Депутат Верховної Ради IX скликання, член фракції політичної партії "Слуга народу", екс-голова громадської ради при Пенсійному фонді України.
Галина Третьякова народилася 21 січня 1963 селі Новокубанци Целіноградської (нині - Акмолинської) області Казахської РСР.
Після закінчення середньої школи в Казахстані Третьякова переїхала в Україну.
Вищу освіту нардеп отримала в Харківському авіаційному інституті, який закінчила в 1986 році за спеціальністю "Інженер-механік авіаційних двигунів".
Згодом Галина закінчила Міжнародний інститут ринкових відносин та підприємництва.
Ще один диплом про вищу освіту нардеп отримала в КНУ ім. Тараса Шевченка, закінчивши Інститут міжнародних відносин.
Третьякова в соцмережах
Галина Третьякова веде свою сторінку в Фейсбук. Правда підписників у нардепа не так багато, трохи більше 5 тисяч. Майже стільки ж у неї значиться в друзях.
Декларація
Згідно декларації за 2020 рік у Третьякової є квартира в Києві площею 56,1 кв. м. У її чоловіка Сергія Попова також є квартира в Києві площею 87,7 кв. м. Крім того, Попов володіє двома земельними ділянками площею по 2 500 кв. м. кожна в Макарівському районі Київської області.
Галина Третьякова зафіксувала в декларації, що вона інвестує в будівництво квартири в новобудові в Києві площею 100,3 кв. м.
Народному депутату належить дві автівки CITROEN 2009 і 2016 випуску.
У декларації Третьякова вказала наявність у неї 160 інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Інвестиційний капітал Україна".
Зарплата "слуги народу" за основним місцем роботи - у Верховній Раді за 2020 рік склала 510 337 гривень. Готівкою Третьякова зберігала 5 тис доларів і 25 тис гривень. Є у парламентарія і рахунки в банках в сумі 445 091 гривня та 1 867 євро.
Чоловік Третьякової тримав у 2020 році на рахунках в банку 118 934 гривні. Готівкою у нього зберігалося 150 тисяч гривень і 30 тисяч доларів.
На початку квітня 2021 року Третьякова внесла в декларацію дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав в ТОВ "КУА "Інвестиційний капітал Україна" в розмірі 889 519 гривень.
Кар'єра
Початок трудового шляху Галини Третьякової пов'язаний з Луганськом і Донецьком.
Так в 1979 -1980 роках вона працювала токарем ПМЗ в Луганській області.
З 1986 по 1990 роки - після закінчення навчання в інституті Галина працювала інженером в в/ч 55484 в Харкові.
У 1990 році переїхала до Донецька, де була директором малого підприємства.
З 1991 по 1993 роки Третьякова обіймала посаду директора зі страхування донецької компанії УАСК "АСКА".
У 1993 році переїхала до Києва, де була директором київської філії "АСКА-Київ-Центральна". Цю посаду Третьякова займала до 1996 року.
З 1996 по 1999 роки обіймала посаду першого заступника генерального директора АТЗТ "УАСК "АСКА".
У 1996 році Третьякова стала першим віце-президентом, членом правління Ліги страхових організацій України.
У 1999 році майбутня нардепка стала співвласницею і головою правління УАСК "АСКА-Життя" (київський підрозділ головної компанії). Згодом Галина була змушена за заниженою ціною продати страхову компанію представникам холдингу Ріната Ахметова.
З 2006 по 2009 роки - обіймає посаду генерального директора страхової компанії з російським капіталом "ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія". Компанія закрилася в 2012 році через ризиковані страхові операції.
У 2009 - 2010 роках колишній токар стала членом Комісії - директором департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.
Працювала в складі цільової команди по впровадженню реформ Національної ради з реформи фінансового сектора.
З 2015 по 2017 роки - була членом правління Пенсійного Фонду України та головою Громадської ради при ПФУ.
З 2010 по 2019 роки Галина Третьякова працювала гендиректором Української федерації забезпечення. Федерація об'єднує провідні страхові компанії України, сприяє розвитку прозорого класичного страхування, інтеграції українського та європейського ринків страхування, перешкоджає недобросовісної діяльності учасників цього ринку послуг.
Крім того, в період з 2015 по 2019 рік Третьякова входила до Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України та Міністерстві охорони здоров'я України.
У 2017 році вона стала експертом "реанімаційного пакету реформ".
У тому ж році Третьякова була співзасновником і очолила громадську організацію "Інститут цивільних свобод", якій і керувала до обрання в парламент.
За рік до парламентських виборів Третьякова докладно і аргументовано розкритикувала проект пенсійної реформи Володимира Гройсмана, яку згодом не схвалила і місія МВФ.
В команду Зеленського Третьякова увійшла як експерт з пенсійної реформи. На позачергових виборах до Верховної Ради в липні 2019 Третьякову включили в список партії "Слуга народу" під номером 54.
29 серпня 2019 вона була обрана головою Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Крім того, депутат стала секретарем групи з міжпарламентських зв'язків з Ірландією, увійшла в групи з міжпарламентських зв'язків з Бельгією, Канадою, Норвегією, США і Великобританією.
У червні 2020 року президент України Зеленський включив Третьякову до складу Національної ради реформ.
У вересні того ж року депутат увійшла до складу Ради соціального розвитку регіонів. Також Третьякова є членом делегації для участі в Тристоронньої контактній групі і представником в робочій підгрупі з гуманітарних питань.
Парламентська діяльність
У Раді Третьякова активно лобіює зміни до пенсійного законодавства. Вона прихильник накопичувальної пенсійної системи та підвищення пенсійного віку. Нардеп пропонує Пенсійному Фонду залишити тільки виплати за віком, а решту доплат передати Мінфіну і соціальним фондам.
Третьякова виступає за верифікацію соціальних виплат, і в першу чергу підкреслює необхідність перевірити чиновників, які оформили собі різні пільги і доплати.
Парламентарій вважає за потрібне скоротити пільги ветеранам-контрактникам, а допомагати тільки тим, хто отримав каліцтва на війні.
Скандали
У Верховній Раді Галина Третьякова постійно потрапляє в скандали через свої різкі висловлювання.
Крім того, журналісти зафіксували нардепа і за інтимною перепискою з чоловіком. У грудні 2019 року, коли в Раді обговорювали законопроект "Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО", Третьякова з чоловіком обговорювала "секс на новому матраці".
У січні 2020 року, в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" Третьякова заявила, що пенсіонери на тимчасово окупованих територіях мають право на дві пенсії, тому що держава Україна не визнає виплат, які здійснюють окупанти.
У травні 2020 року нардеп заявила, що не потрібно платити тим матерям матеріальну допомогу на народження дитини, які хочуть тільки "сидіння на державних коштах" і діти у них "дуже низької якості".
Третьякову за ці слова стали гнівно засуджувати не тільки прості українці, а й чиновники. Негативно про її слова висловився і президент Зеленський. Третьякова у відповідь на звинувачення заявила, що по суті вона має рацію і вибачається тільки за невдало підібрані слова через втому під час довгого публічного виступу.
В кінці вересня 2020 року Головне слідче управління Державного бюро розслідувань зареєструвало кримінальне провадження за ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу після скандальних висловлювань Третьякової.
У квітні 2021 року Галина Третьякова заявила в інтерв'ю, що для збільшення добробуту пенсіонерів було б непогано дозволити їм вирощувати марихуану і займатися самогоноварінням.
8 жовтня 2021 року Третьякова в офіційному робочому чаті "слуг" допустила некоректне висловлювання про смерть народного депутата від групи "За майбутнє" Антона Полякова, який раніше був виключений з фракції "Слуга народу". Третьякова зазначила: "Як на мене, то це мінус один ворог. Засім - все добре".
Такий меседж обурив нардепів з групи "За майбутнє", а лідер групи Ігор Палиця, з трибуни парламенту вказав на неприпустимість подібного. Інші парламентарії підтримали цю заяву і вигукували "Ганьба".
Втім, Третьякова спробувала виправдатися Конституцією і "свободою слова". Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук нагадав їй іншу статтю з головного закону України - про цінності життя.
Згодом в чаті фракції Третьякова написала ще одне повідомлення, в якому підкреслила, що "буде плакати тільки за депутатами зі своєї партії".
В покарання за цей вчинок Третьякову відсторонили від участі в п'яти пленарних засіданнях.
18 жовтня 2021 року Галина Третьякова знову відзначилася скандальним висловлюванням в ході словесної перепалки з співголовою депутатської групи "За майбутнє" Тарасом Батенко.
Під час засідання Погоджувальної ради керівників фракцій, груп і комітетів депутати почали сперечатися між собою. Батенко звернувся до правоохоронних органів з вимогою про відкрите розслідування обставин смерті нардепа Антона Полякова. Натякаючи на Третьякову, Батенко обурено запитав у керівництва фракції "Слуги народу", як людина, "що ненавидить людей", може бути відповідальним за соціальну політику.
У відповідь на це Третьякова заявила, що Батенко нібито не виплатив зарплати співробітникам свого офісу. Спікер Верховної Ради перебив перепалку і нагадав, що на засіданні Погоджувальної ради потрібно виступати по законопроектах.
Тоді Третьякова, звертаючись до Батенко помітила: "Що стосується ваших випадів, то хочу сказати, що я люблю людей і вас також, і поважаю ворогів".
Сім'я
Галина Третьякова перебуває у другому шлюбі.
Першим її чоловіком був Віктор Олександрович, директор компанії "ТЛ". У них четверо дітей: дочки Наталія (1982 року народження) і Олена (1984 року народження), сини Олександр (1985 року народження) і Артем (1997 року народження).
Другий чоловік - Сергій Попов, колега Галини по громадської організації "Інститут цивільних свобод". Вони одружилися 21 вересня 2019 року.
Галина Третьякова і Сергій Попов
Цитати:
Про новий матрац:
"Матрац, на якому сплю, жахливий. Потрібно було міняти. Подяка чоловікові!"
Про колишнього лідера Сінгапуру Лі Куан Ю:
"Хочу сказати, що дуже часто Лі Куан Ю згадують, говорять, що дуже хороший Сінгапур. Лі Куан Ю стерилізував жінок, у яких не було вищої освіти. Дуже жорстокими методами, навіть садистськими викорчували в нації елементи, які не є захисниками і годувальниками".
