Скандал навколо рішення Конституційного суду України не вщухає. ДБР відкрило кримінальну справу щодо голови суду, а той в свою чергу звинуватив президента в спробі конституційного перевороту.
- Виправдання КСУ
- "Ознаки конституційного перевороту"
- Кримінальна справа щодо Тупицького
Виправдання КСУ
У КСУ заявили, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі, але для цього потрібне ефективне законодавство.
На переконання КС, антикорупційна реформа в Україні стала беззаперечною вимогою суспільства. Проте як антикорупційна, так і судова реформи, за словами суддів, повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.
Заява КСУ:
"Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів.
Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов'язку. Зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у частині першій статті 8 Основного Закону України, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та передбачуваність закону.
Із наведених позицій Конституційного суду України вбачається, що законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність".
"Ознаки конституційного перевороту"
Голова КСУ Олександр Тупицький на брифінгу в п'ятницю, 30 жовтня, заявив, що законопроект президента про розпуск суду має ознаки конституційного перевороту. На переконання Тупицького, законопроект Зеленського порушує Основний закон у частині незалежності і недоторканності суддів Конституційного суду.
«З'являється проект закону, який за ніч склепали, № 4288, який має ознаки конституційного перевороту в Україні. Я це відповідально заявляю. Це порушення 149 статті Конституції України. Що має відбутися у Верховній Раді у вівторок? Це скасувати законом чи постановою рішення Конституційного суду. Чому тоді не указом президента?» — сказав Тупицький.
Голова КСУ переконаний, що розформування Верховною Радою повного складу Конституційного суду — це «варіант для недорозвинених країн».
«Навіщо залучати парламент в таку неконституційну справу? Одна особа взяла на себе відповідальність. Тому що ініціатива же президентська і скасування рішення Конституційного суду — так простіше. Навіщо підв'язувати колективну відповідальність, за яку ніхто не відповідає?», — сказав голова КСУ.
Кримінальна справа щодо Тупицького
Як повідомляє Державне бюро розслідувань, відомство відкрило кримінальне провадження щодо голови Конституційного Суду за фактами державної зради та незаконного відчуження земельної ділянки на території Криму за законами РФ.
"Слідчими Державного бюро розслідувань розпочато досудове розслідування за фактами самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого групою осіб, а також державної зради головою Конституційного Суду України", - зазначив в.о. директора ДБР Олексій Сухачов.
За попередньою інформацією, голова КСУ в липні 2018 року, в складі групи осіб, самовільно зайняв не відведену йому у встановленому законодавством України порядку земельну ділянку та уклав правочин, яким визнав повноваження у посадових осіб органів РФ на внесення записів про відчуження української земельної ділянки та віднесення її до категорії тих, що підпадають під юрисдикцію РФ.
Таким чином, він вчинив діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, державній та економічній безпеці України, що кваліфікуються за ч. 2 ст. 197-1 та ч. 1 ст. 111 КК України. Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.
Як повідомляв Realist, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох із них ознаки декларування недостовірної інформації.
Президент пропонує припинити повноваження КСУ. 30 жовтня в Києві пройшли протести, будівлю закидали димовими шашками.
