Новий президент РФ буде жадібним, і це вирішить проблему Донбасу і Криму – журналіст Іван Яковина
Політика

Новий президент РФ буде жадібним, і це вирішить проблему Донбасу і Криму – журналіст Іван Яковина

26 липня 2021 | 16:17

Російська еліта незадоволена стилем правління Володимира Путіна, який позбавив їх можливості заробляти великі гроші на Заході. Це може привести до змови проти глави Кремля з метою його повалення. Наступний президент Росії не буде святим, він буде швидше жадібним, якому потрібні будуть гроші, і йому доведеться налагоджувати відносини із Заходом. А для цього потрібно буде повернути Донбас і Крим. Про це в програмі "Всьо по бєспрєдєлу" з Роксаною Руно на Апостроф TV розповів журналіст-міжнародник Іван ЯКОВИНА.

— Пряма лінія російського президента Володимира Путіна була жахливо технічно організована. Як можна за такі гроші робити щось подібне? Або розпил грошей відбувається не тільки в нас?

— Я можу сказати, що все було організовано гірше нікуди. Просто неозброєним оком видно потік фахівців в області ІТ, які йдуть з Росії. Тому що, якщо вони не можуть президенту один раз на рік зробити нормальну лінію зв’язку для спілкування з заздалегідь найманими акторами, які йому задають заздалегідь написані питання, то це все дуже сумно. Це реально показує ступінь деградації. У мене були відчуття розпаду й розрухи.

Читай також: Сергій Фурса: Статтю Путіна про Україну повинні вчити всі громадяни РФ, щоб страждати

— Я звернула увагу на те, що незважаючи на негативні ПЛР-тести й наявність антитіл у ведучих, їх усе одно відправили на двотижневий карантин перед ефіром. Путін не довіряє або боїться кожного мікроба?

— Тут кілька моментів. Перший — дуже конспірологічний, але водночас він усе більше й більше популярний у Росії навіть серед тих людей, які скептично ставляться до різного роду конспірології. Він пов’язаний із тим, що в Путіна реально погано зі здоров’ям, що він приймає якісь імунодепресанти або щось із цієї серії, або його опромінюють радіохвилями. Через це в нього дуже ослаблений імунітет, і він реально дуже боїться не стільки коронавірусу, скільки будь-якої зарази.

Друге — дійсно, ту вакцину, яку робив Володимир Путін, і яку робила вся російська еліта, люди взяли й перевірили. З’ясувалося, що це взагалі не вакцина, що вона взагалі не виробляє антитіла. Це фізрозчин.

Тобто те щеплення, яке він собі зробив, просто не працює. Через це всіх людей, які з ним так чи інакше спілкуються, швидше за все, все-таки садять на карантин. Тому що він дійсно дуже боїться заразитися й захворіти. Він завжди боїться, що йому що-небудь підкинуть, наллють, і так далі.

— Це давня традиція російських вождів або особливість саме Путіна?

— Про це все частіше зараз говорять, але дуже велике невдоволення російської еліти тим, що відбувається, його стилем управлінням і ухваленими ним рішеннями.

Це кілька кланів або угруповань, які оточують Володимира Путіна, і на протистоянні яких він балансує, не даючи жодному з цих угруповань піднятися. Це силовики, його особисті друзі — всякі Ротенберги, Тимченко. Це його сім’я в прямому сенсі.

— У Росії знають, хто його сім’я?

— Ті, кому належить, знають. По-перше, його дочки, їх оточення. Плюс, наскільки я розумію, він досі піклується про свою колишню дружину, у неї теж є якісь гарантії. Але найголовніше, чим, власне, і незадоволені російські еліти, — всю свою владу Володимир Путін зараз передає ФСБ, тим самим силовикам. Він уже не балансує між цими угрупованнями. Зараз доходить до смішного. Скоро будуть "вибори" в Росії…

— У Держдуму?

— Так. Там будуть проходити одночасно і "вибори" в місцеві органи влади, і "вибори" губернаторів. Списки кандидатів завжди узгоджувалися в Адміністрації президента або в Департаменті внутрішньої політики. А зараз із цими списками ходять у Федеральну службу безпеки й там їх погоджують. Тобто роль ФСБ зараз стала просто величезною, і цього бояться в тому числі й люди з цих старих еліт.

Чому? Наприклад, їхні діти здобували освіту в Кембриджі, в Оксфорді чи ще десь. Вони стали великими бізнесменами, заступниками міністрів, хтось міністром і так далі. Й ось ці люди залишаються на милість полковників і майорів ФСБ, які взагалі до еліти не мали жодного відношення. Їх батьки так чи інакше відійдуть. Таким чином Путін свою стару еліту закругляє, скажімо так, і просуває нову еліту. Й ота стара еліта, у якої є гроші й положення, дуже незадоволена тим, що відбувається. Це ми бачили, до речі, і на формуванні списків "Єдиної Росії" до Держдуми. Там теж прем’єр-міністра, колишнього президента Медведєва, главу спікера Держдуми Володіна — їх усіх відсунули. До речі, і на місцях дуже багатьох таких заслужених, товстих чиновників, шанованих злодіїв, функціонерів "Єдиної Росії" відсунули в бік і набрали якихось артистів, ФСБшників, людей, яких ніхто не знає.

Путіну треба міняти еліту так чи інакше, але він не може це робити сталінськими методами. Він не може просто всіх до стінки поставити й перестріляти, бо зараз так не роблять. Плюс, він боїться. Тому він так по-м’якому намагається. Було ж у історії Росії таке, коли намагалися по-м’якому проводити ротацію еліти. Це була ситуація Микити Сергійовича Хрущова. Він це робив. Чим це закінчилося, ми всі знаємо.

Читай також: Секретна спецоперація: як Путін допоміг Трампу стати президентом

— Але ж для Путіна ФСБ — це його професійна родина, якщо можна так сказати. Ця силова структура — система, вибудувана роками й десятиліттями, тому що це спадкоємиця ще зі СРСР. Цей каральний орган працює на "відмінно", була б людина.

— Я б не погодився. Історія з Навальним показує, що не завжди вони на "відмінно" працюють.

— А де зараз Навальний?

— Ні, я маю на увазі те, що отруїти то вони його не змогли. Хоча з усіх спроб отруїти різних опозиціонерів у них вийшли далеко не всі.

— Але якщо мета була дискредитувати або прибрати Навального з публічного життя, то вона виконана. Його структура заборонена і визнана екстремістською. Його фонд розмазали, давайте говорити відверто.

— Для цього не треба було використовувати навіть ФСБ. Це робилося просто прийняттям законів і відповідними судовими рішеннями. Поки Путін боровся з Навальним, з цієї несистемною опозицією, поки він буцався з американцями й намагався відновлювати СРСР, відтинаючи Крим і так далі, у його ж оточенні зросла величезна кількість людей, які не хочуть усього цього.

Точніше, вони хочуть, але вони хочуть для себе. Їм не потрібен Крим, їм не потрібен Донбас. Вони хочуть просто нормально красти і витрачати ці бабки. Усе. Їм не потрібна ця ідеологічна надбудова, їм це все зовсім не цікаво. А Путін каже: по-перше, у нас буде ідеологічна надбудова, по-друге, у нас будуть санкції, по-третє, я вас зараз усіх відсуну від потоків, ви мені більше не потрібні, зараз прийдуть ідеологічно загартовані люди.

— "Мої".

— Так, ФСБшники. І вся ця еліта сидить у шоці. А де ця вся еліта сконцентрована? Вона сконцентрована в "Єдиній Росії". Туди не потрапляють зайві люди, там усі свої, що називається. І я припускаю, що в цьому середовищі зараз наростає невдоволення. Це моє припущення. І Путін знає про це невдоволення, тому він цю еліту намагається відсунути. Ось тепер мені цікаво: ця "Єдина Росія" так спокійно візьме і відсунеться або ж…

— А що вона може зробити? Зв’язки — це найголовніше. Гроші можна втратити в Росії дуже швидко.

— Коли я говорю, що вони щось можуть зробити, я говорю про якусь змову. Про спробу захопити владу. Звісно, це за російськими законами незаконно і все таке, але випадки бували. Я закликаю ще раз згадати випадок Микити Хрущова.

— Багато ваших знайомих за останні п’ять років виїхали з Москви й чому?

— Так багато. У мене багато знайомих і друзів серед журналістів. Головним чином, вони поїхали через те, що неможливо працювати. Плюс, багато бізнесменів їдуть, тому що для них робити гроші в Росії стає реально небезпечним.

— А як же система? Присягнув на вірність Путіну, і все.

— У тому то і справа, цього вже мало. Треба не тільки на вірність Путіну, але й на вірність одному з кланів. Причому треба вгадати, якому з кланів, тому що, якщо присягнеш на вірність комусь не тому, тебе ще й посадять.

Звичайно, усе ще можна багато грошей заробити, тому що потік нафти йде на Захід, а назад йде потік доларів. Але все-таки небезпека вже є. Багато людей кажуть: я не хочу все життя боротися, намагатися. Я хочу пожити. Хочеш пожити — їдь на Захід. Багато людей їдуть на Захід і живуть там нормально.

— Нещодавно була зустріч Путіна й Байдена. Путін вийшов звідти переможцем?

— Я думаю так. Він отримав те, що він хотів.

— Уже пора кричати "зрада"?

— Ні, я не думаю. Я думаю, що Байден міг "придушити" Путіна і видавити з нього щось. Я думаю, це було цілком можливо зробити, але з якихось своїх міркувань він вирішив цього не робити. Але він Путіну нічого й не подарував теж.

У символічному сенсі, Путін отримав те, що хотів отримати. Він стоїть нарівні з Байденом. У результаті цієї зустрічі він виглядав не гірше, ніж Байден, він не виглядав забитим, якого відштурхали. Ні, вони залишилися при своєму. Це як би підтверджує статус Путіна як світового лідера. Власне, йому це було потрібно всередині Росії для підтримки свого іміджу царя, тому що в Росії царем може бути тільки та людина, з яким веде діалог Захід. Нехай лаються, нехай конфліктують, але розмовляють, помічають його.

Коли Байден назвав Путіна вбивцею, то всі думали, що він тепер взагалі не буде з ним спілкуватися. А якщо він не буде спілкуватися, то Путін — цар несправжній. І Путіну було дуже важливо сказати: "Ні, він зі мною спілкується, усе нормально". Й ось ця зустріч підтвердила, що Байден підтримує з ним контакт. Нехай напружено, але контакт є. Тому Путін, так би мовити, зітхнув із полегшенням. Він приїхав додому і сказав: "Ось, я вам привіз не тільки це підтвердження, але і відкриття американського посольства".

Для Байдена, я впевнений, ця зустріч пройшла невдало. Я думаю, можна було краще.

Читай також: Жодних сенсацій, але позитивно: навіщо потрібен був саміт Байдена і Путіна

— Готувався, а тут.

— Насправді, це було з багатьма. Ось у Зеленського був період, коли він думав, що він Путіна зможе в чомусь переконати, переламати. Це неможливо. Усе.

— Є ще люди, які в це вірять?

— Байден. Він — майстер політичних компромісів, це правда. Усі завжди говорили, що, якщо Байден за щось взявся, значить, компроміс буде знайдений. Можна навіть не сумніватися. Воно так і було.

Я думаю, що в цій ситуації він теж спробував. Після цієї зустрічі в Женеві, люди Байдена сказали, що відвели Путіну умовно пів року. Якщо він продовжить поводитися так, як він веде себе зараз, то буде вже інша розмова. Вони відтермінували на пів року початок серйозної розмови й тиску на нього. Але ось тут мене більше цікавить питання санкцій, тому що санкції повинні були бути введені — другий пакет за Навального — ще на початку червня. Їх немає. Салліван один раз сказав, що вони будуть.

— Я тому й питала, а де Навальний?

— Навальний дурня зваляв, що повернувся. Мені здається, це вже було зрозуміло йому самому. Але він дуже зневажливо завжди ставився до політемігрантів. Він говорив, що політемігранти — це несправжні політики. Тому треба бути хоч у в’язниці, хоч на ешафоті, але в Росії. Він не розуміє, що дивно, тому що в цьому сенсі розумів досить багато, що за допомогою YouTube він міг щодня бути присутніми в будинку в кожного росіянина.

— Наприкінці липня може відбутися зустріч Зеленського з Байденом.

— Багато говорять про зустріч Зеленського з Байденом.

— Ми її переоцінюємо?

— Я думаю так. Про що вони можуть домовитися? Про те, що Україна вступить до складу США? Що американські війська висадяться десь в Одесі? Ні. Що? Чого можна очікувати? Грошей дасть Байден — сто тисяч мільярдів? Ні, не дасть. Що могло б бути, що було б названо величезним успіхом цієї зустрічі?

Вступу України в НАТО, я думаю, не буде, поки Путін залишається президентом. Німеччина, Нідерланди, Бельгія цього не дозволять. Вони не хочуть воювати за Україну або за Грузію, яка теж хоче в НАТО. Цього, я думаю, не буде. Що може бути грандіозним успіхом?!

— А шлейф сімейних конфліктів Байдена може якось вплинути на зустріч?

— Я думаю ні. Тому що Зеленський, наскільки я розумію, не надто сильно роздував тему розслідування проти Байдена. Він, навпаки, намагався відбрехатися, коли на нього тиснув Трамп. Зеленський намагався викрутитися й не робити цього.

— Наш майстер компромісу.

— Можна по-різному ставитися до Зеленського, але те, що він цього не зробив — це добре. Не треба було це робити і вже тим більше не треба було лізти в американську політику на стороні Трампа, тому що Трампа самого зараз посадять.

— Я особисто знаю кілька трампістів, які переконані, що він збирає десятки мільйонів американців на свої мітинги, зустрічі. Це правда, ви ж спілкуєтеся з кимось?

— Я вам так скажу, це приблизно те ж саме, коли люди Януковича говорили, що "за нас весь Донбас, ось вони зараз приїдуть до Києва". Ну, може, приїдуть якісь спеціально організовані автобуси. Ну 10 тисяч. І на цьому все скінчиться.

Я не думаю, що вони прямо організовують марш на Вашингтон. Я не думаю, що ці десятки мільйонів підуть штурмом. Вони намагалися. Я був на виборах президента в Америці, і я чекав. Я був абсолютно впевнений, що Трамп щось таке утне. Вони всі з якимось небажанням, як цей "Антимайдан", без стусана, без палиці, поки їх хтось не поведе, вони самі нічого робити не будуть. А потім все-таки сталося 6 січня. Але там їх добре організували на той момент. Я, до речі, був упевнений і досі майже впевнений, що це все було організовано не без допомоги Росії. Ви подивіться, як вони захоплювали адміністративну будівлю з прапорами. Те, що було в американському Конгресі, як дві краплі води схоже на те, що було в Харкові, в Одесі, у Донецьку.

— Працювали фахівці, які відкатали десь схему. А ми знаємо, де.

— Я майже не сумніваюся, що десь там стирчать вуха ФСБ або Володимира Путіна, тому що ну дуже було це схоже.

— Скільки ви живете в Україні?

— З 2009 року.

— Я чула, що ви хочете переїхати в іншу країну. Це правда?

— Ні. Була мова про Білорусь, я говорив, що, якщо там скинуть Лукашенко, я абсолютно впевнений, що вона моментально зробить величезний ривок уперед. Тобто вона зможе стати слов’янської Австрією, якщо завгодно.

— А що давало підстави так вважати. Тут скинули Януковича, але Австрії немає. Я розумію, що в нас під боком Росія, але ж і в них теж.

— Як мені здається, у білорусів є така риса: вони дуже законослухняні, може бути, навіть занадто законослухняні. А ось повага до закону, мені здається, це те, чого завжди не вистачало слов’янським народам для досягнення успіху. У білорусів є те, чого у всіх інших слов’янських народів у дефіциті.

— Так ви збиралися переїхати в Білорусь?

— Ні, я говорив, що мені було б цікаво пожити в країні, яка скинула диктатуру й почала відновлювати себе і йти вперед.

— Доведеться ще трохи почекати.

— Я думаю, недовго залишилося.

— А що трапилося? Що змінилося з минулого року? Та ж силова структура. Перші 500 млн допомоги від Росії, будуть ще.

— 500 млн — це мало, потрібно 5–7 млрд. Справа в тому, що санкції, які введені проти Білорусі, реально жорсткі. Не чекав Лукашенко такого серйозного удару. Я так розумію, що навіть опозиція не очікувала. Опозиція зараз відчутно піднялася духом. Усі бачать, що в Лукашенка серйозні проблеми, що він втрачає хватку. У нього настає та сама історія, що і в Путіна, але в більш серйозній мірі.

Справа в тому, що ці санкції мають на увазі заборону на виїзд на Захід майже для всієї верхівки Білорусі, плюс, для людей з оточення Лукашенка. У цих людей відбирають можливість заробляти на Заході і виводити туди гроші, і ті гроші, які там, теж від них відрізані. Тобто ці люди залишилися ні з чим. У Білорусі цікава система: там немає олігархів, там Лукашенко каже: ти стежиш за цією галуззю, а ти за цією. Усі галузі належать йому, а ці люди там як “смотрящі”. Він у будь-який момент може цього "смотрящого" викинути й посадити нового.

Читай також: Перемога чи зрада: навіщо потрібна зустріч Зеленського і Путіна без обговорення Криму і Донбасу

— Що буде з Мінськими переговорами? Мінськ тепер не підходить для зустрічей, а тема Донбасу нікуди не зникла.

— У мене є ключова позиція з цього питання. Поки президентом Росії залишається Володимир Путін, ця тема нікуди не зрушить.

— Ми не перебільшуємо? Ну піде конкретний Путін, прийде умовний Путін. Система ж одна. Чистого і святого там не з’явиться.

— Святого й не буде. Буде жадібний, дуже жадібна людина. Це буде не святий демократ, а людина, якій потрібні будуть гроші. Що я маю на увазі? Йому потрібно буде заново відбудувати відносини з Заходом. Тому що вся російська еліта суперневдоволена тим, що позбавлена легкого доступу до грошей. Політичну систему залишимо ту ж. Треба домовитися з Заходом, щоби дали можливість користуватися грошима на Заході. Як це зробити? Звільняйте Крим, звільняйте Донбас і тоді поговоримо.

— Віддати Крим — це самогубство для нового жадібного тирана.

— По-перше, ми цього не знаємо. По-друге, Донбас відразу закінчиться. Ось буквально на наступний день, коли Путін помре, або скинуть його, або сам піде.

З Кримом набагато важча історія. Але я впевнений, що все ж процес зрушиться й будуть розпочаті якісь переговори. Поклавши руку на серце, російській еліті Крим не потрібен, вона в Криму не відпочиває. Вона відпочиває в інших місцях. Те, що там є якісь патріоти, то їм роти позатикають за допомогою телевізора. Скажуть, що це Путін у всьому винен, він нас посварив з Україною, президент був твариною й так далі. Чи знайдуть виправдання, телевізор включать у зворотну сторону, і розпочнеться промивання мізків уже в іншому напрямку. Це робиться елементарно.

— Всі сидять і чекають однієї події.

— Російська еліта готова здати все, що завгодно, якщо їм дозволять користуватися їх грошима на Заході. Вони ж розуміють, що Крим — це особистий проєкт Володимира Путіна. Я не виключаю, що в них з’явиться якийсь новий Іванов, у якого буде свій особистий проєкт. Але це вже інша історія.

Нагадаємо, раніше Realist.online повідомляв, аналітик з США Пітер Дікінсон прокоментував статтю президента РФ Володимира Путіна про "єдність росіян і українців".