Протягом минулого робочого тижня увага ЗМІ була прикута до кількох знакових подій в міжнародній політиці та українському політико-соціальному просторі. Деякі гучні події та заяви обговорюються активно і досі, а деякі матимуть наслідки в перспективі.
Чим жила країна - у добірці Realist.online.
Саміт в Женеві
Подією тижня стала довгоочікувана перша зустріч між президентом США Джо Байденом і Володимиром Путіним, яка відбулася 16 червня у Женеві. Від неї чекали визначення нового контуру російсько-американських взаємин - чи то Розрядки чи то жорсткого Ультиматуму.
Втім, кінцеві підсумки виявились доволі розмитими. Байден нібито домовився з Путіним, що кібератаки на стратегічну інфраструктуру є неприпустимими (російські хакери розчаровані) і пообіцяв спільно працювати, щоб Іран не отримав ядерну зброю. Також, було узгоджене взаємне повернення послів в Москву і Вашингтон.
На інших напрямках було ще менше конкретики. Зокрема, щодо України Байден і Путін домовились “сприяти виконанню Мінських угод”. При чому, Путін на прес-конференції не втратив можливості нагадати, що його розуміння цих угод суттєво розбігається з українським. Зокрема, мова йде про порядок виконання пунктів - контроль надо кордоном до виборів на Донбасі (версія України) чи після (версія Путіна). Байден в свою чергу озвучив свою “непохитну” підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.
Втім, на думку міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, зустріч не була просто формальністю, а якраз таки сигналізувала про бажання США бути глибше залученими у вирішення конфлікту на Донбасі. Але про конкретні заходи варто буде говорити вже після візиту Зеленського у Вашингтон, який має відбутися в липні.
НАЗК проти Нафтогазу
На жаль, є обставина, яка може завадити успішній взаємодії Президента Зеленського і Сполучених Штатів. Мова йде про конфлікт довкола зміни голови НАК Нафтогаз Україна, в якому намітився новий поворот.
У вівторок голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков своїм приписом фактично постановив розірвати контракт з новим головою правління НАК Юрієм Вітренком.
Нагадаємо, що попереднього голову компанії Андрія Коболєва уряд звільнив з посади ще 28 квітня. Це рішення було прийнято з порушенням статуту компанії та Закону “Про акціонерні товариства”, згідно з якими подання про звільнення мала вносити наглядова рада компанії.
Одночасно, Нафтогаз внесли в список компаній, керівників яких можна призначати без конкурсного добору.
Формальним приводом для таких рішень стали 19 мрлд збитків, які НАК отримала в 2019 році. Проте на думку експертів, насправді мова йшла про бажання Банкової встановити політичний контроль над акціонерною компанією.
Втім, на заваді цим планам стала несподівана обставина. Голова НАЗК розгледів у рішенні Кабміну про призначення Вітренка порушення Закону “Про запобігання корупції”. За законом, після звільнення з публічної служби особа не повинна протягом року приймати участь у керівництві організаціями, на які вона могла впливати, коли працювала на державу.
В даному випадку, мова йде про те, що до призначення в Нафтогаз Вітренко працював заступником (і в.о.) міністра в Міненерго, яке безпосередньо регулює сферу діяльності НАК. Таким чином, на думку Новікова, контракт з ним мав бути припинений.
В наглядовій раді НАК Нафтогаз до рішення поставилися серйозно. Голова ради Клер Споттісвуд навіть ініціювала перед прем’єром відсторонення Вітренка від посади, але Денис Шмигаль замість цього вирішив звернутися в “славетний” Окружний адміністративний суд Києва з оскарженням припису.
Суд прийняв скаргу до розгляду і в п’ятницю тимчасово призупинив дію рішення НАЗК.
Очевидно, що конфлікт лише набиратиме обертів, але вирішальну роль в його розв'язанні може відіграти позиція міжнародних партнерів.
Адже за даними ЗМІ, саме рішення про відставку Коболєва стало приводом для перенесення візиту В. Зеленського в Білий дім, який мав відбутися в червні.
Слід звернути увагу і на те, що напередодні свого рішення, голова НАЗК перебував з візитом у Сполучених штатах, де зустрівся з представниками місцевого Департаменту юстиції. Втім, сам Новіков заперечує, що позиція партнерів по Нафтогазу якось вплинула на його дії.
Голос проти Голосу
Якщо Банкова ще може домовитися з партнерами із США, для двох ворожих таборів у партії “Голос” це стає дедалі менш можливим. 16 червня 10 народних депутатів з парламентської фракції “Голосу” (тобто, рівно половина) оголосили про недовіру до голови фракції Ярослава Железняка та створення власного неформального об’єднання “Справедливість”.
Попри це, виходити зі складу фракції нардепи-заколотники не планують, адже згідно з Конституцією, це б дало змогу партії забрати в них мандати.
Приводом для остаточного розколу стало голосування за порядок денний Ради, яким до нього було включено законопроєкт №5554 - це рішення не було б прийняте без 5 голосів депутатів від “Голосу” (включно з Железняком).
Що це за проєкт? Він стосується норм закону “Про мову”, які передбачають, що з 16 липня 2021 року усі фільми і серіали, вироблені в Україні, мають демонструватися українською мовою. Автори законопроєкту хочуть відтермінувати ці норми на період “після карантину”.
Вважається, що на позицію правлячої партії “Слуга народу” з цього питання впливають великі медіахолдинги, які випускають значний відсоток своєї продукції російської мовою (з метою продажу на ринок СНД).
Партія “Голос” же офіційно декларувала свою опозицію до змін, які вона називала наступом на українську мову. Після голосування Я. Железняк з колегами заявили, що проголосували за включення проєкту випадково і відкликають подані голоси. Втім, такої можливості Регламент ВРУ не передбачає, тож заява матиме виключно піар-ефект.
Партійна опозиція вважає такі дії доказом непублічних домовленостей між керівництвом партії і владою, і збирається ініціювати відставку голови партії Кіри Рудик.
Податкова амністія
15 червня Верховна рада схвалила закон, яким з 1 вересня 2021 року на рік запроваджено режим податкової амністії. Формальний приводом для цього є старт роботи нового органу по боротьбі з економічними злочинами - Бюро економічної безпеки, яке має запрацювати з 25 вересня.
Згідно з нормами закону, всі, хто ухилявся від сплати податків отримають змогу легалізувати свої активи, сплативши одноразовий збір.
При чому, розміри такого збору є значно нижчими за ставки податків, скажімо з майна і коштів, розміщених в Україні треба сплатити лише 5% вартості, а з активів, що перебувають за кордоном - 9%. Для порівняння, ставка податку на доходи фізичних осіб в Україні - 18%.
Також закон встановлює досить високі пороги для активів, які треба декларувати. Скажімо, квартира менша за 120 м2, будинок менший за 240 м2, так само як і будь-які активи, вартість яких не перевищує 400 тис грн, декларуванню не підлягають.
Зауважимо, що під дію податкової амністії не потрапляють державні посадовці, які займали свої посади після 1 січня 2010 року.
Експерти вже встигли назвати недоліки нового закону. На їхню думку, він вчергове ставить в нерівні умови законослухняних платників податків і систематичних порушників. Прийнявши закон, держава визнає свою неспроможність забезпечити дотримання закону і тим самим стимулює подальше ухилення від сплати податків.
Разом з тим, економічний ефект від прийняття закону може бути відносно незначним. На думку, голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, амністія зможе вивести з тіні близько 20 мільярдів доларів, що принесе держбюджету до одного мільярда доларів
Проте, скажімо, в Грузії, де закон про податкову амністію прийняли в 2005 році із запланованих 4 млн доларів бюджет отримав лише 35 тисяч.
Масова вакцинація
В Україні значно пришвидшилися темпи вакцинації населення від COVID-19. Подібних результатів вдалося досягти завдяки постачанню в Україну кількох великих партій вакцин. Наприклад, 27 травня в Україну прибула чергова партія вакцини Coronavac — 500 тис доз, а 3 червня — 700 тис доз AstraZeneca.
Це дало змогу відкрити так звані “центри масової вакцинації”, в яких вакцину може отримати будь-яка людина, зареєстрована в додатку “Дія”, незалежно від віку чи професійної приналежності. Паралельно триває робота мобільних бригад, які вакцинують працівників освіти та стаціонарних пунктів на базі медичних закладів, які відкриті для літніх людей - від 65 років.
Нагадаємо, що провал вакцинації став однією з причин відставки попереднього міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Новий міністр Віктор Ляшко одразу ж поставив за стратегічну мету до кінця літа повністю (тобто, 2 дозами) вакцинувати 5 млн людей. Якщо ж досягнути мети не вдасться, Ляшко обіцяє піти з посади. Для порівняння, станом на 17 червня курс вакцинації завершили лише 337 тис людей.
