Кремль експортує війну, але шанси проросійських сепаратистів з Придністров’я мізерні
Політика

Кремль експортує війну, але шанси проросійських сепаратистів з Придністров’я мізерні

27 липня 2022 | 15:03

Росія не має сил перемогти Україну. Хоча цими днями Сергій Лавров заявив, що мета Кремля знищення існуючої української державності та підпорядковане Москві життя українців, що було упаковано у фрази зміщення існуючої влади в Києві та майбутнє співжиття українців з росіянами в одній державі. Кремль про це може тільки мріяти. Абсолютна більшість українського народу стала на захист свого державного суверенітету та територіальної цілісності, так що ілюзії Москви, що вона воюватиме тільки з професійною армією та націоналістами розсипалися. Усі українці – як громадяни країни різних національностей зараз єдині як і українська армія, і не допустять росіянам нашкодити державним інтересам як націоналісти. Кремль це добре розуміє і концентрує удар на Донбасі та сподівається закріпитися на півдні України.    

Москва два місяці тому оголосила свої плани дійти до регіону Придністров’я, яке у правовому сенсі є територією Молдови. Кишинів тільки тоді зрозумів небезпеку існування своєї державності, яку бажає знищити Росія, і нарешті приєднався до європейських санкцій щодо РФ. У Кремлі зрозуміли, що не мають жодних шансів захопити північну, центральну та західну частини України. Це територія є прабатьківщиною більшості існуючих слов’янських народів, окрім поляків, які також автохтонні слов’яни. З цих країв виходять слов’янські корені сучасних чехів та словаків, а також усіх балканських слов’ян.

Так що тут перша українська державність існувала ще з кінця 5-го ст. і, звичайно, ніяка Росія, яка має своє коріння у фіно-угорських народах, не може знищити українців як стержень усього європейського слов’янства. Але Москва продовжує планувати захопити усю південну Україну. І тут їй як кістка у горлі Миколаїв та Одеса. Хоча це головним чином російськомовні міста, між тим вони рішуче готові відбити наступ окупантів і змусити їх повернутися додому добровільно або в трунах.

Москві дуже не вистачає сил на півдні України, тож вона вже декілька разів намагалася втягнути Придністров’я у бойові дії з українською армією. Хоча шанси проросійських сепаратистів з Придністров’я не те що мізерні, а навіть від’ємні, Кремль відчайдушно бажає втягнути ще когось, щоб вмирав за досягнення своїх агресивних інтересів в Україні. Так, що усі агенти впливу у Придністров’ї активовані, як і дві тисячі російських солдат, що там розміщені, хоча це у більшості місцеві жителі з російським громадянством. Найбільша надія Москви - це шести тисячна армія придністровських військових, які можуть на деякий час відвернути увагу ЗСУ і розширити поле дій української армії.  

Читайте також: ЗСУ біля Херсону змусили ворога сильно нервуватись: огляд південного фронту та карти

Національний склад Придністров’я – 35% місцевих молдаван, майже 30% місцевих українців і стільки ж прибулих сюди етнічних росіян. Тут у часи СРСР базувалася 14-а  радянська армія, яка  покривала усю Молдавію і частину України, але коли Кишинів проголосив свій державний суверенітет, тоді радянські війська були виведені з Молдавії, окрім Придністров’я, де вони підтримали сепаратистський рух серед місцевого населення. Річ у тому, що східний берег Дністра ніколи не був історично частиною Молдови. В період між двома світовими війнами це була територія під Києвом і більш політично тут було проголошено створення Молдавської автономії у складі радянської соціалістичної  України. Після початку національного руху у Кишиніві зі створення незалежної держави у часи Горбачова, московський КДБ тут заснував рух спротиву за від’єднання від Молдови, якщо вона оголосить незалежність яку таки проголосили 27 серпня 1991 р. У 1992 році відбулася війна між Кишинівом та повсталим Тирасполем. Але війська 14-ої армії, яка у цей час стала російською  підтримали дії заколотників. Сюди також прибули так звані російські козаки та добровольці, що відіграли вирішальну роль у цій війні. Москва нав’язала цьому регіону миротворців, що насправді були бійцями російської 14-ої армії. Пізніше там за допомогою Москви було проведено так званий референдум, який проголосив незалежність Придністров’я з подальшим входженням до складу Російської Федерації. Москва, яка була фактичним організатором референдуму, тоді ще не наважилася прийняти його результати, чекаючи кращої нагоди у майбутньому.

Кілька днів тому так званий міністр закордонних справ Придністров’я Ігнатьєв заявив, що реалізація результатів референдуму від 2006 р. для Тирасполя зараз пріоритет. Все склалося. Росія готова прийняти сепаратистський регіон, але їй важливо пробити туди коридор. Але це можливо тільки після захоплення Миколаєва, а от тут у росіян великі проблеми.

Придністров’я у середині 90-х років минулого століття пропонувало своє входження до України, що офіційний Київ рішуче відхилив як порушення територіальної цілісності Молдови. Пізніше Москва до 2014 р. і після під столом також пропонувала Україні Придністров’я замість Криму. Звичайно, торгівлю чужою територією Київ не прийняв. Але залишається небезпека негативного впливу сепаратистського придністровського регіону для національних інтересів як Молдови, так і України. Що стосується Києва, то він на поступки не піде.

Читайте також: "Російське" означає "терористичне": як має працювати Спецтрибунал щодо злочинів РФ