Кремль активно випробовує європейську систему безпеки гібридними атаками, готуючи підґрунтя для нових територіальних та політичних ультиматумів. Про це пише Ігор Попов, керівник аналітичного центру «Об’єднана Україна», експерт з політичних та безпекових питань у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
У вересні британський телеканал Sky показав документальний серіал The Wargame. Це не художній фільм, а військова гра-симуляція: Росія крок за кроком посилює гібридний тиск на Сполучене Королівство, а уряд збирається у кризовому штабі і мусить реагувати на кожен новий виток ескалації.
Особливість проекту в тому, що ролі міністрів, розвідників і військових виконують не актори, а реальні політики та посадовці, які ще недавно обіймали подібні посади. Колишній міністр Майкл Гоув грає прем'єра, Пенні Мордонт очолює оборонне відомство, а генерал у відставці сер Річард Беррон виконує роль начальника Штабу оборони.
Що серіал The Wargame показав про готовність Британії до війни з Росією
Найтверезіший момент серіалу пов'язаний саме з військовою оцінкою. Начальник Штабу оборони визнає: якби Росія атакувала Британію дронами, балістичними і крилатими ракетами так, як зараз атакує Київ, країні вистачило б спроможностей вести війну лише два тижні. Для українців такі обстріли давно стали буденністю. Для більшості європейців це досі сценарій із телевізора.
Як Росія вже веде гібридну війну проти країн НАТО
Серіал показує вигадану історію, але гібридні операції Росії в Європі цілком реальні, і останніми місяцями їх стає більше. На початку жовтня озброєні люди в масках супроводжували групу з 20 мігрантів до кордону Латвії з боку Білорусі та погрожували латвійським військовим. Згодом група в масках проникла на латвійську територію, знищила електрощит і викрала камери спостереження. Міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава назвав цю провокацію особливо демонстративною та агресивною.
У серпні в аеропорту Лейпциг/Галле біля українського вантажного літака знайшли дрон із вибухівкою. Уряд Німеччини згодом прямо назвав Росію виконавцем цієї гібридної атаки та закрив російське консульство в Бонні. У вересні російський корвет у Балтійському морі випустив дві сигнальні ракети в бік данського військового гелікоптера, одна з них пройшла зовсім поруч. Російські винищувачі низько пролітали над польською нафтовою платформою в Балтиці, російські дрони залітають у повітряний простір країн НАТО. До цього додаються втручання у вибори, а також підозри у фінансуванні окремих партій і політиків у країнах ЄС.
Усі ці дії мають спільну рису: вони навмисно лишаються нижче порогу, за яким НАТО мусило б застосувати статтю 5 Вашингтонського договору про колективну оборону. Навіть коли у 2025 році Польща та Естонія ініціювали консультації союзників за статтею 4, справа не пішла далі заяв. Москва вивчає, де проходять червоні лінії Європи і як швидко союзники здатні їх захищати.
Які сценарії ескалації Росія може застосувати проти Європи
Вірогідні сценарії можна змоделювати. До прикладу, провокація під чужим прапором у Калінінградській області, у якій звинуватять Литву чи Польщу. Або атака в районі Сувалкського коридору, вузької смуги між Білоруссю та Калінінградом, яка поєднує країни Балтії з рештою НАТО. Супроводом можуть стати масштабні кібератаки на енергетику, лікарні, транспорт. Після цього Москва може висунути вимоги: надати повний доступ до сухопутного коридору через Сувалки, можливо навіть із введенням російських військ, відмовитися від підтримки України, закрити логістичний хаб у польському Жешуві, через який іде західна допомога Україні.
Це не фантазія. У грудні 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення, Москва вже вимагала від НАТО згорнути військову інфраструктуру альянсу в країнах Центральної та Східної Європи. Данська військова розвідка ще у 2025 році попереджала: заморожування війни в Україні на вигідних для Росії умовах вивільнить значні російські ресурси, і вже за кілька років Москва зможе становити реальну загрозу для країн Балтії.
Тому помилково вважати, що затяжна війна в Україні тримає Росію подалі від решти Європи. Росія вже веде проти Європи гібридну війну паралельно з війною проти України. Ризик великої війни на континенті зменшить не продовження бойових дій, а їхня зупинка разом із побудовою стійкої системи регіональної безпеки, у якій Україна буде повноцінним учасником.
Як Європа має реагувати на гібридні атаки Росії
Перший інструмент: санкції. ЄС погодив 22-й пакет санкцій, який стосується близько 1600 компаній і осіб, пов'язаних із російським військово-промисловим комплексом, і приблизно 60% пропозицій до нього підготувала Україна. Це правильний крок. Водночас будь-яке послаблення тиску до завершення війни працює проти безпеки Європи.
Рішення ЄС у вересні зняти санкції з олігархів Алішера Усманова і Михайла Фрідмана, а також оголошена Дональдом Трампом угода з Путіним про постачання російського дизельного пального з частковим зняттям американських санкцій надсилають Кремлю сигнал, що тиск можна ослабити. Президент Володимир Зеленський відповів, що подарунки Путіну не принесуть миру чи будь-якої користі цивілізованому світові.
Другий інструмент: примус Росії до переговорів. Санкції, підтримка української оборони і рішучість захищати власний кордон мають зробити для Кремля продовження війни дорожчим, ніж її завершення.
Третій інструмент: оборонні союзи з Україною. З 2025 року Україна має статус розширеного партнера Об'єднаних експедиційних сил (JEF), до яких входять Британія, країни Північної Європи та Балтії. На початку жовтня міністри оборони JEF погодилися поглибити участь України у діяльності об'єднання та наголосили на його особливій ролі нижче порогу статті 5. Саме такі формати найкраще підходять для протидії гібридним загрозам, а український досвід боротьби з дронами і ракетами для Європи безцінний.
Чому збереження сильної української армії має бути умовою мирної угоди
Ключова умова, яку Європа має відстояти в майбутніх домовленостях про завершення війни, полягає у збереженні боєздатної української армії. У проектах мирних планів, що обговорювалися з кінця 2025 року, вже фігурували обмеження чисельності Збройних сил України. Такі ліміти небезпечні для всього континенту.
Україні потрібні достатня чисельність війська, запаси озброєння і боєприпасів, а також власна ракетна програма. Українська армія з найбільшим у Європі досвідом сучасної війни може стати щитом континенту. Якщо після війни її ослаблять, Росія отримає час відновитися і повторити агресію, але вже не лише проти України.
