Росія підписала зернові угоди та одразу здійснила провокацію проти них. Росія вдарили по одеському порту, по якому вона не мала права бити. Сюрприз-сюрприз. Зернові угоди є вкрай важливими для української економіки. Але не для російської. Росія не цінує зернові угоди, бо вони не вигідні Росії. Росія підписала їх під тиском, чи Китаю, чи Індії, чи Індії та Китаю і тому не цінує підписаний папір. Росія не цінує договору, який їй не вигідний і який її змусили підписати.
Читайте також: Набагато більше, ніж війна в Україні: що стоїть за ударом РФ по порту Одеси
Це не так, що з Росії знімають санкції. Проти Росії не вводилися санкції на агропродукцію та добрива. Просто тому, що це загрожувало б світовій продовольчій безпеці. Це Росія, російська пропаганда, намагалася виставити проблеми із постачанням зерна як результат санкцій. Просто щоб не говорити відкрито, що вони морять голодом бідні країни. І зараз вони зберігають обличчя, підписуючи меморандум, в якому йдеться, що возити їхню агропродукцію можна. Це ми розуміємо, це розуміє Захід. І Путін розуміє, що всі, окрім глядачів російських телеканалів, це розуміють. І так, це аж ніяк не означає, що Росія отримала легальне право торгувати вкраденим українським зерном.
Це не правда, що зернова угода є результатом обміну транзиту українського зерна на калінінградський транзит. Просто тому, що це докорінно не співставні речі. Ефект на українську економіку від блокування портів на кілька порядків вищий, ніж ефект на російську економіку від обмежень на транзит до Калінінграда. Це просто непорівнянні речі.
ЄС справді пішов на розблокування залізничного транзиту, з Росії до Росії, вирішивши уникнути там ескалації. Економічний ефект цього рішення є мізерним. Він дозволяє потішити его Путіна та Ко, але не впливає на російську економіку.
Це не правда, що Росія хотіла розблокувати наші порти, щоб здійснити десант в Одесі. Складно, знаєте, робити десант із кораблів, які намагаються триматися за 200-300 км від українського берега. Росіяни скасовують парад у Севастополі, відправляють низку своїх кораблів до Новоросійська, тож про десант вони й думати не можуть. І запорука цього - "Гарпуни" та український прапор на Зміїному. Та й сам собою десант без підтримки з суші - безглуздий. Не кажучи вже про те, що українські військові, здається, заслужили на нашу повагу і ми не повинні вважати, що вони мовчали б, якби відкриття портів загрожувало нам викликами безпеки. Чи ви думаєте, що Залужний заплющив би на таке очі?
Так, ЄС підкоригував низку фінансових санкцій, вивільнивши низку ресурсів, пов'язаних з аграркою, які раніше були заморожені в рамках санкцій проти російських банків. Але це такі смішні і не порівнювані цифри з результатом для нас відкриття портів, що так і хочеться сказати «ну й нехай»
Наша війна проти Росії – це марафон. Таким вона стала після того, як план Путіна захопити Київ за три дні провалився. А іншого плану не було. І пішла війна на виснаження. І у рамках цієї війни ключовим є протистояння економік. Нашу економіку виснажує війна. Російську економіку виснажують санкції. Недаремно всі друзі Путіна, а-ля Орбан, криком кричать, що санкції не працюють і треба їх скасувати.
І в рамках боротьби на виснаження відкриття українських портів – величезна перемога України. І росіяни це знають. Але все на що вони здатні – це провокації. І було б дивно, якби вони цього не робили. Адже ми знаємо, з ким маємо справу.
Читайте також: Час нелегких рішень: як Нацбанк та Мінфін рятують ситуацію в Україні
Текст автора зі сторінки Facebook публікується за його згодою
