Суспільство

Ядерний могильник під Чорнобилем: три небезпеки проекту

05 травня 2021 | 08:57

В Україні пропонують створити сховище ядерних відходів, закопавши їх глибоко під землю у Чорнобильській зоні. Щоправда проект, який це передбачає, не регламентує жодних умов, як технічних, так і геологічних, а разом з тим немає оцінки небезпеки. Державне агентство з управління зоною відчуження (ДАЗВ) пропонує громадянам висловитись щодо Стратегії розвитку Зони-2030. Документ розміщено на сайті ДАЗВ 9 квітня, зауваження приймаються до 8 травня. Документ описує дуже серйозні наміри влади. Зокрема, «проєктування і початок будівництва сховища для захоронення високоактивних і довгоіснуючих низько- і середньоактивних відходів у стабільних глибоких  геологічних  формаціях».

Проект містить три основні небезпеки, оскільки спрямований нібито на розвиток трьох напрямків, але по жодному з них не існує детального аналізу впливу на екологію. 

Ще це за проект, розбирався Realist.online.

Що є в проекті

Отже, Стратегія розвитку Зони відчудження-2030 містить три основні напрямки. 

  1. Створення "ядерного могильника" глибоко під землею у геологічних формаціях.
  2. Зняття з експлуатації блоків 1, 2, 3 ЧАЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно-безпечну систему.
  3. Відродження природи та дичини й перетворення об'єкту на туристичну "мекку".

Розглянемо все по черзі.

Перше. Що мається на увазі під геологічними формаціями для сховища. Геологічні формації (тобто – глибоко під землею, в геологічних структурах) сховища для РАВ – радіоактивних відходів – вельми дискусійна річ. Які саме породи вибрати для захоронення, які методики підготовки і обробки відходів, як саме будувати таке сховище і на якій глибині – питання дуже непрості і у кожній країні – власниці АЕС вони вирішуються по-своєму.

Довідково: У світі зараз є лише одне ліцензоване сховище геологічного типу для довгоіснуючих трансуранових відходів — це об’єкт WIPP (Waste Isolation Pilot Plant) у США.

Друге. У Стратегії також йде мова про здійснення давньої мрії вже двох поколінь українців - зняття з експлуатації блоків 1, 2, 3 ЧАЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно-безпечну систему. 

Це вже друга версія тексту Стратегії. Щодо першої ціла низка урядових та громадських організацій висловили свої зауваження та пропозиції ще на початку цього року. Частина критики була врахована. Наприклад, видалено розділ про будівництво водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) через Зону.

«Небезпека Е40 у тому, що він обезводить усе українське Полісся і може спричинити розповзання радіації, яка лежить зараз у заплаві річки Прип’ять. Адже у ході будівництва цього водного шляху доведеться провести спрямлення русла Прип’яті і значне її днопоглиблення, щоб забезпечити прохід суден класу ріка-море», - говорить Realist.online експерт Національного екологічного центру України Георгій Веремійчик.

 Обіцянка внести такі корективи прозвучала на онлайн-нараді ще у лютому, але чекати на оновлений текст стратегії довелося майже два місяці.

«Виконання обіцянки керівництвом ДАЗВ та Міндовкілля - це позитив. Приємно мати справу з людьми та інституціями, які дотримуються слова», - вважає Георгій Веремійчик.

Третє. У Стратегії написано, як будуть убезпечувати Зону від пожеж, подібних минулорічним; про плани забезпечити небувалий розквіт природи, включаючи відродження зубриного стада; про навалу туристів і науковців з усього світу, тощо.

У той же час Георгій Веремійчик зазначає, що до підготовки Стратегічної екологічної оцінки (СЕО) Стратегії розвитку зони відчуження не залучили фахівців-екологів, поспішивши оприлюднити Звіт із стратегічної екооцінки на сайті ДАЗВ.

«Проведення стратегічної екооцінки передбачено законом і має оцінити відповідність документа – у даному разі Стратегії розвитку Зони-2030 – екологічному законодавству, вже затвердженим іншим стратегічним документам, міжнародним конвенція та угодам тощо. Очільники ДАЗВ обіцяли залучити фахівців Національного екологічного центру України до проведення СЕО Стратегії, але далі цього справа не пішла, ми побачили вже готовий варіант цієї оцінки. І він нам не дуже подобається. Зокрема, на нашу думку недостатньо акцентована роль Чорнобильського біосферного заповідника (ЧБЗ). І відбувається якесь незрозуміле копошіння щодо зміни зонування ЧБЗ. Схоже, що цінні території будуть виведені із заповідної зони. Ми намагаємося отримати детальнішу інформацію, але ДАЗВ ухиляється від прямої і чіткої відповіді», - додає пан Веремійчик.

Як бути з екологією?

Повертаючись до питання чи можна вважати Стратегію документом екологічним і власне стратегічним, викладемо думку провідного юрисконсульта організації «Екологія-Право-Людина» Софії Шутяк.

«Звіт із СЕО є не повним та не оцінює реальні впливи на довкілля, які будуть у разі реалізації Стратегії. Стратегія є хаотичною та суперечливою. Не можемо ми розвивати три напрямки паралельно на одній території – природно-заповідний (науковий), промисловий (виробництва енергії, переробка та захоронення відходів, виробництва ядерних реакторів та створення полігонів), та рекреацію. Стратегія не містить економічного обґрунтування доцільності запланованої діяльності та не узгоджена із Стратегією регіонального розвитку України на 2021-2027 роки», - вважає пані Софія.

У якості прикладу таких нестиковок фахівчиня наводить передбачене «чорнобильскою» Стратегією зняття з експлуатації водойми-охолоджувача ЧАЕС. Вивільнену територію площею близько 23 квадратних кілометрів, яка розташована в безпосередній близькості від розвиненої інфраструктури майданчика ЧАЕС, зокрема – об'єктів енергетики (розподільні пристрої, лінії електропередач тощо) планується використовувати під відновлювальні джерела енергії з подальшим виробництвом водню. Виникає питання – куди буде спущена вода? Як зміниться екосистема враховуючи, що водойма знаходиться майже у центрі Чорнобильського біосферного заповідника?

«Питання водневого розвитку зараз активно дискутується. Дорожня карта водневого розвитку для України теж проходила СЕО, проте такого детального аналізу та прикладів як підготувала Екодія (неурядова екоорганізація – ред.) з цієї теми, звіт із СЕО «чорнобильської» Стратегії чомусь не містить, і не описує всіх ризиків», - зазначає Софія Шутяк.

Не лише ядерні відходи

Не містить відповідного розділу оцінок у звіті із СЕО й ідея створення сучасного комплексу з виробництва та утилізації акумуляторів і сонячних батарей. Не деталізовано яким чином планується розвиток рекреації. Не враховано цілей та завдань Чорнобильського біосферного резервату.

«Наприклад, у США є національний парк Йелоустон. Територія, яка приносить кошти лише через науково-просвітницьку роботу. Саме таку ціль переслідували, коли створювали Чорнобильський біосферний заповідник і на мою думку, не має потреби перетворювати територію зони відчуження у промислову зону», - відзначає Софія Шутяк.

Цей відгук, як і думки багатьох інших фахівців з різних секторів, вказують на те, що звіт із СЕО ухвалювати не варто (це прерогатива Міндовкілля). Має бути проведено широке обговорення оновленого тексту Стратегії із залученням провідних фахівців усіх згаданих сфер – геологів, фахівців з радіаційної безпеки, гідрологів, фахівців із заповідної справи, поводження з відходами тощо. Просто розмістити оголошення про Стратегію, її СЕО на сайті та ФБ-сторінці ДАЗВ – замало. Українці занадто заклопотані Ковідом, російською агресією, щоденним виживанням тож – так, можуть і не помітити ще одної небезпеки. І не звернути на неї увагу, голосно про це заявивши на усю країну – буде неправильним і нечесним.

Нагадаємо, що у Держархіві СБУ до 35 річниці аварії на Чорнобильській АЕС показали секретні документи КДБ.

Международный день семьи: красивые поздравления и картинки
15 травня 2021
Опубликованы фото 40 российских солдат, воевавших на Донбассе: вышло новое расследование
14 травня 2021
Растаможка авто по-новому: закон опубликован, что изменится через месяц (инфографика)
14 травня 2021
Подросток из России незаконно приехал в Украину - за "лучшей жизнью" (фото)
14 травня 2021
Киевлянин «сдал» в полицию пьяного водителя: машину вычислили по камерам
14 травня 2021
Врач рассказала типичные ошибки при лечении COVID-19
14 травня 2021
Американка случайно постирала выигрышный билет на $26 миллионов
14 травня 2021
Туристов из Украины будут пускать в Грецию - решение принято
14 травня 2021