Гліб Остапенко
Фото: Путін та Кім Чен Ин
Росія продовжує безпрецедентну ескалацію у війні проти України, прямо залучаючи до бойових дій іноземні військові сили. Нещодавні повідомлення розвідки про близько 11 тисяч військових КНДР, що можуть бути відправлені до України через територію Росії, провокують офіційний Київ: як мінімізувати наслідки, у яких площинах, окрім військової, в першу чергу необхідно приймати стратегічні кроки та як розвернути ситуацію на свою користь. Відповідь очевидна – створити нову міжнародну коаліцію протидії «неофіційному військовому втручанню».
Безпрецедентний крок Росії у кооперації з КНДР не лише порушує суверенітет України з боку ще однієї держави, яка вже давно маргіналізована й знаходиться в ізоляції, але й підриває міжнародний правопорядок, даючи сповна зрозуміти, – Київ та Захід не змогли протидіяти зближенню Москви та Пхеньяну й це наші спільні прорахунки з партнерами. Нині вкрай необхідна швидка, смілива й раціональна відповідь міжнародного рівня.
Росія, користуючись своїм впливом та правом вето в міжнародних організаціях, уникає відповідальності за агресивні дії, а залучення військ КНДР чітко демонструє готовність Кремля начхати на міжнародні норми й надалі розширювати географію конфлікту.
Є великі сумніви, що в Росії справді бракує людей, – мобілізаційний потенціал далеко не вичерпаний, особливо з огляду на високий відсоток люмпенів, які готові воювати за божевілля Кремля, у порівнянні з більш заможними верствами населення. Для Росії залучення військ КНДР – це скоріше технологія компенсації втрат та насмішка над країнами Заходу, мовляв ніхто не може заборонити Москві гратися у криваву геополітику так, як їй це заманеться. Яка різниця Москві? Вони можуть витрачати війська КНДР на війну в Україні, перекидати їх на будь-яку ділянку фронту на східному напрямку, а в обмін лише надають певні технологічні бенефіції у сфері тактичного ядерного озброєння Пхеньяну, у той самий час, приймаючи саміт БРІКС в Казані та обіймаючись з прем’єр-міністром Індії Нарендою Моді.
Ще 10 років тому, під час окупації Криму, це б здавалося божевіллям, навіть чимось надто утопічним, проте у 2024 році світ абсолютно інший, а тому міжнародні правові норми й політика відповіді цивілізованих держав на дії автократій і тоталітарних режимів повинна бути не тільки ще більш пропорційною, але й ще більш гнучкою та водночас більш фундаментальною.
У такій ситуації Україна потребує інноваційної стратегії, яка б забезпечила ефективну відповідь на «неофіційне військове втручання». Цей термін є надважливим саме у такому трактуванні й може бути використаний також у юридичній площині.
GAANMI як відповідь на співпрацю Росії та КНДР
Традиційні механізми міжнародної безпеки, зокрема Рада Безпеки, виявилися неефективними в ситуаціях, де ключові гравці блокують рішення. Росія, залучаючи армію ще однєю тоталітарної держави, фактично виголошує: «Нам начхати на Вас, Ваші міжнародні правові норми, на Вашу систему міжнародних відносин. Ми творимо свою, за своїми правилами. Ми не погребуємо використовувати найбрудніші методи у досягненні своїх цілей».
Необхідно створити нову платформу для колективної відповіді на подібні загрози автократій. КНДР може бути далеко не останньою спробую Москви залучитися підтримкою третьої сторони. Зараз усе тільки у режимі «тестування».
У відповідь на ескалацію з боку Москви у кооперації з Пхеньяном офіційному Києву пропонується проєкт створення Глобального альянсу проти неофіційного військового втручання (англ. – Global Alliance against Non-official Military Interventions, GAANMI), що стане новою парадигмою в сфері міжнародної безпеки.
GAANMI – це міжнародний альянс, спрямований на протидію «неофіційному військовому втручанню» держав у внутрішні справи інших країн. Альянс об'єднає держави, які стикаються з подібними викликами або ж усвідомлюють потенційну загрозу, що вже зараз присутня у міжнародній безпековій площині. Засновниками GAANMI пропонується стати Україні (головний ініціатор та координатор), Південній Кореї та Японії (країни, які потерпають від агресивних дій КНДР) й іншим державам-партнерам, які поділяють спільні цінності та інтереси.
Діяльність Альянсу буде підтримуватися міжнародними організаціями та недержавними компаніями у ролі консультативних партнерів та партнерів у наданні допомоги у технічному, правовому, інформаційному полі.
Стратегічні цілі GAANMI
1. Протидія неофіційному військовому втручанню: розробка спільних механізмів виявлення, стримування та реагування на випадки «неофіційного військового втручання», включаючи використання найманців, приватних військових компаній та іноземних військ.
2. Зміцнення регіональної співпраці: посилення співпраці між країнами-засновницями в сферах оборони, розвідки та безпеки для оперативного обміну інформацією й координації дій.
3. Розробка нових міжнародних норм: адвокація створення нових міжнародних правових норм та стандартів, що відповідатимуть геополітичним реаліям сьогодення та регулюватимуть питання «неофіційного військового втручання» й передбачатимуть відповідальність за їх порушення.
Унікальні елементи політики GAANMI
1. Об'єднання розвідувальних можливостей членів GAANMI для моніторингу та швидкого виявлення «неофіційних військових» активностей.
2. Впровадження "санкційних каскадів": розробка системи автоматичних санкцій, які вступають в дію при виявленні випадків «неофіційного військового втручання». Санкції будуть застосовуватися колективно всіма членами GAANMI.
3. Спільний розвиток та обмін передовими технологіями в сферах кібербезпеки, штучного інтелекту та оборони. Це підвищить здатність членів GAANMI протистояти сучасним гібридним загрозам.
4. Глобальна кампанія легітимації: проведення міжнародної інформаційної кампанії для підвищення обізнаності про проблему «неофіційного військового втручання» та залучення нових членів до GAANMI.
5. Механізм "червоних ліній": визначення чітких меж та умов, при порушенні яких GAANMI буде колективно реагувати, включаючи можливість застосування необхідних заходів, чітко прописаних у відповідних статтях з визначеним механізмом реагування.
Роль офіційного Києва в GAANMI
Україна, як ініціатор створення GAANMI, займає лідерську позицію в Альянсі, що відповідає планам офіційного Києва у якості «new emerging power». Україна є моральним, ціннісним та рушійним прикладом для держав-партнерів у рамках Альянсу.
Макромета:
Залучення нових союзників та партнерів підвищить дипломатичну вагу України на міжнародній арені.
Співпраця в рамках GAANMI відкриє можливості для обміну технологіями та ресурсами між членами Альянсу.
Спільні зусилля держав-партнерів в боротьбі з неофіційним втручанням покращать безпекову ситуацію в країні та у світі, сприятимуть створенню прецеденту на міжнародному рівні.
Практичні кроки
Для успішної реалізації політики GAANMI необхідно здійснити кілька ключових кроків. По-перше, слід активізувати дипломатичні зусилля, які включають проведення серії двосторонніх і багатосторонніх переговорів з потенційними членами Альянсу, що дозволить залучити підтримку й забезпечити узгодженість дій. Кульмінацією зусиль має стати організація установчого саміту GAANMI у Києві, де буде спільно розроблена та у подальшому підписана хартія Альянсу, яка закріпить основні принципи його роботи.
По-друге, необхідно розробити правову базу GAANMI. Перш за все створити статут Альянсу, який визначатиме його принципи, структуру і механізми функціонування. Важливо також встановити юридичні зобов'язання для членів Альянсу щодо виконання рішень, що гарантуватиме їх ефективність і колективну відповідальність.
На наступному етапі слід зайнятися інституційною побудовою. Необхідно заснувати секретаріат GAANMI, який відповідатиме за координацію дій та обмін інформацією між учасниками. Щобільше, важливо створити спільні робочі групи з питань розвідки, оборони, санкційної та інформаційної політики.
Фінансування та ресурси є важливими аспектами для довгострокової життєздатності Альянсу, тому слід розробити механізми спільного фінансування проектів та ініціатив GAANMI, а також, за можливості та доречності, залучити міжнародні фонди та приватний сектор до підтримки діяльності Альянсу.
Нарешті, варто впровадити комунікаційну стратегію, яка включатиме медіа-кампанії для поширення цінностей GAANMI та цілей Альянсу на міжнародному рівні. Необхідно створити офіційні канали комунікації та пресслужбу Альянсу для ефективної взаємодії з медіа та суспільствами держав-членів.
На завершення
Важливо наголосити, що міжнародній спільноті та Україні час відповідати на виклики автократів та диктаторів з пропорційними, гнучкими, інноваційними діями, не обмежуючи себе форматами та рамками, якими демократичні суспільства час від часу себе зупиняють, не даючи розвиватись.
Вихід за рамки завжди призводив до стрімкого прогресу. Вихід за рамки це пальне, що породжувало нашу європейську цивілізацію, яка невпинно рухається та розвивається. Київ займає суб’єктне місце у європейській та світовій політиці, тому з нашого боку необхідні пропорційні дії нашій ролі, особливо за останні 2,5 роки.
Дану політичну концепцію пропонується прийняти на розгляд офіційному Києву. У разі схвалення, почати «котити чотирикутник, який стане колесом», що за роки цілеспрямованої та кропіткої діяльності піднесе Україну до ролі нової сили у континентальній Європі.
Гліб Остапенко, політолог, експерт з питань зовнішньої політики
