У боях за Україну загинула 48-річна мати-героїня із Марганцю Ольга Семидьянова. Жінки не стало 3 березня. Вона брала участь у бойових діях у Донецькій області з 2014 року.
Про захисницю України виданню "Факти" розповіли її доньки Ганна та Юлія.
Жінка народилася у Запоріжжі. У 19 років вийшла заміж і народила п'ятьох дітей – три доньки та двоє синів. Сім'я переїхала до Марганця (Дніпропетровська область). Там у подружжя народилася ще одна дочка. Сім'я вирішила, що хочуть виховувати прийомних дітей. З дитячого будинку взяли шістьох хлопчиків. Усі вони були віком від 11 років. Семидьянови отримали статус дитячого будинку сімейного типу.
Читай також: У боях за Україну загинув 27-річний захисник, який воював на Донбасі
У 2015 році чоловік Ольги Семидьянової пішов добровольцем до батальйону ДУК "Правий сектор". Незабаром до нього приєдналася дружина.
"Вона була на стрільбищі, освоїла військову справу, зайнялася цим і вирішила залишитися. За нею поїхала і я, де й зустріла свого чоловіка - теж військовослужбовця", - каже Юлія Волкова.
З 1 березня 2016 року ЗСУ підписали контракт із батальйоном "Айдар" і донька з мамою вирішили до нього приєднатися. Мама стала швачкою, а дочка – кухарем. Так було в документах. Насправді ж Ольга Семидьянова рятувала життя на передовий як бойовий медик у третій штурмовій роті. Лише через два роки вона отримала потрібні медичні знання та обійняла посаду офіційно. Жінка має чимало нагород за мужність, героїзм, професіоналізм. Остання – орден "Честь та слава". Ольга померла 3 березня на рубежі Донецької та Запорізької областей.
Читай також: "Служити з ним було честю": на Донеччині загинув український захисник
"Під час бою наші військові відступали, і комбат дав завдання відправити всіх жінок із передової трохи далі, але мама відмовилася", - розповідає дочка.
Вона хотіла бути зі своїми побратимами та ротою. Сили супротивника перевершували за кількістю. Хоча Ольга була в бронежилеті та касці, її вбили зі стрілецької зброї. Жінка отримала тяжке поранення у живіт і втратила багато крові. Через важкі бої її досі не можуть поховати.
Старший брат Юлії пішов на фронт, він служить у територіальній обороні. Інша сестра теж захищає Україну добровольцем. Молодший брат слугує з 2019 року на контракті, зараз захищає Харків. Ще одна сестра – у поліції Запоріжжя. Батько Юлії також у теробороні.
"Наша мама гідна того, щоб її пам'ятали, щоб про неї складали пісні. За безліч справ, які вона зробила, за сльози, які пролила, за подаровані нею посмішки. Їй уже не боляче... А ми маємо триматися і розуміти, що війна ще не закінчена", - каже вона про матір-героїню.
Раніше на Realist.online повідомлялося, що на Київщині під час евакуації окупанти відкрили вогонь, загинув поліцейський.
