У Євросоюзі мають нарешті поставити край торгівлі паспортами для багатів держави-агресора, пише відома українська журналістка Тетяна Ніколаєнко у своєму блозі «ЄС має розслідувати торгівлю паспортами для російських олігархів».
Рівень корупції, пише журналістка, якою російські чиновники та олігархи інфікували окремі країни ЄС у період до початку російської агресії, вражає. Один з прикладів – це купівля паспортів ЄС за схемою «золотого паспорта».Така схема процвітала у багатьох країнах – Іспанія, Португалія, Греція. Повномасшабне вторгнення в Україну змусило чимало країн прикрити цю лавочку - через публічний тиск та контроль з боку Євросоюзу такі схеми почали братися під прискіпливіший контроль. Навіть Кіпр і Болгарія у 2020 році були змушені відмовитись від схем «паспорт взамін за гроші» .
Єдиною країною, яка до сьогоднішнього дня далі продовжує надавати простий і цинічний шлях до «золотого паспорта» в ЄС, залишається Мальта. Для російських бізнесменів та олігархів Мальта стала справжнім чорним ходом до ЄС. У списку росіян, які стали громадянами Мальти у 2020 році, був навіть гендиректор російської нафтотранспортної компанії «Транснефть» Андрій Турба, яка перебуває під санкціями ЄС. Громадські організації та розслідувачі вже неодноразово зверталися і до мальтійських властей, і до ЄС з проханням «припинити продаж паспортів для росіян», але до цього часу Мальта залишається відкритими дверима для багатіїв з країни-агресора в ЄС.
Тетяна Ніколаєнко зазначає, що 2 березня 2022 Мальта заявила, що припинить видавати громадянам росії та білорусі «золоті паспорти». Але як свідчать російські ресурси, ця обіцянка була лише на словах. Саме тому Європейська комісія вже заявила, що попри заяви мальтійського уряду, ЄС все таки притягне Мальту до суду для того, щоб остаточно припинити торгівлю паспортами.
Очевидно залишається достатньо зацікавлених у тому, щоб Індивідуальна інвесторська програма (IIP) Мальти залишалась і надалі відкритою для росіян. Українська журналістка детально описує як функціонує запущена урядом Мальти ІІР для отримання грошей від продажу паспортів заможним людям. Протягом кількох років цією програмою керував Джонатан Кардона, близький друг і соратник Кріса Фірне, віце-прем’єр-міністра та міністра охорони здоров’я Мальти. Його шефа - прем’єр-міністра Мальти Джозефа Муската Проект звітності про організовану злочинність і корупцію (OCCRP) назвав «Людиною року» в 2019 році через зростання злочинності та корупції у Мальті. Зловживання Фірне поступаються його патронам. Але і він також не соромився використовувати державну службу для своїх інтересів. Однак ключове, пише Ніколаєнко, що Фірне особисто вів переговори щодо надання мальтійського громадянства російським чиновникам та олігархам, яким потрібно було пробитися в Європу. Одним із таких олігархів був Леонід Левітін. У час, коли Фірне керував даною програмою, Левітін отримав громадянство Мальти ).
Список осіб, які отримали мальтійське громадянство у 2016-2017 роках, коли Фірне керував даною програмою
Леонід Левітін - брат Ігоря Левітіна, колишнього міністра транспорту РФ, а нині помічника Путіна з питань транспорту та інфраструктури у адміністрації російського президента. У російській та міжнародній пресі сотні повідомлень не лише про його відданість путінському режиму, але і близьку особисту дружбу Ігоря Левітіна з Володимиром Путіним. Левітін не просто бере участь у організації та здійсненні російської агресії проти України, він відповідальний за дуже важливу її частину – стосунки з Іраном, налагодження в обхід міжнародних санкцій постачання іранських дронів та ракет, якими щодня російські окупанти убивають українців. Британська преса нещодавно розповіла про візити Левітіна в Іран, де він домовлявся про поставки російських гелікоптерів у оплату шахедів.
За інформацією від джерел отримання Левітіним мальтійського паспорта зараз розслідується з огляду на підозрілий платіж, який зробив австрійський фіксер В’ячеслав Резчиков на рахунок дочки керівника офісу Фірне Селін Сіантар. Вячеслав Резчиков – старий друг і партнер Левітіних. У російських ЗМІ та відкритих реєстрах достатньо підтверджень про їх близькі стосунки. Резчиков очолював структури, пов’язані з сім’єю Левітіних, отримував контракти від російського міністерства транспорту і так далі (детальніше).
У рамках домовленості після того як Левітін та інші члени його родини отримали паспорти та посвідки на проживання Резчиков перерахував 3,2 мільйона євро дочці Кармен Сіантар Селін. Журналістка публікує копію цієї платіжки. На момент отримання 3,2 млн.євро Селін щойно закінчила інститут стоматології, очікувала на призначення на урядову посаду, яку їй пізніше надав Фірне. За жодних умов неможливо уявити, щоб вона, будучи студенткою надала багатомільйонний кредит, який даним платежем Резчиков ніби то їй повертав. Більше того, як вказується у платіжці, 3,2 млн євро є лише частиною «боргу», який мав повернути Резчиков мальтійській студентці, яка була дочкою керівника служби і, як злословить місцева преса, коханки віце-прем’єра Мальти. Невдовзі після отримання у листопаді 2019 року платежу Селін Сіантар опублікувала цей святковий пост в Instagram зі своїм фото разом з мамою та словами: «2019 рік виявився досить вдалим…»:
Її вдалий рік співпав з висновками міжнародного проекту звітності про організовану злочинність і корупцію OCCRP про те, що Мальта виявились «маленьою нацією, яка стала заручником великих кримінальних інтересів», островом, де «кримінал і корупція безкарно процвітають», а місцеву журналістку Дафну Галіцію, яка досліджувала продажі мальтійських паспортів російським олігархам просто вбили.
Тетяна Ніколаєнко підсумовує, що хоча ця історія відбулась у 2019 році, лише зараз, коли всередині ЄС нарешті усвідомили загрозу від масового продажу паспортів її країн-членів російським оліграхам і чиновникам, нарешті почалися серйозні розслідування та обговорення покарання тих, хто збагатився продаючи паспорти росіянам. Питання ж не лише у особистому збагаченні. Подібні платежі є прямим компроматом – а отже і засобом впливу на високопосадовців країн членів ЄС. І коли ми бачимо, як блокуються санкції проти росіян, передача Україні арештованих російських активів чи поставки озброєнь Україні під приводом якихось юридичних перешкод чи політичних мотивів, пояснення насправді може бути набагато простішими. Такими як оцей платіж на 3,2 млн Євро.
