Танцюй так, ніби на тебе ніхто не дивиться. Співай, ніби тебе ніхто не чує. Зривай конкурс на прокурора САП так, ніби ніхто довкола нічого не розуміє.
А якщо серйозно, то відбувається якась ганьба. Але спроба шукати здоровий глузд у будь-яких кроках дозволяє думати про те, що ця ганьба – менше зло.
Тобто зрив конкурсу з вибору прокурора САП, публічний осуд, зрив зобов'язань перед західними партнерами — для тих, хто приймає рішення, це все, ймовірно, менше зло.
І вибираючи між чинним незалежним прокурором САП та ганьбою, вважають за краще вибирати ганьбу.
Читайте також: Мудре кіно про наркокартелів Латинської Америки, але воно про Україну
Чому це важливо? Тому що зобов'язання щодо боротьби з корупцією та саме конкретне зобов'язання щодо вибору прокурора САП – це наріжний камінь співпраці із Заходом. Співробітництва, яке дуже важливе в момент загострення величі у Путіна. І підтримка США базується на тому, чи Україна готова допомагати сама собі. Чи готова Україна дотримуватися слова. Але, виходить, це дане Україною слово нічого не варте. Адже особиста обіцянка президента Зеленського президенту Байдену не виконується.
І тут може бути кілька версій.
Перша: конспірологічна. І вона говорить про те, що люди, які ухвалюють рішення, вважають ганьбу благом. Ці люди хочуть зірвати співпрацю України та Заходу, і ганьба у цьому випадку не мінус, а плюс. Версія може бути логічною, але передбачає, що навколо одні російські агенти.
Друга: наївна. Вона говорить про те, що Україна не розуміє, чим загрожує така поведінка. І не розуміє, що виходить ганьба. І є жертвою свого виконавця, який дуже боїться розслідування по собі особисто. Але в таку версію важко повірити, адже говорити про наївність після стількох зустрічей із західними партнерами, після особистих обіцянок Байдену, після коментарів посольств - як мінімум дивно.
Третя: цинічна. Ця версія говорить про те, що ти вибираєш між двох лих: зло ганьби та проблем із Заходом vs зло появи незалежної антикорупційної прокуратури. І для тебе друге зло набагато зліше. В рази. І ти думаєш, що ганьба — це така штука, яка пройде згодом. А союзники втруться, адже геополітика і всі справи, і все одно вони повинні тебе підтримувати. Поки немає незалежного прокурора САП, - НАБУ не йде до прокуратури, бо розуміє, що там справа стоятиме на місці. І тебе це влаштовує.
Четверта: суверенна. Для тебе це не ганьба, а навіть навпаки. Не провал співпраці з союзниками, а успіх, адже так ти показуєш їм свою суверенність. Показуєш, що тобі ніхто не указ.
Багато версій. Але жодної приємної.
Читайте також: Справжніх реформ в Україні ще не було: завжди є ті, кому вигідно
Текст автора зі сторінки Facebook публікується за його згодою
