Корупція на українській митниці давно набула рис "хронічної" недуги нашої державної системи. З приходом нової влади уряд традиційно проводить кадрові чистки, а правоохоронні органи звітують у відкритті гучних кримінальних проваджень, але час показує, що хабарництво на кордоні продовжує мати системний характер.
Які збитки держбюджету завдають нечисті на руку митники, і чи є спосіб їх зупинити, читайте у матеріалі Realist.online.
Читай також: Держбюджет 2023: план утримання економіки та відновлення міст
Корупція у цифрах
На сьогоднішній день співробітники ДБР розслідують 321 кримінальне провадження щодо злочинів у митній сфері. Про підозру було повідомлено 75 осіб, а щодо ще 69 винесено обвинувальні акти, повідомляється на офіційному сайті відомства.
Незважаючи на такий "улов", говорити про зниження рівня корупції на митниці не доводиться. За словами радниці зі стратегічних комунікацій ДБР Тетяни Сап'ян, у гонитві за наживою злочинців не зупиняє навіть війна.
З початку 2022 року завдані держбюджету збитки від хабарництва на кордоні склали понад 170 мільйонів гривень. Варто зазначити, що йдеться про дані лише у завершених кримінальних справах. Скільки злочинів залишилося безкарними, можна лише здогадуватись. Адже, за даними ДБР, щомісячні втрати від зловживань на митниці складають мільярди гривень.
Читай також: Новий податок на імпорт: як непопулярне рішення рятує економіку України
Основними "джерелами доходу" службовців стають хабарі за полегшення та прискорення проходження митниці при ввезенні в країну імпортних товарів та автомобілів, або звільнення від сплати частини митних платежів та акцизних зборів.
Таким чином з початку року злочинці "заробили" понад 1,7 мільйона гривень. Частину коштів уже відшкодовано до держбюджету силами ДБР. Також заарештовано майно фігурантів на 6 мільйонів гривень.
З огляду на масштаби та системність корупційних схем очевидно, що хабарництво стимулюється і покривається чиновниками держструктур. Отже, виключно "посадками" виконавців вирішити проблему навряд чи вдасться – завтра на їхнє місце призначать нових.
Читай також: Митник брав хабарі за дешеве оформлення міжнародних посилок: ГБР повідомило його про підозру
За словами заслуженого економіста України Олексія Плотнікова, хабарництво на митниці – справді вагома складова спільної проблеми з корупцією в державних органах, але наділяти її особливими "непереможними" рисами все ж не варто.
"У нормальних умовах митниця – це основне джерело наповнення бюджету, формування доходної частини для виплати пенсій, соціальних допомог, заробітної плати. Зловживання владою на місцях веде до суттєвих втрат коштів. Тому боротися з цим явищем необхідно, і підхід має бути комплексним. При достатній увазі до кадрової політики проблема може бути вирішена, як і в будь-якій іншій сфері", - каже експерт у коментарі Realist.online.
Вирішення проблеми у позбавленні влади
Багаторічні спроби боротися з корупцією шляхом кадрових чисток, зміни умов відбору співробітників та посилення відповідальності за скоєні злочини показали, що винищити хабарництво на кордоні можна лише докорінно змінивши систему митного контролю.
Читай також: "Митний безвіз": як новий закон вплине на економічну євроінтеграцію України
За словами кандидата політичних наук, виконавчого директора АОМС "Міжнародна асоціація малих громад" Олексія Буряченка, вирішенням проблеми може стати мінімізація людського чинника у цьому процесі.
"Левова частка процесів має бути переведена в електронний вигляд і автоматизована. У такому разі у службовців не буде спокуси порушувати закон, а у громадян – можливості їх до цього підштовхнути", - каже Олексій Буряченко у коментарі Realist.online.
Минулого року уряд України розпочав активну роботу над реформуванням митної системи. У ході цифрової трансформації було створено проект "е-Митниця", в рамках якого заплановано:
- створення інформаційної системи автоматизації роботи митниці;
- запровадження електронних послуг з митного оформлення для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
- автоматизація, контроль та спрощення процесів митного контролю та митного оформлення;
- створення аналітичних інструментів та публічних інструментів звітності;
- автоматизація пунктів пропуску та місць митного оформлення.
Читай також: Електронна черга на кордоні: у Мінінфраструктурі розкрили деталі проекту
На сьогоднішній день робота над реформуванням системи та створенням "розумних пунктів пропуску" триває. При цьому дуже важливо, щоб реформу було проведено повсюдно.
За словами політичного експерта, всі попередні спроби викоренити побори виявлялися невдалими саме через точковий характер заходів. Корупційні потоки просто перетікали на інший пропускний пункт, де порядки залишалися незмінними.
"Крім цього, хотілося б бачити більше активності у роботі правоохоронних органів та НАБУ. На відміну від ДБР, яка сьогодні є драйвером боротьби з корупцією, вони поки що у цьому питанні дещо буксують", - зазначає Олексій Буряченко.
Читай також: У Держбюджеті на 2023 рік уріжуть витрати на утримання держорганів влади - представник Кабміну
Невигубність корупції на митниці обумовлена не лише жагою до наживи з боку службовців держструктури, а й прагненням пересічних громадян обійти закон, щоб не витрачати "зайві" гроші на оплату зборів та акцизів.
За законами ринкової економіки, попит завжди народжуватиме пропозицію, а отже, доки ставлення українців до корупції не зміниться на рівні свідомості, вирішенням проблеми може стати лише забезпечення фізичної неможливості давати та брати хабарі шляхом цифрової трансформації системи.
Відкладення цієї проблеми в довгу скриньку, особливо під час війни, веде не лише до фінансових втрат, а й створює пряму загрозу національній безпеці.
Нагадаємо, як повідомляв раніше Realist.online, Рада повернула мита та ПДВ на імпорт та розмитнення авто.
