Податкове навантаження на бізнес в Україні попри наявні стереотипи є низьким. Зниження податків буде мати обмежений ефект, тому що новий знищений рівень оподаткування не досягне рівня реальної податкової оптимізації. Про це в матеріалі на БізнесЦензор повідомив фінансовий аналітик, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ.
За його словами, найбільше податкове навантаження в Україні несе кінцевий споживач, тобто звичайний українець, за рахунок якого сплачуються основні прямі та непрямі податки. При цьому, в Україні спостерігається величезне транзитивне навантаження на бізнес, коли він у системі сплати податків стає посередником між кінцевим споживачем/найманим працівником та державою.
"Сукупне транзитивне навантаження оцінюється у 1,4 трлн грн на рік. Це призводить до оптимізації податкових платежів та використання різноманітних схем з мінімізації оподаткування. Загальний рівень податкового перерозподілу через бюджет з урахуванням тіньового сектору економіки, є відносно невеликим. В Україні спостерігається структурна податкова асиметричність, коли бізнеси, що платять повну лінійку податків програють конкуренцію на ринку праці та товарів/послуг бізнесам, які оптимізують своє фіскальне навантаження. Особливо негативно це впливає на залучення прямих іноземних інвестицій, адже інвестор орієнтується саме на повну лінійку оподаткування. Структура відносин між платниками податків та державою настільки деформована, що будь-які штучні, "фасадні" зміни не дадуть суттєвих результатів. Необхідно повне перезавантаження фіскальної системи, новий рух по кривій Лаффера, коли ставки зростатимуть пропорційно нарощенню економічної активності, а не навпаки", – зауважив експерт.
Він також зазначив, що не обхідно зменшувати податки на працю, знижуючи фіскальний тиск на населення і кінцевого споживача, зменшувати транзитивний тиск на бізнес, коли значна частина адміністративних витрат йде на адміністрування виплати податків. Для цього, необхідно передати право на оплату кумулятивного податку на працю (шляхом злиття податку на доходи, ЄСВ, військовий збір) безпосередньо громадянам країни.
"Необхідно суттєво збільшити надходження "добрих податків" - ренти за видобуток природніх копалин, акцизів та екологічного збору. Що стосується податку на додану вартість, його зменшення доцільне лише за соціальними групами товарів, а з лінійкою предметів розкошів, треба, навпаки, збільшувати. У структурі імпортних операцій важливо збільшувати надходження за статтею імпортних мит, які не компенсуються за рахунок податкового кредиту як це відбувається з ПДВ. Адже зараз, митниця і податкова – це ніби задача про басейн в який вливається, та з якого виливається: все, що митниця збирає у вигляді ПДВ на імпорт, потім оптимізується за рахунок схем з внутрішніх надходжень податку на додану вартість ("скрутки", товарний пересорт, тощо)", – підкреслив аналітик.
Олексій Кущ переконаний, що правильні акценти у фіскальній політиці дозволять зробити і правильні стимули для економічного розвитку. І тоді податкові реформи у стилі "треба просто знизити вартість держави та зменшити оподаткування", залишаться у минулому.
З повним текстом матеріалу можна ознайомитись за посиланням
