Війна за урожай: чому в Україні активізувалися сільгоспрейдери
Аграрне рейдерство

Війна за урожай: чому в Україні активізувалися сільгоспрейдери

11 жовтня 2021 | 10:16

Нальоти на фермерів, що супроводжуються відбиранням врожаю і техніки, частішають з кожним роком, стаючи для українців чимось буденним. І це поганий сигнал. Виходить, що держава не в змозі повною мірою контролювати криміногенну обстановку. Відзначимо, що напади на сільгосппідприємства нерідко відбуваються серед білого дня із застосуванням вогнепальної зброї, тобто люди не бояться, що їх затримають. Про "тихе" рейдерство, пов'язане з фальсифікацією документів, взагалі говорити не доводиться, тому що подібне відбувається практично щодня.

Протягом п'яти років кількість рейдерських атак в Україні зросла майже в три рази: з 290 в 2015 р до 849 в 2020-м, повідомляє моніторинговий сервіс Опендатабот. У нинішньому році динаміка має всі шанси погіршитися. Але навіть ці цифри швидше за все занижені, так як правоохоронні органи не ведуть статистику, оформляючи рейдерство як "шахрайство" і "хуліганку".

Realist.online вивчав ситуацію.

Читайте також: Покоління боржників: все більше українців потрапляють в кредитну кабалу

Збройні напади

Найспекотнішим часом є початок осені, коли йде активний збір врожаю.

Так 12 вересня на полях фермерського господарства в с. Велика Димерка Київської області. Туди прибули 70 озброєних осіб з технікою, які взялися збирати урожай. Для їх затримання довелося задіяти поліцейський спецназ.

А в селі Плисків Вінницької області були затримані 16 озброєних чоловіків, які намагалися заволодіти урожаєм місцевого сільгосппідприємства. В автомобілях рейдерів було виявлено зброю і наркотики.

Відео затримання рейдерів в с. Плисків

23 вересня на території Миколаївської селищної ради Дніпропетровської області два десятка молодиків блокували сільгосптехніку під час збору врожаю соняшника. З'ясувалося, що "спортсмени" прибули з різних регіонів України. За свою "роботу" отримували грошову винагороду.

У багатьох випадках рейдерські атаки здійснюють колишні бізнес-партнери. Але існують структури, які об'єднують професійних юристів, які виконують замовлення по "віджиму". За словами правозахисників, рейдери активно використовують слабкі сторони об'єкта нападу, наприклад, його проблеми з законодавством. За допомогою своїх людей в суді, поліції, міської та обласної адміністрації, відбувається фальсифікація документів. І ось вже у підприємства нібито з'явився "законний" власник, який приїжджає на поле і блокує збір "свого" врожаю. Озброєні люди? Це всього лише працівники "охоронної фірми" які захищають інтереси власника.

За словами правозахисників, всі рейдерські "компанії" відомі правоохоронним органам. Так чому ж кримінал продовжує вільно робити нальоти на бізнес?

Слабка протидія

Найбільш очевидна причина - ослаблення державного контролю. Як розповів Realist.online адвокат Ростислав Кравець, пов'язано це з провальними реформами в поліції, яка сьогодні працює малоефективно. А також із судовою системою, яка паралізована і не може своєчасно приймати рішення і оперативно реагувати на подібні процеси.

Поліція. В останні роки робота цих силовиків викликає все більше недовіри з боку громадян, про що говорять результати опитування, проведеного Центром Разумкова спільно з Фондом "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва.

Не додає оптимізму і офіційна статистика, відповідно до якої злочинність в країні нібито знижується, а розкривання злочинів збільшується. Для порівняння. Цифри говорять про те, що в минулому році в Україні було зареєстровано рекордно низьку кількість злочинів, в той час як розкриваність була на порівняно високому рівні - 46%. Якщо порівнювати ситуацію з Німеччиною, то відповідно до даних німецької Deutsche Welle, в 2018 р число підозрюваних, на яких були заведені кримінальні справи, склало "всього" 35% від кількості правопорушень.

Втім, на думку аналітиків, українська статистика показує скоріше не ефективність роботи, а вміння маніпулювати даними, для створення певної громадської думки.

Судова система. Про її стан красномовно говорить доповідь Вищої ради правосуддя. Відзначається, що на сьогоднішній день в судах не вистачає 30% суддів. В результаті кадровий дефіцит призводить до істотного збільшення навантаження на служителів Феміди.

"Це негативно впливає на оперативність і якість розгляду справ, а також на кількість невирішених суперечок", - повідомляють в ВСП.

Читайте також: Захоплення стратегічного об'єкта: стало відомо про рейдерів на одному з найбільших держпідприємств

Проблема державного масштабу

Але ситуація може бути набагато глибше. На думку Ростислава Кравця, порушенням законодавства в відкриту займаються самі ж представники держави: від депутатів, голів обласних адміністрацій, до уряду. І прикладів вистачає. Взяти хоча б окремі санкції Ради національної безпеки і оборони щодо громадян України, юридичних осіб, які вводяться без рішення судів, і які, на думку багатьох юристів, є незаконними. Ті ж карантинні обмеження, як би до них хто не ставився, забороняють вільне пересування громадян. Подібні заходи можливі тільки при оголошенні військового або надзвичайного положення в країні, але ніяк не за бажанням обласної адміністрації або за рішенням Кабінету Міністрів.

"І коли громадяни бачать, що саме держава не дотримується законодавчих норм, розуміють, що мають таке ж право. При цьому люди впевнені, що не будуть покарані, і мають шанс отримати великі гроші. Я вважаю, що процеси з рейдерськими атаками лише свідчить про наростаючий нігілізм в суспільстві ", - зазначив Ростислав Кравець.

Адвокат вважає, що через проблеми в роботі правоохоронної і судової системи особа, чиї права порушені, може роками домагатися своїх прав в суді, і немає ніяких гарантій відновлення майнового права. В результаті, вважає адвокат, ситуація з рейдерством буде збільшуватися в геометричній прогресії.

"Як можна повернути власність? За допомогою судів. Але вони не працюють, а поліція корумпована. І громадяни не бачить якихось системних рухів з боку держави, яке хотіло б якимось чином це зупинити. І, навпаки, бездіяльність влади породжує вседозволеність, - підсумував Кравець.

Не чекаючи державної підтримки, деякі фермери організовують загони самооборони для захисту від криміналу. Так було в селі Десантне на Одещині, в селах Шульговка і Сорочине Дніпропетровської області та ін.

Читайте також: Хто і як збирається зупиняти рейдерство в Україні: журналіст розповів про сумніви бізнесу

Екс-суддя, а нині президент "Всеукраїнської Асоціації суддів у відставці" Денис Невядомський вважає, що не можна вдало реформувати один громадський інститут без зміни системи.

"Підхід повинен бути комплексним, і починати потрібно з антропоцентричності і соціалізації держави. Це як в Декларації про незалежність США, коли люди вирішили взяти і об'єднатися для більшої безпеки, свободи, реалізації потенціалу, щастя тут і зараз", - розповів він Realist.online.

Лише в цьому випадку, вважає наш співрозмовник, буде працювати державна машина. А до цього ніякі реформи і судорожні рухи не принесуть результату.

Що в підсумку

Після здобуття Україною незалежності так і не вдалося вибудувати систему верховенства права. Переваги й досі мають ті, у кого є кошти і зв'язку. Але, час іде.

У суспільстві все більше зростає потреба в справедливих посиланнях на чесну працю і рівність перед законом. Поки все це зводиться до "розмов на кухні". Але процес показує головне - настрій людей. А, як ми знаємо, за потребою слід реалізація, і тут лише питання часу.

Читайте також: Борислав Береза: Україна все ближче до державної кризи

Чи можна робити лазерну епіляцію при температурі
21 грудня 2024
СБУ заочно повідомила про підозру російському генералу, який наказав ударити "Іскандером" по знімальній групі Reuters
20 грудня 2024
Україна обговорила з Нідерландами підтримку ОПК у 2025 році
20 грудня 2024
Через Україну з січня буде неможливий транзит російського газу – Шмигаль
20 грудня 2024
Військовозобов'язані зможуть отримати електронне направлення на проходження ВЛК через "Резерв+"
20 грудня 2024
Україна повернула тіла 503 полеглих військових – Координаційний штаб
20 грудня 2024
Витік даних із держреєстрів наразі не зафіксовано – Стефанішина
20 грудня 2024
Атаку на Держреєстри готували не один місяць – Стефанішина
20 грудня 2024