Криміногенна ситуація в Україні змушує громадян вживати контрзаходів. Не сподіваючись на допомогу правоохоронних органів, люди об'єднуються у дружини, щоб захистити себе та своє майно від крадіжок та розбоїв. Подібні патрулі створюються як у сільській місцевості, де фермери та селяни відбиваються від банд, так і в містах, де жителі якоїсь багатоповерхівки, що втомилися від “терору” квартирних злодіїв, організовують чергування.
Докладніше про ситуацію та її розвиток – у матеріалі Realist.online.
Читайте також: Війна за урожай: чому в Україні активізувалися сільгоспрейдери
Дістало свавілля
Підкреслимо, що йдеться не про політичні чи громадські організації. Загони створюють саме звичайні громадяни, які втомилися від свавілля одних та бездіяльності інших. При цьому експерти вважають, що кількість таких об'єднань у майбутньому тільки зростатиме.
Пам'ятний випадок у селі Десантне Вилківської територіальної громади Одеської області, де місцеві жителі створили загін самооборони проти банд, які віджимали у місцевих урожай та техніку, а тих, хто намагався чинити опір, залякували. У загін тоді входило чотири десятки чоловіків 25-40 років, деякі брали з собою на патрулювання зареєстровану вогнепальну зброю.
Схожа ситуація була зафіксована у селах Шульгівка та Сорочино Петриківському районі на Дніпропетровщині, де місцеві жителі систематично зазнавали нападу учасників ОЗУ. Дійшло до того, що люди вечорами боялися виходити з дому. Тоді селяни відкрито вирішили створити загін самооборони і навіть провели сесію. Після того, як історія стала надбанням всеукраїнських ЗМІ, у Петриківському районі незабаром було проведено спецоперацію, під час якої силовики затримали озброєну банду. Не виключено, що це ті "братки", які "кошмарили" місцевих жителів.
Загалом, на думку аграріїв, користь від місцевих загонів самооборон важко переоцінити. Так, президент Асоціації фермерів України Микола Стрижак, на слова якого посилається Argumentua , наголошував, що на Кіровоградщині за допомогою загонів самооборони за рік вдалося знизити кількість рейдерських атак у сто разів.
Нерідко "народні патрулі" організовують мешканці міст. Мешканці багатоповерхового будинку на вул. Головатого у Борисполі організували нічне чергування, бо втомились від систематичних квартирних крадіжок. Автору цих рядків один із організаторів розповідав, що мешканці чергували по четверо, змінюючи один одного через кожні дві години. За потреби могли підняти ще чотирьох, для цього скидалося повідомлення до Viber-групи. У результаті "бійцям" вдалося вночі затримати чоловіка в масці та з фомкою (раніше він сидів за крадіжки). Посадити передбачуваного злочинця не вдалося, тому що той не був застигнутий на місці злочину, а інших фактів проти нього не було.
Подібних загонів самооборони в Україні є чимало, просто вони не публічні. Люди не лише патрулюють вулиці, а й вистежують чорних лісорубів, стережуть луки від паліїв трави. І справа тут не спортивному інтересі чи якійсь громадській повагзі. Громадяни змушені стати на захист, оскільки вважають, що ті, хто має робити щось за обов'язком служби, "забивають" на свої обов'язки.
Читайте також: Захоплення стратегічного об'єкта: стало відомо про рейдерів на одному з найбільших держпідприємств
Розкриття тільки на папері
До роботи правоохоронних органів українці завжди ставилися насторожено. Останні опитування показують зростання суспільної недовіри, і насамперед – до Національної поліції. Не допомагає й офіційна статистика, відповідно до якої кількість злочинів в Україні останні роки скорочується, а розкриття збільшується. Якщо у 2020 р. у країні було скоєно 360 тис. правопорушень, з яких підозру отримали 167 тис., або 46% від усіх злочинів, то у 2021 правопорушень зареєстровано вже 321 тис., а розкрито 172 тис. або 53%. До речі, у Німеччині у 2018 р. було розкрито лише 35% правопорушень. Просто гордість бере за наших!
Столичний юрист Євген Савенко до поліцейської статистики ставиться скептично.
"Як практик скажу, що 9 з 10 злочинів не реєструються... Є шаблонна відповідь, яка розійшлася по всіх правоохоронних органах, і яка зводиться до того, що “ознаки кримінального правопорушення не вбачаються”. Хоча, вони не мають права давати оцінку за заявою, поки що не відкриють кримінальну справу", - розповів він Realist.online.
Столичний адвокат Ростислав Кравець також вважає, що кримінальні злочини сьогодні здебільшого не реєструються. Як приклад він навів порушення законодавства щодо нещеплених освітян, комунальних службовців та ін., яких роботодавці незаконно усунули від роботи. Багато хто зрештою писав заяву в поліцію, але більшість із них не реєструвалися.
"Думаю, якщо проведете опитування серед тих, хто стикався з поліцією, 98% вкажуть на незадовільність її роботою. У разі, якщо людину обікрали або побили, то повірте мені, до суду дійде в кращому разі кожна десята така справа. Щодо рівня "розкриття", припускаю, що 90% - це розкриття по гарячих слідах (напився, вбив, заснув). Якщо ж йдеться про більш-менш складні злочини, розкриття там - мінімальне, це можна подивитися на прикладі резонансних злочинів: вбивство журналіста Шеремета та ін. Вироку немає", - наголосив адвокат у коментарі Realist.online.
Він також додав, що змусити сьогодні поліцейських відкрити провадження та розслідувати його – великий труд. Одна з причин – вимивання із системи досвідчених кадрів під час реформи.
"Поліцейські, які сьогодні щось розуміють, давно пішли до Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро, де зарплати вищі у 5 – 10 разів", - сказав він.
Євген Савенко радить у разі відмови у відкритті провадження подавати скаргу слідчому судді. Втім, багато хто не знає, як це робити, а тому не звертається.
"У результаті, люди бачать, що ніхто їм не допомагає, хоча ситуації бувають часом абсолютно очевидними. Що робити? Ті, хто слабший духом - ковтають і сидять тихо. Хто сильніший, починають думати, як би самостійно захиститися", - наголосив юрист.
Читайте також: Хто і як має намір зупиняти рейдерство в Україні: журналіст розповів про сумніви бізнесу
Примара “махновщини”
На думку правозахисників, тенденція з загонами самооборони в Україні може мати далекосяжні наслідки, зокрема негативні. Як показує практика, люди іноді не розуміють норми закону, і переходять межу. Часто замість загонів самооборони виникають парамілітарні об'єднання.
"Якщо політика держави не зміниться, ситуація може погіршитися. І дуже можливо, що ми доживемо до часів якоїсь “махновщини”, де кожен розповідатиме, що він головний на своїй території", - наголосив Євген Савенко.
Ростислав Кравець вважає, що створення загонів самооборони – схоже на різні "бандформування" на кшталт комунальної варти, комунальної поліції та ін.
"Ми платимо податки, щоб поліція виконувала свої обов'язки. Але якщо ми, громадяни, змушені створювати свої формування, для захисту нашого спокою та затишку, тоді я не розумію сенсу у сплаті податків. З таким підходом у нас Батьківщина залишається, а країна зникає", - Підсумував він.
На закінчення
Байдужість державних органів до виконання своїх обов'язків – повсюдно в Україні, і говорить про деградацію вертикалі влади. Як відомо, якщо місце звільняється, його займає хтось інший, наприклад, кримінал, місцеві феодали з приватними арміями чи цивільні загони самооборони. Якщо випустити ситуацію з-під контролю, під загрозою зрештою може бути цілісність держави.
У створенні народних дружин є і позитивна тенденція. Народ на власній шкурі відчуває, що вирішити проблему потрібно виключно спільно, шляхом об'єднання. У цьому матеріалі ми навели приклади, як це відбувається у питаннях громадської безпеки. Але також такий підхід може допомогти у покращенні соціальних та економічних умов як у окремо взятому населеному пункті, так і на більшій території. Тенденція всіляких об'єднань на громадських засадах свідчить про те, що процес рухається і ми можемо говорити лише про терміни та якість.
Читайте також: Сучасне рабство: тисячі українців змушують безкоштовно працювати на благо "князьків"
