«Ми сьогодні спостерігаємо такий собі «політичний трилер» від американських виборів, де кожен штат вирішує долю не лише президента, але й глобальних амбіцій», таку думку висловив Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, правозахисник, виконавчий директор АОМС «Міжнародна асоціація малих громад» під час програми «Політична матриця з Олексієм Буряченко».
Він зауважив, що «США більше не можуть грати роль єдиного гегемона, адже глобальна арена трансформується. Вони мають переглянути свою зовнішню політику, адже сучасні виклики потребують нового підходу, особливо на тлі зростання впливу Китаю та БРІКС. Країни Південної Америки, Африки та Азії вже демонструють бажання діяти незалежно, формуючи власні альянси і ставлячи під сумнів американське домінування. В таких умовах США доведеться адаптувати свої пріоритети, щоб зберегти своє лідерство. Це потребує не лише рішучих дій, але й співпраці з новими партнерами.
Водночас, гість програми Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії, відзначив, що «криза американського лідерства вимагає нових стратегій, особливо на тлі глобальних викликів із боку Росії та Китаю. США вже не можуть діяти як єдиний світовий поліцейський, адже зростання впливу інших країн змінює баланс сил. Щоб зберегти роль лідера, Сполучені Штати мають переглянути стратегії, які б ураховували нові реалії та інтереси союзників. Це означає, що Вашингтон має готуватися до нового типу співпраці на міжнародній арені».
Олексій Буряченко додатково підкреслив, що «Сполучені Штати вже не є єдиним гегемоном і їх роль у міжнародній політиці стає обмеженою, що, до прикладу, показала ситуація з Афганістаном. Незважаючи на бажання залишатися світовим лідером, США поступово поступаються впливом новим гравцям на світовій арені. Втрата впливу в Афганістані стала важливим сигналом для багатьох країн, які почали замислюватись про пошук альтернатив. Це ставить перед американським політикумом нові виклики і стосовно збереження себе як «глобального поліцейського», і як гаранта глобальної стабільності».
