Україна заявила про проведення військових навчань "Північний буревій-2022". Відпрацьовуються загрози з боку Білорусі та військ рф у цій країні. З точку зору стратегії перемоги, те, що відбувається на Херсонщині та Волині – ланки одного ланцюжка подій, який має привести нас до остаточної Перемоги.
Читайте також: Наступ Білорусі і питання часу: Лукашенко та Путін потребують допомоги один одного
Вісь протистояння між рф та цивілізованим світом проходить зараз не тільки через нашу країну. У ширшому розумінні – це балто-чорноморська вісь або геополітична дуга. Саме тому, найстрашнішими ворогами для росії у середні віки у контексті "малоросійських справ" були два наших визначних гетьмани: Іван Виговський та Іван Мазепа.
Перший уклав із Річчю Посполитою Гадяцькі угоди, які створювали тринітарну державу рівних серед рівних у вигляді Польщі, Литви та України (Польське королівство, Велике князівство Литовське та Князівство Руське).
За своїм геополітичним потенціалом, ці угоди випередили свій час та сучасників років на 200. Їх не підтримали ані у Варшаві, ані на Запорізькій Січі. Так само як і союз Швеції (включаючи Прибалтику та Польщу) з Україною за гетьманату Івана Мазепи не зрозуміли у широкому загалу в тогочасній Україні. Але зараз і у Польщі, і у країнах Балтії та Скандинавії розуміють важливість створення разом з Україною Балто-чорноморської дуги безпеки від російської агресії.
Сучасний очільник рф, Володимир Путін порівнює себе з Петром Першим, а церковна спільнота проводить паралелі між ним та Олександром Невським. Але в очі впадає інша аналогія – з Іваном Грозним. Який загравав із європейськими лідерами, навіть сватався до англійської королеви Єлизавети, але отримав закономірного відкоша.
Іван Грозний – це "стоглавий собор", який встановив унікальність росії у порівнянні із навколишнім світом, який "изрушился" і за мірками росіян впав у духовну руйнацію і лише Московія залишилась єдиною "твердинею" духа. Але якщо світ впав у "прелєсть", то ціль росії – це не розвиток і не модернізація. Це не опанування передового, хоча й чужого досвіду. Це лише глибока ізоляція від зовнішніх "прелєстєй". А тому демократичний Новгород треба спалити, а носіїв народовладдя – вбити.
Крім того, всю країна необхідно занурити у криваву пучину опричнини, коли інакомислячі відповідають за право думати не лише своїм майном, але й життям. Ідеологічною базою такої диктатури в часи Грозного були дяки посольського приказу, які кропали відповіді на листи-звинувачення князя-втікача Андрія Курбського, який мав змогу вдихнути повітря свободи у Литві і оцінити відсталість тиранічного способу правління у Москві.
Зараз такими "дьяками" виступають Соловйов та Скабєєва.
Читай також: Кремль тисне: які сили накопичила Білорусь для можливого вторгнення в Україну
Локальні перемоги Івана Грозного у Астрахані та Казані змінились тотальним програшем Московії у Лівонській війні, коли та сама Балто-чорноморська дуга формувалась Великим князівством Литовським та Польським Королівством разом із Білоруссю та Україною.
Сьогодні рф опинилась за крок від поразки у новій "лівонський війні", яку як і першого разу, розпочала сама. Локальні успіхи у Грузії та Сирії зараз тьмяніють у порівнянні із катастрофою війни проти України.
До речі, у минулому, лише отримавши український ресурс, Москва змогла проломити нездоланний для неї балто-чорноморський вал. Саме тому, поразка у Кримській війні 1853-1856 стала для російської імперії найстрашнішим ударом у 19 столітті.
А вже на початку 20 століття, англійській географ Маккіндер у своїй відомій праці "Географічна вісь історії" спершу сформулював теорію "хартленду", або "серцевинних земель". До так званого стратегічного "хартленду" почали відносити країни Східної Європи, які дозволяють контролювати росію або глобальний "хартленд".
Маккіндер сформулював основну ідею концепції:
- Хто контролює Східну Європу, той керує Хартлендом
- Хто контролює Хартленд, той керує Світовим островом (Євразія)
- Хто контролює Світовий острів, той керує Світом.
Саме тому, битва за Балто-Чорноморську вісь – це набагато більше ніж регіональний конфлікт.
Український геополітик Юрій Липа сформулював українську геополітичну концепцію або Чорноморську доктрину. У ній він визначив перспективи розвитку України як країни, що формую силову вісь між Балтикою та Чорним морем. Серед країн-союзників Україна є ніби своєрідним перекриттям моря або склепінням від Пруту і Дунаю до Дону.
Ключове опора цього геополітичного "склепіння" - це Крим, а ключем до Криму є …. Білорусь. Яку Юрій Липа назвав "шоломом", що захищає голову України разом із столицею. Ворожа Білорусь – це "рана на шиї України", оскільки Білорусь може стати знаряддям ворожих до Украрїни країн.
Пророцтво Юрія Липи ми на практиці відчули 24 лютого 2022 року, коли з боку Білорусі почався наступ російських військ на Київ та Чернігів, а також полетіли ракети по оселях українців.
Сьогоднішнє майбутнє балто-чорноморської доктрини - це нове прочитання Гадяцьких угод гетьмана Івана Виговського: створення геополітичного союзу між українцями, білорусами, поляками та балтами. Саме тому і наступ на Херсонщині, і "Північній буревій – 2022" - це акценти нової геополітики, які саме зараз підкріплюються військовою активністю ЗСУ.
І це ослаблення флангів противника, постійний вплив на його максимально уразливі та болючі геополітичні точки. Тиск на найбільш загрозливі напрямки протистояння. Адже саме так ЗСУ вже діяли на Харківщині і планують діяти і в майбутньому.
Читайте також: "Велика втеча" росіян від мобілізації: початок краху імперії визначено
