Отже, головна подія міжнародної політики, як її вже встигли охрестити журналісти та політологи, пройшла. Зустріч та перемовини президентів США та РФ - Джо Байдена та Володимира Путіна - відбулася. Саміт, як і прогнозувалось, жодної сенсації не приніс. Проте, з огляду на прес-конференції обох президентів, вони вважають його результати задовільними/позитивними. Про що ж домовились Байден та Путін? І що від цього Україні?
Є принаймні три аспекти, на які варто було би звернути увагу. Саме вони офіційно стали результатом перемовин.
Перший аспект. Стало зрозуміло, що і США, і РФ зацікавлені в діалозі, зниженні конфронтації, але від принципових речей на користь такої співпраці відмовлятись не будуть. Для посилення співпраці й опрацювання намічених на саміті пріоритетів у Москву та Вашингтон повертаються дипломати.
Другий аспект полягає в тому, що США та РФ сформували спільний порядок денний, робота над яким, на думку Байдена, має показати за 6-12 місяців чи буде ця співпраця продуктивною. Так, росіяни та американці починають працювати над новим договором щодо обмеження стратегічних наступальних озброєнь, питаннями змін клімату, пандемією ну і загалом стратегічною стабільностю у світі. При цьому обидві країни виходять виключно з власних національних інтересів і особливого бажання «вписуватись» за когось ні РФ, ні США не мають.
Третій аспект - згадка про Україну. Про нас згадали, але здебільшого в контексті виконання невигідних для України Мінських домовленостей. Тут треба було би передати привіт «великому професіоналу» Порошенко, який підписав ці угоди і з якими Україна вже мучається сьомий рік. Мотиви дій п’ятого президента й досі не відомі: чи то з переляку, чи то з любові до Медведчука він підписав доволі невигідні для нашої країни угоди.
Загалом телефонна розмова Байдена та Зеленського напередодні саміту все ж таки сприяла тому, що перший підняв у діалозі з Путіним питання агресії РФ, це свідчить про наше партнерство, але також треба розуміти, що РФ потрібна США у протистоянні з Китаєм. Тому подобається нам чи ні, але найближчим часом доведеться рахуватись з позицією США щодо Росії, інакше Україна перетвориться на чинник роздратування для Байдена. При цьому РФ залишається загрозою та опонентом для США, ніхто не буде знімати санкції чи припиняти нагадувати Путіну про права людини, територіальну цілісність України, а тим паче «обмінювати» Україну на щось у Путіна.
У підсумку і Байден, і Путін задоволені. Вони окреслили спільний порядок денний та налагодили канали комунікації. Байден нагадав Путіну про кібератаки та права людини, своєю чергою Путін вказав Заходу на його проблеми у цих сферах. Тобто поговорили й про те, що розділяє.
Важливо, що Путін отримав можливість від США балансувати між Заходом та Китаєм, не схиляючись в «дружнє лоно» останнього. Проте про реальні зрушення в американо-російських відносинах ми зможемо сказати лиш за півроку, коли побачимо чи не побачимо реальні спільні дії. Крім того, давайте не забувати, що Китай теж все розуміє, а відповідно буде прагнути внести деструктив у зближення РФ та США.
Про те, як готувалася зустріч та як прибували президенти, ми повідомляли раніше.
