Російські спецслужби знайшли дешеву зброю, причетність до якої легко заперечити: підлітків зі смартфонами та порожніми кишенями. Про це пише Володимир Кузнецов, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
У квітні 2026 року Служба безпеки України (СБУ) затримала 17-річного ліцеїста в Кременчуці, який заклав два вибухові пристрої з дистанційним підривом біля відділу поліції. За даними СБУ, він шукав швидкого заробітку в Telegram, знайшов куратора, що перебував у Росії, купив компоненти за гроші цього куратора і власноруч зібрав бомби в орендованому гаражі.
Цей випадок не був винятком. Це шаблон однієї з найменш помітних кампаній цієї війни: перетворення звичайних українських підлітків на тих, кого європейські спецслужби тепер називають «одноразовими агентами». Понад п’ята частина викритих в Україні виконавців диверсій і терактів на замовлення російських спецслужб — неповнолітні, за даними СБУ. І той самий сценарій тепер розігрують у Литві, Польщі та Німеччині.
«Хочеш підзаробити?»
Вербування рідко починається з чогось, що нагадує шпигунство. Воно починається з оголошення про роботу. Російські куратори прочісують Telegram, TikTok, Discord, Facebook та онлайн-ігри, пропонуючи оплату, часто в криптовалюті, за «прості завдання».
Масштаб — промисловий. Розслідування російськомовного видання Vot Tak, передруковане литовським LRT, нарахувало з початку 2026 року понад 20 мільйонів оголошень у Telegram-чатах пошуку роботи — і серед них ховаються пропозиції підпалів і диверсій.
Лише за один день, 12 травня, з’явилося близько 10 000 майже ідентичних дописів. Ті, хто відповідає, отримують прайс-лист на різні види диверсій, а вербувальники навіть виплачують реферальний бонус — 100 доларів за кожного нового залученого диверсанта.
Завдання ускладнюються крок за кроком. Харківський обласний прокурор Юрій Папуша описує цю схему: легкі гроші за, здавалося б, прості завдання, а потім доручення, що стають дедалі складнішими й небезпечнішими. У деяких випадках вербувальники вдаються до шантажу.
Під Харковом затримали дві групи 15- і 16-річних, які фотографували українські системи протиповітряної оборони; за даними СБУ, куратори подавали їм це завдання як своєрідний онлайн-«квест», а згодом Росія використала ці дані для ударів по місту.
Наприкінці цієї воронки завербований стає одноразовим у найбуквальнішому сенсі. У березні 2025 року двоє підлітків в Івано-Франківську несли бомбу, замасковану під термос, коли, за словами СБУ, їхні російські куратори, які відстежували їх через GPS, дистанційно її підірвали. 17-річний загинув на місці; його 15-річний товариш вижив із тяжкими пораненнями, а потім сам отримав статус підозрюваного.
Чому саме підлітки? «Неповнолітні не здатні передбачити наслідки своїх дій», — сказав Financial Times речник СБУ Артем Дехтяренко. Українські посадовці кажуть, що вербування цілеспрямовано націлене на найвразливіших, зокрема на молодь, яка через бойові дії стала сиротами або переселенцями. Поліція, посилаючись на свідчення завербованих підлітків, називає знайомий набір мотивів: матеріальна вигода, жага пригод, романтизація злочину та шантаж.
Від підпалів до бомб: що показують матеріали справ
Статистика це підтверджує. За даними Financial Times із посиланням на українську розвідку, 21% затриманих в Україні за співпрацю з Росією у 2025 році становили підлітки; наймолодшій людині, яку Росія намагалася завербувати для диверсій, було 11 років.
Змінився й характер завдань. Ранні доручення передбачали збір інформації, розповсюдження пропагандистських листівок і підпали; новіші операції, за словами українських посадовців, пов’язані зі шпигунством, вибухівкою та нападами на військовослужбовців. Голова Національної поліції Іван Вигівський каже, що Росія дедалі частіше вербує молодих жінок, зокрема неповнолітніх, щоб виходити на військових через сайти знайомств і соцмережі.
Один завербований підліток може виконувати три функції водночас: розвідника, диверсанта й інструмента дестабілізації. Кожен арешт також живить пропагандистський наратив про суспільство, що обертається проти самого себе. Саме тому міжнародні інституції дедалі частіше розглядають цих дітей не лише як правопорушників, а й як жертв: оприлюднена в червні 2026 року щорічна доповідь Генерального секретаря ООН про дітей і збройні конфлікти (за 2025 рік) висловила стурбованість затриманням дітей, зокрема у зв’язку з онлайн-вербуванням.
Профілактика дає результати: школи, батьки та чат-бот
Відповідь України полягала не стільки в покаранні, скільки в тому, щоб випередити ворога. СБУ та Національна поліція проводять загальнонаціональну кампанію «Спали ФСБшника», побудовану довкола Telegram-чат-бота, через який будь-хто може в кілька кліків повідомити про спробу вербування, а також зустрічей офіцерів зі школярами та студентами в усіх областях. Міністерство освіти і науки долучилося до неї із загальнонаціональним онлайн-уроком про протидію вербуванню для школярів. За словами радниці в. о. голови СБУ Олени Семикіної (лютий 2026 року), служба запобігає 80% диверсій і терактів у країні, а підлітки регулярно повідомляють про підозрілі контакти.
Той самий сценарій уже розгортається і в ЄС
Ще влітку 2025 року Reuters нарахував щонайменше 12 підлітків, заарештованих за попередні місяці по всій Європі у справах про диверсії, пов’язані з Росією, зокрема у Великій Британії, Німеччині, Польщі та Литві. Аналітики RUSI стверджують, що цих завербованих рухають гроші, а не ідеологія.
Литва дає найпромовистіший приклад. Підпал магазину IKEA у Вільнюсі в травні 2024 року вчинили двоє молодих українців, завербованих через посередників, пов’язаних із російською військовою розвідкою; їм пообіцяли 10 000 євро та BMW. Одного з них, який на момент підпалу був неповнолітнім, у листопаді 2025 року литовський суд визнав винним у терористичному акті й засудив до трьох років і чотирьох місяців ув’язнення.
Цей ринок досі працює: репортерам Vot Tak, які видавали себе за українців у Балтії, пропонували 1000 доларів за підпал дорогих автомобілів з українськими номерами і 3000 доларів за те, щоб закидати пляшками із запальною сумішшю ризький офіс Конфедерації українських громад «Віче».
Польща, головний логістичний хаб допомоги Україні, залишається пріоритетною мішенню. Її Агенція внутрішньої безпеки (ABW) повідомила у травні 2026 року, що у 2024–2025 роках відкрила стільки ж шпигунських розслідувань, скільки за попередні три десятиліття разом узяті (69), і попередила, що Росія дедалі більше переходить від одноразових найманців з інтернету до професійніших диверсійних осередків, зокрема із залученням кримінальних мереж.
Очільник ABW Рафал Сириско говорить про «дешевих агентів» і про те, що Москва експлуатує онлайн-радикалізацію молоді. Деякі завдання мають на меті не руйнувати, а розділяти: у липні 2026 року ABW висунула обвинувачення 18-річному українцеві, який, за даними слідства, плюндрував меморіали полякам, загиблим від рук українських націоналістів під час Другої світової війни, — за словами агенції, щоб розпалити напругу між поляками й українцями. Міністр-координатор спецслужб Томаш Сємоняк безпосередньо закликав українців не братися за оплачувану «роботу» на російські спецслужби, а ABW запустила власний Telegram-чат-бот для повідомлень про спроби вербування.
Німеччина усвідомила ціну питання в липні 2024 року, коли посилка, відправлена з Литви, спалахнула в логістичному центрі DHL у Лейпцигу. На початку вересня 2025 року Федеральне відомство кримінальної поліції (BKA) і три федеральні спецслужби оголосили спільну кампанію Kein Wegwerf-Agent werden («Не стань одноразовим агентом»). Президент BKA Гольгер Мюнх попередив, що таких агентів заманюють невеликими сумами та обіцянкою «пригод». По суті, це німецька версія «Спали ФСБшника».
У цьому є гірка іронія. Серед завербованих у ЄС трапляються й молоді українці, а серед цілей у списках вербувальників — пункти збору допомоги для України та українські громадські організації. Війна наздоганяє цих дітей навіть у країнах, які прийняли їх, щоб уберегти.
Україна вивчає урок, вартий експорту
Україна роками випробовує контрзаходи проти тактики, з якою значна частина Європи стикається лише зараз: чат-бот для повідомлень, яким підлітки справді користуються, уроки, що проводяться в класах, а не в прес-релізах, і меседж для батьків, що відверта розмова краща за кримінальну справу. Цей досвід придатний для експорту — і він дешевий порівняно з ціною наступної пожежі на складі.
Мета Кремля, як ще 2024 року сказав журналістам OCCRP директор естонського Міжнародного центру оборони та безпеки Індрек Канник, — посіяти хаос і страх у західних суспільствах і таким чином допомогти прийти до влади політичним силам, готовим відмовитися від підтримки України. З цього погляду захист підлітків від вербувальника в Telegram — це не лише питання ювенальної політики. Це частина колективної безпеки Європи.
