Війна виявилася чималим випробуванням для українського ринку праці. Через війну в Україні без роботи залишилося понад 40% громадян. Багато бізнесів були просто вщент зруйновано, деякі компанії зачинилися чи перестали виплачувати працівникам зарплатню, а мільйони українців залишилися без грошей та робочих місць.
Realist.оnline розповідає про те, як змінився ринок праці за час війни, яких спеціалістів зараз шукають та скільки готові платити.
Читай також: Україна може отримати допомогу у відновленні житла двома шляхами - інтерв'ю з експертом Ради Європи Ганною Христовою
Кого зараз найчастіше шукають в Україні
За даними кадрового порталу Jooble, пропозицій по роботі ставало все менше від початку війни, так, у березні стало на 28% вакансій менше ніж у лютому, а у квітні на 37%. Втім, вже починаючи з травня ринок праці поступово почав оживати і вакансії прибавлялися.
"До лютого 2022 року найбільша кількість вакансій була доступна для IT-фахівців, програмістів, розробників програмного забезпечення, водіїв різних категорій, перекладачів з іноземних мов, різноробів та інших працівників фізичної праці на виробництва. Після 24 лютого ситуація з вакансіями докорінно не змінилась. Роботодавці так само зацікавлені в IT фахівцях різних напрямків, а також у водіях та працівниках фізичної сили – охоронцях, прибиральниках, різноробах, пакувальниках тощо, але у менших кількостях, ніж у довоєнний період", – кажуть Realist.оnline аналітики Jooble.
На порталі grc.ua нам розповіли, що на даний момент ринок праці переживає потужну кризу, найбільшу за останні 20 років. Від початку війни більше 40% громадян втратили роботу через закриття компанії, скорочення чи переїзд. Серед тих, хто не втратив роботу, 22% отримують неповну заробітну плату. Підприємства та організації, які змогли зберегти діяльність або здійснити відновлення роботи після початку війни, вже зробили це. Проте третина компаній не набирає співробітників. Вакансії відкриваються переважно на стратегічні позиції, або компанії здійснюють точкову заміну працівників.
"На ринку праці спостерігається загальний дефіцит вакансій та підвищена конкуренція серед пошукачів роботи. Найскладніше знайти роботу у державній службі, у сфері страхування. Критично мало пропозицій роботи для домашнього персоналу, юристів, освітян та науковців, у сфері закупівель, інсталяції та сервісу, у бьюті та спортивній сферах, у сфері HoReCa", – пояснили Realist.оnline аналітики.
А от найбільше пропозицій роботи зараз для працівників сфери ритейл, а також менеджерів з продажу. Ця професійна сфера першою почала відновлюватися після повного падіння ринку праці на початку війни. Сьогодні частка вакансій (у відсотках) для цих спеціалістів у загальній структурі ринку праці більша, ніж була до війни. Проте у кількісному значенні пропозицій роботи у цій сфері теж менше, порівнюючи з січнем/початком лютого цього року.
"Є пропозиції роботи для ІТ-спеціалістів, водіїв та логістів, бухгалтерів та фахівців з управлінського обліку, для маркетологів та PR-спеціалістів. Традиційно затребуваними також є представники робітничих професій та будівельники. Проте, повторюся, для всіх, навіть затребуваних сьогодні працівників, роботи набагато менше, порівнюючи з довоєнним періодом", – говорить Realist.оnline Руслана Березовська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua.
За даними порталу Work.ua у жовтні та вересні цього року на їхньому сайті розмістили приблизно однакову кількість вакансій: 56 719 та 56 554 вакансій. Падіння не відбулось, а от зростання склало 0,3%, при тому, що у вересні приріст був 16%, у серпні – 20%.
Найбільше вакансій пропонують у категоріях: "Сфера обслуговування" (10 343), "Робочі спеціальності, виробництво" (9 193), "Продажі, закупівля" (8 587), "Роздрібна торгівля" (6 074), "Готельно-ресторанний бізнес, туризм" (5 189 вакансій).
Читайте також: Заборона на перекази з гривневих карток за кордон: як це працює та що означає для українців
Скільки платять українцям
Руслана Березовська пояснює, що розмір зарплат є індикатором стану ринку праці та загалом економіки країни. Криза ринку праці насамперед тягне за собою скорочення персоналу та оптимізацію витрат на персонал. За їхніми дослідженнями, переважна більшість українців або втратила роботу, або отримує неповну заробітну плату. Найбільше падіння зарплат відбулося у квітні-травні. Тоді у деяких сферах зарплати знизилися від 30 до 58%. На початку літа відбулася переважна стабілізація зарплат, компанії намагалися повернутися до докризового рівню окладів у гривні. Проте варто пам'ятати, що за 7 місяців війни підвищилися ціни, отже дохід українців відчутно знизився.
"Слід також згадати той факт, що у нинішню кризу ринок праці увійшов у послабленому стані після пандемічної кризи. Тоді також відбувалися скорочення працівників та зниження заробітних плат. Відтак, на початку року, а саме у січні 2022 року, українці вже зазначали високу незадоволеність рівнем заробітної плати. Війна ще більше погіршила стан гаманців українців. Згідно з останніми дослідженнями кадрового порталу grc.ua, більше половини громадян відчуває нестачу коштів. Щомісяця не вистачає грошей до зарплати 36% опитаних, ще 30% стикається з браком коштів час від часу", – говорить Realist.оnline експертка.
Так, п’ятірка професійних сфер-лідерів за розміром середньої заробітної плати у вересні дещо змінилася. Традиційні лідери – ІТ-сфера та вищий менеджмент утрималися на верхівці рейтингу. А от на третьому місці за розміром середньої заробітної плати на початку осені опинилася сфера закупівель, витіснивши консалтинг на четверту сходинку. На п’ятій позиції галузь мас-медіа та мистецтва.
Втім, навіть найбільш оплачувані сфери у вересні зазнали падіння заробітних плат. У сфері інформаційних технологій відбулося незначне "просідання" окладів. Якщо у серпні медіанна зарплата ІТ-спеціалістів складала 92 800 грн, то на початку осені вона знизилася на 0,75% та становить 92 100 грн.
"У сфері вищого менеджменту у вересні відкривалися вакансії з набагато нижчими окладами, тому за місяць падіння середньої зарплати директорам відбулося на 40,6% – з 81 300 грн у серпні до 48 300 грн у вересні. Консалтинг, який зазвичай був у трійці сфер з найвищими зарплатами, на початку бізнес-сезону зазнав зниження середньої зарплати більш ніж на половину (-50,6%). Якщо у серпні у цій сфері у відкритих вакансіях середня зарплата була 58 300 грн, то у вересні спеціалістам у сфері консалтинг пропонують в середньому лише 28 800 грн", – пояснили Realist.оnline у grc.ua.
Перелік сфер з найнижчими середніми зарплатами у вересні не змінився. Щоправда, у вересні у всіх цих сферах відбулося підвищення середніх зарплат від 18% до 31%. Найменшу зарплату пропонують у відкритих вакансіях студентам та спеціалістам без досвіду роботи. Не зважаючи на те, що цим фахівцям стали пропонувати на 19% вищі оклади, проте середня зарплата досі залишається критично низькою – 10 700 грн.
"Домашньому персоналу у вересні в середньому пропонують 11 500 грн, місяць тому пропонували 8 800 грн. У сфері HoReCa середня зарплата залишилася без змін на рівні 13 900 грн. Охоронцям стали пропонувати у вересні на 21% вищі зарплати – якщо у серпні медіанна зарплата становила 12 200 грн, на початку осені її розмір 14 800 грн. Представникам робітничих професій у вересні в середньому пропонують 15 500 грн, що на 18% вище, порівнюючи з серпнем (13 100 грн).Також не надто високі зарплати у сфері продажу. Хоча продавці, касири, адміністратори торгових залів, а також менеджери з продажу є найбільш затребуваними працівниками, проте їх середня зарплата одна з найнижчих на ринку. У серпні цим фахівцям пропонували в середньому 16 900 грн, у вересні роботодавці готові платити їм в середньому 17 000 грн", – говорить Realist.оnline Березовська.
Де найбільше пропозицій по роботі
На портал Work.ua звітують, що за жовтень п’ятірка регіонів із найвищою кількістю вакансій не змінилася і має такий вигляд:
- Київська — 16 861;
- Львівська — 6 521;
- Дніпропетровська — 4 964;
- Одеська — 3 278;
- Івано-Франківська область — 1 976 вакансій.
Руслана Березовська також додає, що лідерами за кількістю пропозицій роботи є Київ, Дніпропетровська область та Львівська область. Харківська область, яка була зазвичай у п'ятірці головних осередків працевлаштування, зараз зі зрозумілих причин не входить навіть до десятки.
"Загалом через війну змінилася регіональна структура ринку праці. Через те, що Західні області України можна назвати умовно безпечними, там менше компаній припинили комерційну діяльність. Крім цього відбулася релокація підприємств та організацій. Пріоритетним напрямком для перевезення виробничих потужностей стали області Західного регіону, зокрема Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області. Відтак, частка вакансій на Заході України, порівнюючи з довоєнним періодом збільшилася. І навіть враховуючи внутрішньо переміщених осіб, які обрали для себе в якості прихистку міста у Західній Україні, конкуренція на робочі місця там не надто висока. Нижча, ніж у Києві та Дніпрі", – коментує Realist.оnline тенденцію Березовська.
Стосовно регіонів з найменшою кількістю вакансій, то тут прослідковується пряма залежність від активності бойових дій. Як вже було зазначено вище, дуже постраждала Харківська область. Відбулося значне падіння ринку праці у Миколаївській та Запорізькій областях. Не надто багато нових вакансій відкрито у Кіровоградській області, Чернігівській та Рівненській областях.
Тож ми бачимо, що хоча ринок праці поступово починає оживати, він все ще не такий, яким був до повномасштабної війни. У багатьох регіонах майже немає пропозицій по роботі, а українцям зараз готові платити набагато менше, ніж раніше.
Читайте також: Економічний фронт: від чого залежить здатність України профінансувати перемогу
