В економіці знову "зрада". Тепер зрадою називають перспективу введення нового податку на імпорт у розмірі 10 відсотків. Але чи це зрада? Хіба це можно назвати неправильним рішенням? Ніт. Це рішення можно назвати поганим. Бо зараз всі рішення в економіці або погані або дуже погані. Але це правильне погане рішення.
Читайте також: Між поганим та дуже поганим рішенням: навіщо НБУ підняв курс долара
Чому? Які наявні ключові проблеми зараз в економіці, з яким має працювати держава? Це величезний дефіцит бюджета. І це девальвація гривні. Так, є ще безробіття, падіння економіки, закриті порти для експорту і так далі і так далі. Але чи може тут щось вдіяти держава? Чи може вплинути? Чи може, наприклад, щось зробити таке держава, що приведе то інвестицій збоку бізнесу? Ні. Поки триває війна - це неможливо.
Яке основне завдання в таких умовах? Збереження хиткої макроекономічної стабільності. Що, поки що, вдається. В результаті, ми навіть бачимо пожвавлення економічної активності на більшості вільній від російських загарбників територї країни після початкового шоку кінця лютого початку березня.
Отже, ключове завдання - збереження цієї макроекономічної стабільності поки триває війна. Це ключ не тільки для більш-меньш нормальної ситуації в економіці, враховуючи війну, але й для перемоги у цій війні. Бо в нас йде війна не тільки на фронті, а й війна на виснаження економіки. І втрата макроекономічної стабільності відразу призведе до поразки. Саме тому збереження макроекономічної стабільності є основним завданням в економіці.
І головні загрози для цього завдання - це ризик швидкої девальваціі і ризик дефіциту бюджету, який може призвести до неконтрольованого друку коштів, що знов запустить механізм швидкої девальваціі. Яка завжди за собою веде інфляцію.
Чи допомогає новий потенційний податок на імпорт вирішити це завдання? Так.
Перш за все, більше податків на імпорт означає збільшення надходжень в бюджет, а значить меньший дефіцит бюджета. А це означає меньше друку гривні. І так, в ідеальному світі весь дефіцит бюджету перекривався б нашими західними партнерами. Але, на жаль, світ не ідеальний, бо в ідеальному світі не було б війни, бо не існувало б Росії, а західна допомога не перекриває повністю дефіцит бюджета.
Ба більше, західна допомога може йти виключно на фінансування соціалки. Заборонено використовувати ці кошти на підтримку армії. А наразі всі доходи бюджета меньше, ніж витрати на армію.
Друге - більші податки на імпортів означають меньше цього імпорту. Бо він дорожчає і його меньше купують. Меньше попит на імпорт. А меньше імпорту означає меньший торговельний дефіцит. Що критично важливо в умовах, коли експорт штучно обмежений через війну. А меньший торгівельний дефіцит - це меньший тиск на гривню.
Одже, цей податок сприяє макроекономічній стабільності в умовах війни. А одже є правильним. Хоч і поганим. І хоч і не популярним. І можна тільки вітати, коли в умовах війни приймають непопулярні рішення. Бо популізм завжди є шляхом до економічного пекла. А в умовах війни цей шлях є дуже коротким. І ми вже двічі наступили на ці граблі, із державним регулюванням цін на пальне і з пільгами для ввезення авто. Третій раз вже зайвий.
І дуже дивує, коли люди шукають зраду у непопулярних рішеннях. Бо логіка непопулярного рішення завжди більш потужна. Бо якщо влада наважилась, бо якщо політики знайшои в собі сили прийняти непопулярне рішення, це означає, що це рішення точно дуже корисне. Це як з несмачними лікам в дитинстві. Чим вони гіркіші, тим більше користі.
Читайте також: Час нелегких рішень: як Нацбанк та Мінфін рятують ситуацію в Україні
Текст автора зі сторінки Facebook публікується за його згодою
