих, хто допоміг просувати глобальні інновації. Про це пише Анастасія Степаненко, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Ігор Сікорський: Людина, яка подарувала нам гелікоптер
Ігор Сікорський з юних років був захоплений польотами. Натхненний ескізами Леонардо да Вінчі та науковими проривами свого часу, він створив свою першу робочу модель літального апарата у віці лише 12 років. Ця рання пристрасть зрештою змінила майбутнє авіації.
У роки перед Першою світовою війною Сікорський спроектував і пілотував перший у світі успішний багатодвигунний літак — «Руський Витязь», а пізніше — «Ілля Муромець», величезний чотиридвигунний бомбардувальник, який запровадив такі інновації, як закриті кабіни та простір для пересування під час польоту. Ці літаки не лише змінили військову авіацію, але й проклали шлях для далеких пасажирських перевезень.
Після революції Сікорський емігрував до Сполучених Штатів у 1919 році, прибувши лише з амбіціями та вірою у вертикальний політ. Він працював на різних роботах, перш ніж заснувати компанію Sikorsky Aircraft Corporation у 1923 році.
У 1939 році Сікорський сконструював і пілотував VS-300, перший практичний одномоторний гелікоптер. Він мав головний ротор і вертикальний хвостовий ротор — конфігурацію, яка використовується і сьогодні. Його конструкція подолала обмеження, що гальмували розвиток гелікоптерів протягом десятиліть, зробивши можливими вертикальний зліт, зависання та контрольований політ. Гелікоптер, колись фантазія, став інструментом для рятувальних місій, військових операцій, медичних евакуацій та багато чого іншого.
Степан Тимошенко: Батько сучасної інженерної механіки
Степан Тимошенко вважається засновником сучасної інженерної механіки — дисципліни, яка лежить в основі майже всіх галузей будівельної, механічної та цивільної інженерії. Він заклав теоретичні основи для розуміння поведінки матеріалів під дією напруги, деформації та деформування.
Після втечі від політичних потрясінь початку 20-го століття він обіймав академічні посади в Німеччині, Югославії, а згодом оселився в США, де викладав у Мічиганському університеті та Стенфордському університеті. Його підручники стали стандартними довідниками в інженерній освіті по всьому світу і використовуються донині. Він мав рідкісний талант поєднувати математичну точність із практичним застосуванням, роблячи складну теорію доступною та практичною.
Найвідоміший внесок Тимошенка — теорія балки Тимошенка, яка скоригувала та розширила класичну теорію балки Ейлера-Бернуллі, враховуючи деформацію зсуву та ефекти ротаційного згинання. Це дозволило значно точніше аналізувати короткі балки та високочастотні вібрації, що революціонізувало розрахунки в механічній та цивільній інженерії.
Микола Амосов: Піонер хірургії серця
У середині 20-го століття хірургія на відкритому серці була ще на початковому етапі розвитку. Микола Амосов увійшов в історію, виконавши першу успішну операцію з протезування мітрального клапана за допомогою протеза, який він сам спроектував і сконструював. Його антитромботичні клапанні імплантати зменшили ризик утворення тромбів і значно покращили виживання та відновлення пацієнтів із тяжкими захворюваннями серця.
Але його робота не обмежувалася операційною. Амосов заснував Київський інститут серцево-судинної хірургії, який швидко став одним із найпередовіших кардіологічних центрів у Радянському Союзі і залишається провідною установою сьогодні.
Невтомний винахідник, Амосов мав десятки патентів і розробив нові інструменти та хірургічні техніки, які використовуються й досі. Його робота виходила за межі біомедицини — він глибоко цікавився кібернетикою та теорією систем, досліджуючи взаємодію людини і машини, функціонування організму як системи, а також вплив поведінки, стресу та способу життя на здоров’я.
Євген Патон: Революція у зварюванні
До інновацій Патона зварювання було повільним, ручним процесом, що обмежувало масштаби, швидкість і міцність промислового будівництва. У 1930-х роках, очолюючи дослідження в Інституті електрозварювання в Києві, він розробив метод автоматичного дугового зварювання, який використовував флюс для захисту зварного шва від атмосферного забруднення. Цей прорив уможливив якісні, послідовні зварні шви, які можна було масово виробляти, що стало революцією в точності та ефективності інженерії.
Його метод знайшов застосування під час Другої світової війни, коли Радянському Союзу терміново потрібні були швидші способи виробництва міцних танків, кораблів і зброї. Завдяки інновації Патона були створені перші суцільнозварні мости та броньовані машини — міцніші, легші та швидші у виробництві, ніж будь-коли раніше. Зварювання під флюсом змінило логістику військового виробництва. У 1941 році команда Патона побудувала перший у світі суцільнозварний міст через річку Дніпро в Києві. Хоча міст пізніше був зруйнований під час війни, його успіх заклав основу для сучасного будівництва зварних мостів у всьому світі.
Патон також заснував дослідницьку установу світового рівня — Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона, який продовжує лідирувати в технологіях зварювання та матеріалознавстві.
Сергій Корольов: Архітектор космічної ери
Сергій Корольов був блискучим інженером і візіонером, який стояв за радянською космічною програмою — людиною, чиї ідеї та рішучість вперше підняли людство за межі Землі. Його часто називають батьком практичної астронавтики, адже його робота запустила не лише супутники та космонавтів, але й цілу сучасну еру космічних досліджень.
Талановитий конструктор і пілот-випробувач, він захоплювався ракетобудуванням задовго до того, як світ повністю усвідомив його можливості. Але його шлях був далеко не простим. У 1938 році Корольова ув’язнили під час сталінських чисток, і він провів роки в трудових таборах. Проте його геній не міг залишитися непоміченим. Зрештою звільнений для роботи в секретному дослідницькому центрі, він очолив конструкторське бюро, яке стало центром радянської аерокосмічної інженерії.
Під його керівництвом Радянський Союз у 1957 році запустив «Супутник-1» — перший у світі штучний супутник, що шокував Захід і започаткував космічні перегони. Всього через чотири роки Корольов керував історичною місією Юрія Гагаріна, який у 1961 році на кораблі «Восток-1» став першою людиною в космосі. Ці місії були глибокими науковими та технологічними досягненнями, здійсненими в умовах надзвичайної секретності та тиску.
Корольов мріяв про пілотовані місячні місії та постійні космічні станції задовго до того, як вони стали реальними. На жаль, він раптово помер у 1966 році, не встигнувши реалізувати багато зі своїх амбіцій, а радянський уряд тримав його особу в секреті до самої смерті, побоюючись стратегічних наслідків розкриття імені головного розуму своєї космічної програми. Попри це, спадщина Корольова живе в кожному запуску ракети, космічному зонді та подорожі астронавтів.
Валентин Фречка: Перетворення листя на папір
У 2017 році, у віці лише 17 років, Валентин Фречка винайшов спосіб перетворення опалого листя на папір, замінивши традиційну деревну целюлозу на екологічно чисту альтернативу. Те, що почалося як шкільний науковий проєкт, переросло в Releaf Paper — стартап із амбітними екологічними цілями.
Тільки в Києві щороку збирають понад 120 000 тонн листя. Хоча це створювало проблему управління відходами для місцевої влади, Releaf побачив у цьому невикористаний потенціал.
Зростання компанії збігається з глобальним рухом за відмову від одноразового пластику. Оскільки ЄС планує повністю припинити його використання до 2030 року, а Україна запроваджує власні обмеження, Releaf ідеально позиціонується, щоб запропонувати життєздатну, екологічно дружню альтернативу.
Але що дійсно вирізняє Releaf — це її орієнтована на дані прихильність до сталого розвитку. Сертифікована оцінка ClimatePartner показує, що вуглецевий слід паперу Releaf становить лише 303,77 кг CO₂e на тонну, від сировини до кінця життєвого циклу, що в чотири-п’ять разів нижче, ніж у первинного крафт-паперу, і значно нижче навіть порівняно з переробленими варіантами. Цей вплив досягається завдяки простій зміні: жодне дерево не зрубається. Папір виготовляється з міських відходів листя за допомогою енергоефективних методів і локального ланцюга постачання, розробленого для мінімізації викидів.
14 листопада 2024 року Releaf Paper досяг історичної віхи — після двох з половиною років цілеспрямованих досліджень, розробок та міжнародної співпраці Releaf офіційно запустив першу в історії пілотну виробничу лінію та інноваційний центр у Франції, що працює виключно на опалому листі.
Урочисте відкриття, яке відбулося у Франції, зібрало понад 50 видатних гостей, включаючи представників великих медіа, політичних і бізнес-лідерів, а також партнерів у сфері сталого розвитку. Серед них були ключові особи з L'Oréal, AXA, BPI, BNP Paribas і COPASEL, що свідчить про значний інтерес галузі до масштабованої, циклічної моделі Releaf.
Діма Газда та Анна Бєлєвантцева від Esper Bionics: Злиття людини та машини
Esper Bionics — це український стартап у сфері аугментації, який розробляє передові роботизовані протези кінцівок і інтерфейси людина-машина. Їхній флагманський винахід — Esper Hand — це розумний, самонавчальний протез руки з рухомими пальцями, що забезпечує до трьох разів швидше управління, ніж традиційні моделі, і має елегантний, подібний до людського дизайн. Він доступний у п’яти розмірах, легкий, безпечний і імітує природні рухи руки з вражаючою точністю.
Заснований лікарем і інженером Дімою Газдою та продуктовим візіонером Анною Бєлєвантцевою, стартап залучив понад 2 мільйони доларів від інвесторів, таких як NewLab Fund і Alchemist Accelerator. Бєлєвантцева, яка потрапила до списку Forbes 30 Under 30 Північної Америки 2024 року (споживчі технології), уявляє світ, де біоніка не лише задовольняє медичні потреби, але й розширює людські можливості загалом.
У 2022 році Esper Hand була названа однією зі 100 найкращих винаходів за версією TIME і отримала престижну нагороду Red Dot: Best of the Best у категорії дизайну продуктів. Esper Bionics також робить реальний внесок на місцях — вони надають Esper Hand українським солдатам, пораненим у війні з Росією.
Екосистема стартапу включає Esper Control, неінвазивний інтерфейс мозок-комп’ютер, і Esper Platform, хмарний програмний інструмент для персоналізованого управління носимими пристроями, створюючи не просто кращі протези, а цілу нову еру людської аугментації.
