Перший віце-прем'єр-міністр і міністр економіки Олексій Любченко опублікував на сайті LB.ua свою програму дій на посаді глави уряду. Звичайно, прямо про це не написано, але фактично друга людина в Кабміні підтвердило активні чутки про те, що його призначення на цю посаду пов'язане з бажанням замінити восени прем'єра Дениса Шмигаля. Однак крім плану "реформ", очевидно варто згадати і про "досягнення" Любченко, як мінімум, на попередньому місці роботи - на посаді голови Державної податкової служби.
Забути минуле
Незважаючи на поступове згасання ділової активності, пов'язане з літніми відпустками і відходом Верховної Ради і всієї політичної верхівки на канікули, на Печерських пагорбах, судячи з усього, тривають палкі дискусії та торги щодо майбутнього переформатування уряду восени. У кулуарах вже багато хто не сумніваються, що прем'єру Денису Шмигалю доведеться покинути свій пост, а ось хто прийде йому на заміну - питання, судячи з усього, вирішене не до кінця. І навіть якщо "конкурс" формально не оголошений, важко не помітити, як потенційні претенденти всіляко намагаються показати, як сильно вони хочуть і гідні перемогти.
Яскравий приклад - інформаційна активність першого віце-прем'єра і міністра економіки Олексія Любченка. Ось уже кілька тижнів поспіль він генерує "програмні" інформприводи - від планів з розвитку стратегічних точок зростання для економіки, інноваційних технологій та тематики отримання чергового кредиту від МВФ до оцінки тіньової частини трудових ресурсів на президентському форумі "Україна 30". Напередодні ж він і зовсім опублікував програмний текст про своє бачення розвитку економіки, де описав, як він бачить роль банків, фіскальних органів, інвестклімат, питання розвитку малого і середнього бізнесу і багато іншого.
Дуже схоже, що піар-радники Любченко намагаються максимально швидко відбудувати його від того минулого, за яким його знає бізнес-спільнота і чиновницький апарат: фiскала часів Януковича, "професіонала" "старої закалки", якого на посаду голови ДПС в квітні 2020 року нібито пролобіював відомий в ЗМІ підприємець, якого пов'язують з контрабандою, Ілля Павлюк, і під якого Мін'юст навіть переглянув своє бачення про правозастосування закону про люстрацію.
І якщо на "регіональне" минуле в принципі зараз прийнято закривати очі, беручи до уваги тільки професійні якості, то конкретні "результати" нинішнього першого віце-прем'єра на посаді глави ДПС вже при правлінні Володимира Зеленського все-таки, напевно, варто зафіксувати. Благо, документуванням порушень, пов'язаних з роботою податкових і митних органів в 2019 і 2020 роках, ретельно займалася спеціально створена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, звіти якої публічно доступні на сайті парламенту.
"Скрутки" не закінчилися
Як відомо, одним з ключових "поштовхів" для кадрових перестановок в фіскальних органах навесні 2020 року стали не тільки і не стільки труднощі в подальших наповненням бюджету, в зв'язку з початком пандемією коронавiрусу і світовою фінансовою кризою, скільки звинувачення в наявності корупційних схем, з- за яких недобір податків під час кризи відчувається ще болючіше.
Одне з найбільш резонансних заяв зробив став на кілька тижнів міністром фінансів Ігор Уманський, який говорив про 60 млрд грн втрат держскарбниці щорічно від так званих "скруток" податку на додану вартість. Суть схеми полягає в тому, щоб поєднати в системі податковий кредит, сформований в результаті ввезення або виготовлення товарів на тіньовому ринку, які потім продаються за готівку без сплати податків, і податкове зобов'язання, що виникає у платників легального сектора економіки, коли їм потрібно легалізувати товари, виготовлені в тіньовому секторі.
Джерелом виникнення "фіктивного" податкового кредиту є реалізація товару за готівку без будь-якого врахування з подальшим продажем документів на цей же товар замовнику податкового кредиту. Характерною ознакою "скручування" є поєднання в операціях несумісних товарів, наприклад, "скрутчик" відображає в документах придбання сигарет, при цьому здійснює продаж огірків, кукурудзи та ін. Власне "скручування", тобто заміна номенклатури, відбувається на "транзитних" підприємствах- посередниках.
Коли главою ДПС став Олексій Любченко, він практично відразу визнав правоту Уманського і пообіцяв боротися з "скрутками" як з однією з найбільш ресурсномістких схем ухилення від сплати податків. Яку, до того ж, видно через електронні реєстри податкових органів. А значить виходить, що їх безперешкодна реалізація неможлива без участі фіскалів. Вже через кілька місяців після вступу на посаду Любченко відрапортував в ЗМІ, що "скручування" майже перестали існувати. Для цього він наводив у приклад заплутану схему з сільгоспвиробниками, в яку ніхто просто вважав за краще не заглиблюватися, і тому головному фiскалу "повірили на слово".
Але сигнали з ринку про те, що скручування і інші зловживання податкових органів або за їх участю не припинилися, а лише посилилися - продовжили надходити. Як з'ясує згодом ТСК парламенту, "скручування" при Любченко не тільки не припиняться, але і будуть рости в порівнянні з його попередником Сергієм Верлановим, який керував УКРІНФОРМ в 2019-2020 рр. Згідно зі звітом ТСК, в період з травня по грудень 2020 року об`єм "скруток" склав 19,6 млрд грн. або близько 2,5 млрд грн. щомісяця. Ряд прикладів публікувалися в ЗМІ.
"Скрутки" ПДВ в 2020 році, дані ТСК ВР
За такий же період 2019 року - тобто до пандемії і в умовах більш-менш стабільного, хоч і невеликого економічного зростання, "скручування", згідно зі звітом ТСК, склали 17 млрд грн.
Тобто, Любченко зумів "налагодити" роботу підконтрольного органу таким чином, що навіть в умовах стрімкого падіння економіки одна з ключових схем ухилення від оподаткування стала тільки процвітати.
Якщо слідувати гіпотезі, що "скручування" продовжують працювати з інтенсивністю приблизно в 2,5 млрд грн. втрат для бюджету щомісяця, то за 2021 рік, поки Любченко очолював ДПС, як можна припустити, фіскали недорахувалися ще як мінімум 12,5 млрд грн. Народні депутати Гео Лерос, Олександр Дубинський, а також став на той момент радником глави Офісу Президента Ігор Уманський озвучували цифри в 2-4 рази вище, однак максимум, який вдалося зафіксувати ТСК - 4,3 млрд грн. в листопаді 2020 року.
Цікаво, що в звіті ТСК окремий блок присвячений тому, як фіскальна служба реагувала на виявлення "скручування". Наприклад, у Львівській області податківці "відпрацювали" тільки 20% вигодонабувачів корупційних схем, в Одеській - 33%, в Харківській - 45%. Тобто в регіонах, які приносять левову частку податкових зловживань, не змогли в повній мірі "притиснути" навіть тих "махінаторів", які "попалися" і зафіксовані в електронних системах фіскалів як проблемні. Можна тільки здогадуватися, якими "аргументами" горе-підприємці переконували податківців на місці забути про своє існування.
"По дрібниці" комісія також виявила схемного відшкодування ПДВ за 2020 рік на 1,2 млрд грн., схем з неповерненням валютної виручки нерезидентами на 1,4 млрд грн. втрат для бюджету, ухилення від сплати акцизного податку приблизно на 7-8 млрд грн. на рік. Тобто сумарно, крім "скруток", "набігає" ще близько 10 млрд грн щорічних "дірок", на які податкова служба закривала очі завжди - і, судячи з усього, благополучно продовжила це робити при Любченко.
Головний по тиску на бізнес
Серед інших "досягнень" Любченко варто відзначити, наприклад, зростаюча кількість скарг бізнесу на тиск з боку ДПС під час перевірок, навіть не дивлячись на те, що уряд заборонив фіскалам в період карантину взагалі проводити будь-які виїзні перевірочні заходи. Згідно з річним звітом Ради бізнес-омбудсмена, в 2020 році кількість скарг в цю структуру на дії податкових органів було рекордним - 1193 скарги, це більше, ніж будь-коли скаржилися на фіскалів за весь час існування Ради з 2016 року. При цьому відсоток скарг на податківців також залишається найбільшим серед інших держорганів, а за підсумками 2020 року його взагалі вперше перевищив 60% і склав 64%. Серед основних претензій - невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних та їх блокування, податкові перевірки, необґрунтоване включення до переліку "ризикових" платників податків, кримінальні справи з податкових питань.
Зростання числа скарг на податківців в період, коли в країні знижувалася економічна активність і були заборонені виїзні податкові перевірки - це ще один сигнал, що з приходом Любченко для бізнесу почалося глобальне закручування гайок. Причому одним з індикаторів стало самовільне прийняття ДПС рішення про відновлення перевірок і збільшенні фактичної податкового навантаження і доведення підвищених планів регіональним службам в період, коли для самої податкової плани від Мінфіну були знижені через кризу. І тільки за рахунок цих маніпуляцій фіскалам і вдавалося перевиконувати план.
Втім, все це не завадило Любченко регулярно звітувати про перевиконання планів бюджетних надходжень і анонсувати тотальну детінізацію і фіскалізацію операцій звичайних громадян. А тепер - уже в статусі першого віце-прем'єра - рухати "інноваційні ідеї" про розвиток економіки і поліпшення інвестиційного клімату в країні. Однак однією з причин, яка ймовірно зупинить тріумфальний рух Любченко до прем'єрського крісла, може стати букет кримінальних проваджень, які вже сьогодні розслідуються за заявами народних депутатів і знаходяться на контролі ТСК ВР. І в яких роль і місце керівництва фіскальних органів в багатомільярдних втрати бюджетів на схемах з "скрутками" та інших махінаціях буде по достоїнству оцінена спочатку слідчими, а потім і суддями.
