Верховна Рада 3 листопада ухвалила в другому читанні та в цілому закон "Про Державний бюджет України на 2023 рік». Згідно з документом, у наступному році ми розраховуємо на 1,3 трлн грн доходів, при цьому видатки складуть 2,6 трлн грн. У головному кошторисі країни-2023 левова частка коштів – 1,14 трлн грн - буде спрямована на національну безпеку і оборону. Які ризики для виконання дохідної частини бюджету-2023 і як їх уникнути? Шукати відповіді на ці запитання Realist.online допомагали експерти.
Податкові надходження: перспективи
Згідно з головним кошторисом, Україна очікує отримати 1,2 трлн грн податкових надходжень. На думку експертів, це доволі реалістична ціль.
“З урахуванням закладених показників - зростання ВВП, інфляції, - а ці прогнози дуже консервативні, а також прогнозів щодо надходжень коштів на відновлення економіки, думаю, що план по податках ми не тільки виконаємо, а подекуди й перевиконаємо”, - говорить Realist.online експерт з питань податків Ілля Несходовський.
Разом з тим, продовжує він, не можна скидати з рахунків фактор війни.
“Якщо нашому агресору в голову прийде підірвати АЕС, звичайно, тоді все може піти по-іншому. Але це дуже малоймовірно”, - вважає він.
Загалом у 2022 році всі зібрані податки йшли на фінансування війни, а соцвиплати Україна здійснювала із запозичень. Так буде і в наступному році, кажуть фахівці.
Внутрішні запозичення: ризики
Уряд може залучати кошти на внутрішньому ринку шляхом випуску цінних паперів - військових облігацій. Серед їх найбільших покупців - банки. Однак цей інструмент для них менш популярний через відносно низький рівень дохідності, яку пропонує Міністерство фінансів.
“Через те, що облікова ставка - 25%, а реальний відсоток розміщення воєнних облігацій 15 - 16% - для трирічних, а для більш коротких - ще дешевші, з воєнними облігаціями є проблеми”, - каже Realist.online економічний експерт Олег Пендзин.
Тому покупцем урядових цінних паперів стає НБУ, який для цього "друкує" гроші.
Фото НБУ: ОВДП, які знаходяться в обігу за номінально-амортизаційною вартістю
“З початку війни НБУ надрукував 330 млрд грн. Схема така: Мінфін випускає облігації, Нацбанк їх викупляє за рахунок коштів, які сам "друкує". "Надруковані" гроші формально поступають в держбюджет. Місяць до місяця не збігалося, але бувало, що єдиний спосіб закрити “дірку” - це Нацбанк. На наступний рік ритм буде приблизно такий самий”, - припускає Олег Пендзин.
Це, за словами експерта, негативно позначається на доходах українців.
Читай також: Держбюджет-2023: куди українська оборонка витрачатиме гроші
“За офіційними даними Дежстату, з початку бойових дій реальні доходи населення впали на 25%. Чого вони впали? Бо у нас грошової маси стало більше, товарів менше, ціни сильно підросли, а номінальні доходи - середня зарплата українців - зменшилася”, - пояснив він.
Щоб знизити потребу в емісії, у Мінфіні допускають можливість переглянути ставки за облігаціями у 2023-му.
“Ми готові розглядати будь-які варіанти, щоб пожвавити внутрішній борговий ринок, готові до дискусії, як з учасниками ринку, так і з НБУ”, - сказав під час брифінгу міністр фінансів Сергій Марченко.
Мінфін робить це неохоче, оскільки такі рішення, за словами Марченка, збільшать навантаження на бюджет. Альтернатива - створити нові фінансові інструменти, які дозволити б залучити кошти громадян.
“Мінфіну варто було б подумати про те, щоб створити зручні валютні інструменти, з полегшеним фінансовим моніторингом, для фізичних осіб-громадян України. Щоб ті гроші, які у людей під матрацом, власне, у валюті, можна було вкласти у довгострокові валютні облігації уряду”, - зауважив Realist.online виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Зовнішня допомога: особливості отримання
У бюджеті на наступний рік закладено дефіцит у понад 20% ВВП. Тобто загалом “дірка” становить $38 млрд. Латати її планують головним чином за рахунок допомоги міжнародних партнерів.
“Основні кошти будуть забезпечені зовнішніми каналами. Це і ЄК, яка задекларувала 18 млрд євро. Також розпочали діалог з нашими партнерами з МВФ, сподіваємося, буде програма. Крім того, наш основний партнер - США, які, надіюся, не залишать нас з цими проблемами”, - зауважив Марченко.
За його словами, для уряду - у пріоритеті грантові кошти (безповоротна допомога), яку ми отримуємо переважно зі США, Німеччини. Згадані 18 млрд євро - це кредит макрофінансової допомоги.
Читай також: Україна може отримати допомогу у відновленні житла двома шляхами - інтерв'ю з експертом Ради Європи Ганною Христовою
“18 млрд євро - це кредит довгостроковий, на 15 - 20 років. Відсоткова ставка невелика, враховуючи вартість запозичення на ринку капіталів. Це також нас влаштовує, - каже міністр.
Нещодавно Угорщина заявила, що не підтримає необхідних змін для підготовки цього пакету допомоги Україні на наступний рік. Утім, кажуть експерти, євроспільноті вдасться вплинути на Будапешт.
“Угорщина в наступному році очікує отримати від ЄС транш. Аргументи ЄС для Угорщини точно знайдуться, бо якщо вона продовжить блокувати [допомогу Україні], свій транш вона скоріш за все теж не отримає”, - припускає в коментарі Realist.online політолог Олексій Буряченко.
Як зауважив Сергій Марченко, головна проблема, пов’язана з отриманням коштів із зовнішніх джерел, - брак ритмічності її зарахування.
“Ми отримуємо кошти у незаплановані терміни, із запізненням, зобов’язання не завжди виконуються, - каже він. - У наступному році є сподівання, що ми отримаємо прогнозованість у зовнішній допомозі. Особливо це важливо з огляду на те, що перший квартал - досить складний”.
Втома від України: міф чи реальність
Як бачимо, Україна дуже залежить від підтримки міжнародних донорів. За підрахунками експертів, у 2023-му на фінансування соціальної сфери щомісяця бракуватиме близько $3 млрд. Політична воля підтримувати нас є, кажуть, фахівці.
“Наші партнери США, ЄС, Британія будуть нас підтримувати до перемоги. Це не раз зазначав і Боррель, і Урсула фон дер Ляйен, і Байден, і Сунак. Поза сумнівом, від України ніхто не втомився, її будуть максимально і фінансово, й політично, і військово підтримувати до нашої перемоги”, - зазначив Олексій Буряченко.
Олег Лісний у коментарі Realist.online звертає увагу на резолюцію ООН про репарації, які також свідчать про готовність цивілізованого світу разом шукати рішення проблеми.
“Наступний рік багато в чому буде переломним для цивілізованого світу. Мова йтиме не тільки про допомогу, але й будуть напрацьовані механізми відновлення економіки за рахунок рф - через репарації. Це дуже складний механізм, який світ повинен виробити. Бо є заморожені кошти росії, але їх не можна використовувати. Цивілізовані держави починають закладати підвалини для вирішення проблеми. Резолюція ООН, як на мене, - це тільки початок. Це була б найдієвіша допомога - примусити росію в законний спосіб платити за цю війну”, - резюмує політолог.
Ми раніше писали, що Генасамблея ООН у понеділок, 14 листопада, на своєму засіданні ухвалила проект резолюції щодо репарацій України через війну, яку розпочала росія. Після ухвалення резолюції про виплату репарацій Захід може почати офіційно витрачати заморожені та конфісковані російські резерви.
